Вісник_UA

«Америка всегда бросает. Афганистан, Ирак, а теперь Украина — по тому же шаблону: вмешательство, хаос, а затем умывание рук от ответственности».

Об этом написал израильский блогер Топаз Рам, отметив, что нельзя отказываться от ядерного оружия или передавать критически важные территории и активы в обмен на пустые соглашения и заявления.

«Когда Америка вмешивается в твои дела, она тебя бросит, как только ее интересы изменятся. Не существует справедливости, ни морали. Есть только сила, интересы и безжалостность», – говорит Рам.

Все так и есть. Святая истина.

Я лишь добавлю, что то, что Трамп делает с Украиной и Зеленским, — это в том числе назидание союзникам США: Израилю, Тайваню, Южной Корее, Египту, Японии, Австралии и другим.

Буквально произносится, что если вы будете идти наперекор нашей воле, вас ждет еще более худший сценарий. Потому что связи этих государств с США намного глубже.

Вожак любой банды периодически придает порке кого-то из своего окружения, чтобы другие видели и боялись, помня о своем месте.

Рам напоминает: Израиль не имеет права доверять свою национальную безопасность другим.

Сказать легче, чем сделать.

А что, если Трамп закидывает нас подарками и полной поддержкой, чтобы потом предъявить счет? Счет по-взрослому, требуя больше, чем мы сможем дать.

Я не удивлюсь такому развитию событий.

Но так или иначе, как бы ни сложилось, Трамп уйдет. Это мы знаем точно.

Но, как я уже писал раньше, не уйдут наши соседи и враги. Это мы тоже знаем точно. И запросто может наступить день, когда США нас бросят.

В отличие от Украины, у нас не будет ни ЕС за спиной, ни большой коалиции партнеров, ни большой территории, ни ресурсов, ни десятков миллионов населения.

Как и в прошлом, никто не придет нам на помощь. Мне кажется, критически важно это помнить, как и то, что предают только друзья.

@yigal_levin

Трагедія на полігоні — це жахливий наслідок ворожого удару. Війна вимагає швидких рішень, відповідальності та нових стандартів безпеки, інакше ми втрачаємо більше, ніж маємо.

Від усього серця висловлюю найщиріші співчуття родинам загиблих, побратимам і всім, хто знав наших воїнів. Наразі триває розслідування обставин трагедії. Я особисто стежу за кожним кроком, щоб з’ясувати все посекундно. Бо мені теж болить. Бо зсередини розʼїдає гнів.

Чекав на перші дані, щоб не бути голослівним, і тепер маю попередити: кожен, хто ухвалював рішення в той день, і кожен, хто не ухвалював їх вчасно, — усі понесуть відповідальність. Ніхто не сховається за поясненнями чи формальними рапортами.

Передбачаю, що правду намагатимуться приховати в тумані бюрократії. Але я цього не допущу. Призначив незалежну перевірку за участі військової контррозвідки, щоб жодна деталь не залишилася поза увагою, а винні були названі і не змогли «відмазатися».

Я вимагатиму найсуворішого покарання. Тих, хто роками війни продовжує халатно та формально виконувати свої обов’язки, тих, хто “затягує” військових у застарілі процедури, нехтуючи їхньою безпекою, тих, хто самостверджується не в бою, а гноблячи підлеглих, — усі вони ганьблять Збройні Сил України.

Ми є свідками несвоєчасно ухвалених рішень і незасвоєних уроків. Закликаю ще і ще раз всіх генералів, офіцерів, сержантів та солдатів Сухопутних військ Збройних Сил України: ми повинні позбутися формалізму, бюрократії та легковажності. Кожен із нас несе відповідальність за життя своїх побратимів. І в бою, і в тилу.