Діалог Арістотеля та Конфуція1 жовтня на Афінському демократичному форумі 2024 у співпраці з The New York Times президент CCG Генрі Хуейяо Ван, який представляв погляди Конфуція, взяв участь у «Діалозі Арістотеля та Конфуція» з Джеффрі Саксом, директором Центру сталого розвитку Колумбійського університету, який виступав крізь призму ідей Арістотеля.
Конфуцій і Арістотель, попри те, що їх розділяють культури та тисячі кілометрів, мають дивовижну схожість у своїх філософських підходах. Обидва наголошують на важливості рівноваги та поміркованості в соціальному порядку, про що свідчать «Вчення про середину» Конфуція та концепція «золотої середини» Арістотеля. Ці стародавні мислителі виступали за плекання чеснот і наголошували на необхідності адаптивного вирішення проблем перед обличчям мінливих обставин.
Однак їхні погляди розходяться щодо політичної етики: Конфуцій віддає пріоритет «доброзичливості» та «ритуальній пристойності», ґрунтуючи управління на моральних чеснотах, тоді як Арістотель наголошує на верховенстві права для забезпечення суспільної справедливості. У сучасному світі ефективне врядування спирається на обидві ці традиції.
Інтелектуальна спадщина цих стародавніх філософів продовжує формувати політичні системи сучасних націй, впливаючи на управління, етику та соціальні структури. Наприклад, наголос Конфуція на гармонії перегукується з уявленнями Китаю про себе як про миролюбну та співпрацюючу велику державу, яка виступає за вирішення міжнародних суперечок шляхом діалогу та переговорів.
Усередині країни конфуціанські принципи, які вважають людей основою нації та встановлюють високі моральні стандарти для урядовців, сприяли розвитку унікальної демократичної системи Китаю, яка характеризується «загальнопроцесуальною народною демократією» та консультативною демократією.
Демократія китайського зразка, що розвивається під впливом традиційних цінностей і сучасних тенденцій, демонструє кілька відмінних рис:
1️⃣ Китай можна описати як меритократичну демократію, наголошуючи на особистих здібностях і чеснотах. Це узгоджується з конфуціанськими принципами: «Офіцер, виконавши всі свої обов’язки, повинен присвятити своє дозвілля навчанню; студент, завершивши навчання, повинен претендувати на роль офіцера».
2️⃣ Широке впровадження онлайн-платформ породило форму цифрових демократичних стримувань і балансів у Китаї, змінивши спосіб контролю громадян за державними службовцями. Зокрема, такі популярні соціальні медіаплатформа, як Weibo та Douyin, стали потужними інструментами публічного контролю за чиновниками.
3️⃣ Взаємодія Китаю з глобальним суспільством демократій піддає його міжнародному контролю, що є невід’ємним аспектом його демократичної еволюції. У цьому контексті Сполучені Штати, ймовірно, функціонують як основна опозиційна партія, а Європейський Союз відіграє порівнянну роль. Міжнародні засоби масової інформації та неурядові організації додатково сприяють цьому контролю, пропонуючи спеціалізовані погляди на управління Китаєм.
CCG Update - Center for China and Globalization