Спекуляції навколо п'ятнадцятирічного аналізу Хана у Віннікотта стали міні-індустрією досліджень для тих, хто шукає витоки як самознищення Хана, так і вад психоаналізу. У них були складні стосунки, що чергуються між синівською поблажливістю і колегіальним суперництвом. Віннікотт, головний теоретик дитинства, не міг мати дітей від жодної з двох своїх дружин (перша з яких була психотиком) і мріяв про сина. Хан тим часом соромився своєї матері і сумував за своїм батьком, не кажучи вже про перших двох аналітиків. На той час, коли він почав аналіз із Віннікоттом, Хан був настільки травмований втратою Шарп і Рікмана, що, коли Віннікотт (який переніс кілька серцевих нападів) інколи засинав під час сеансу Хана, Хан підхоплювався, тривожно зазираючи за кушетку, аби бути впевненим, що його третій аналітик не помер.
Продовження ▶️https://telegra.ph/Іstorichnі-vipadki-SHCHo-b-skazav-Relyacіonіst-Vipadok-Masuda-Hana-Prodovzhennya-2-11-27
#щосказавреляціоніст