🇺🇦🇩🇪 Німеччина та Україна оновлюють податкову конвенцію: що це змінює для бізнесу та інвесторів?
Мінфін підписав нову угоду про уникнення подвійного оподаткування з Німеччиною. Коли документ пройде ратифікацію в парламентах, він повністю замінить стару конвенцію, яка діяла ще з 1995 року.
Якщо коротко: правила оновили під сучасні стандарти ОЕСР. Для транскордонних холдингів та інвесторів це означає дві речі — податки на пасивні доходи йдуть угору, а контролю стає більше.
❓Які головні зміни?
📈 Пасивні доходи: ставки зростають
Ставки в державі-джерелі доходу переписали, і тепер виводити капітал стане дорожче:
▪️Дивіденди. Пільгову ставку 5% зберегли, але умови стали жорсткішими: материнська компанія має володіти мінімум 20% капіталу дочірнього підприємства. В усіх інших випадках (наприклад, для портфельних інвесторів із меншою часткою) ставка збільшується з 10% до 15%.
▪️Проценти (кредити та позики). Тут ставку підняли з 2% до 5%. Це безпосередньо зачепить тих, хто фінансує українські компанії через німецькі структури або бере там товарні кредити — обслуговувати такі борги тепер фіскально дорожче.
▪️Роялті (IT, патенти, авторські права). Раніше для окремих видів роялті діяла нульова ставка. Тепер цю лазівку закрили й запровадили єдину уніфіковану ставку 5%.
🕵️♂️ Менше схем, більше перевірок
У нову конвенцію заклали інструменти, які суттєво ускладнять життя любителям агресивного податкового планування:
▪️Тест основної мети (PPT). Застосувати знижену ставку просто «по факту реєстрації» компанії в Німеччині більше не вийде. Якщо податкова доведе, що єдиний або головний сенс створення структури чи проведення операції — це економія на податках, у пільгах просто відмовлять.
▪️Глибокий обмін інформацією. Фіскальні органи обох країн ділитимуться даними за стандартами BEPS. Рух капіталу, розподіл прибутків та реальні бенефіціари будуть як на долоні.
❓Що з позитивного?
У нову угоду заклали чіткий механізм взаємного врегулювання спорів (MAP). Це дозволить захистити права платників податків у разі суперечок між податковими органами двох країн без років судових тяжб.
❓Коли запрацює?
Угода набере чинності лише після офіційної ратифікації Верховною Радою та Бундестагом. Зазвичай цей процес триває від кількох місяців до року.
Мінфін підписав нову угоду про уникнення подвійного оподаткування з Німеччиною. Коли документ пройде ратифікацію в парламентах, він повністю замінить стару конвенцію, яка діяла ще з 1995 року.
Якщо коротко: правила оновили під сучасні стандарти ОЕСР. Для транскордонних холдингів та інвесторів це означає дві речі — податки на пасивні доходи йдуть угору, а контролю стає більше.
❓Які головні зміни?
📈 Пасивні доходи: ставки зростають
Ставки в державі-джерелі доходу переписали, і тепер виводити капітал стане дорожче:
▪️Дивіденди. Пільгову ставку 5% зберегли, але умови стали жорсткішими: материнська компанія має володіти мінімум 20% капіталу дочірнього підприємства. В усіх інших випадках (наприклад, для портфельних інвесторів із меншою часткою) ставка збільшується з 10% до 15%.
▪️Проценти (кредити та позики). Тут ставку підняли з 2% до 5%. Це безпосередньо зачепить тих, хто фінансує українські компанії через німецькі структури або бере там товарні кредити — обслуговувати такі борги тепер фіскально дорожче.
▪️Роялті (IT, патенти, авторські права). Раніше для окремих видів роялті діяла нульова ставка. Тепер цю лазівку закрили й запровадили єдину уніфіковану ставку 5%.
🕵️♂️ Менше схем, більше перевірок
У нову конвенцію заклали інструменти, які суттєво ускладнять життя любителям агресивного податкового планування:
▪️Тест основної мети (PPT). Застосувати знижену ставку просто «по факту реєстрації» компанії в Німеччині більше не вийде. Якщо податкова доведе, що єдиний або головний сенс створення структури чи проведення операції — це економія на податках, у пільгах просто відмовлять.
▪️Глибокий обмін інформацією. Фіскальні органи обох країн ділитимуться даними за стандартами BEPS. Рух капіталу, розподіл прибутків та реальні бенефіціари будуть як на долоні.
❓Що з позитивного?
У нову угоду заклали чіткий механізм взаємного врегулювання спорів (MAP). Це дозволить захистити права платників податків у разі суперечок між податковими органами двох країн без років судових тяжб.
❓Коли запрацює?
Угода набере чинності лише після офіційної ратифікації Верховною Радою та Бундестагом. Зазвичай цей процес триває від кількох місяців до року.