Експерт момент.

Політіко от написало про те що і я, але з інсайдами.

Воно і не дивно, тема на поверхні і звісно ж моєї експертності не доводить. Не вірите — погляньте мій прогноз на вибори. Буквально 3/3.

Але тут я хотів сказати про інше. Хоч за підсумками виборів, здається, зʼявився очевидний список претендентів на 2028, є шанс, що всі ці претенденти виявляться зовсім не релевантними в битві за душу демпартіі.

Берні і АОС уже почали цю дискусію і вона не має минути безслідно. Теорія про «нормального кандидата» зазнала краху. І звісно, норміс, теоретично може витягнути боротьбу в 2028 на поверненні до нормальності як в 2020, але ця ідея не всім може здатися надійною.

Мені здається лівий популізм з простими гаслами (чим менше гасел, тим краще) цілком може взяти гору і претендувати на більшій успіх, щоб виграти робітничу Америку — і білу, і чорну, і латиноамериканську.

І цей лівий популізм буде як раз про working class, а не про воукізм.

От за цією динамікою в партії варто послідкувати.