Основною ключовою всіх проблем України є безпосередньо примітивізм мислення українців, що випливає з відсутності адекватної системи освіти.

З дитинства нам навʼязали що радянська система освіти, яка стала «грандіозним» насліддям для української є універсальною константою для розвитку багатовекторної особистості.

Насправді ж шкільна «зубрьожка» і університетська система продажу оцінок створили суспільство, в якому основою якого є відсутність критичного мислення і бажання всіх наїбати.

Дискредитація середньої освіти і робітничих спеціальностей в девʼяності-двохтичячні призвела до створення плеяди юристів-економістів-менеджерів, які «все знають», але нічого не вміють.

Ну і елемент повної відсутності предмету «природи і характеру війни» призвів до імпотентного суспільства, яке вимагає «закінчити війну», при цьому не пропонуючи жодних «як». Логіка «все мають зробити за нас» чудово характеризує сучасного атрофованого українця.

Міняти потрібно з дитячих садочків, реагуючи не на суспільний запит, а на міжнародні виклики.