перегляд нашумілого фільму «Субстанція»

#думкивголос

Чесно скажу: дивитися, як красива і успішна жінка поступово втрачає себе через спроби відповідати зовнішнім очікуванням, було нелегко, іноді ловила себе на думці : а що таке можливо?

Стиль фільму залишає змішані враження, і це абсолютно нормально.

Місцями хорор, який пронизаний суцільною драмою, а місцями яскравий ретро присмак

Але ось до чого підштовхнув сюжет:

У своїх блогах ми часто створюємо власні «субстанції»: ідеальне життя, ідеальні ми, успішні та «правильні» моменти. І нам хочеться взяти це за основу, за матерію ..бо так робить більшість, а хіба я гірший ?

І, як головна героїня, ризикуємо загубитися в цих ілюзіях, які самі ж для себе і створили

А точніше — заради схвалення.
Заради вподобайок, коментарів, підписок. Заради похвали..

Ми ніби фільтруємо реальне життя, забираючи з нього все, що здається недосконалим, щоб відповідати чужим стандартам.

Стараємося виглядати «краще», ніж є,
Порівнюємо себе з іншими,
І забуваємо, що «досконалість» — це просто міф. Те, що створено штучно.

Головний висновок після перегляду фільму - ніби і очевидний, але захотілось ще раз його озвучити:

Важливо бути собою — з усіма сильними та слабкими сторонами. Адже реальність, навіть недосконала, завжди цінніша за будь-яку «субстанцію»

Не забувати, що головна задача не втратити себе, а віднайти.

Не здаватись кимось, а бути собою, такими, якими є, і залучати до свого оточення схожих людей — справжніх і сміливих.

Хто дивився «Субстанцію»? Що думаєте про цей фільм? Мені дуже цікаво дізнатися вашу думку!