Адвокат Іван АНГЕЛІН ✌️

Зміни в Закон про статус зниклих безвісти набрали чинності

18 жовтня 2024 року набрали чинності зміни до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", відповідно до яких повноваження Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (МВС) передано іншим особам:

- повноваження з утворення пошукових груп, які працюють як на підконтрольних, так і на окупованих територіях – передано до Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил;

- повноваження по веденню переговорів з будь-якими особами для розшуку зниклих безвісти як на підконтрольних, так і на окупованих територіях – передано до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Самому Уповноваженому натомість надано нове повноваження наступного змісту:

- здійснення комунікації з метою отримання інформації, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, з особами, які можуть володіти такою інформацією, з отриманням за їхньою згодою письмових або усних пояснень.

Головне, на що звертають увагу правники та фахівці у пошуках зниклих безвісти, Закон надає такі повноваження Центральному управлінню ЦВС та Координаційному штабу одразу після набрання чинності, тобто з 18 жовтня 2024 року, а не після звільнення окупованих територій.

Так, деякі ЗМІ раніше зазначали про те, що пошукові роботи можуть проводитись тільки після деокупації територій.

Закон чітко зазначає про необхідність проведення пошукових робіт і на окупованих територіях, так само як перемовини з державою-агресором мають бути спрямовані на перевірку територій, які тимчасово перебувають під контролем окупантів.

Як Верховна Рада бачить новий порядок роботи державних органів ?

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, "пріоритетним напрямом в умовах ведення активних бойових дій російської федерації проти України є утворення пошукових груп із пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, які утворюються за погодженням з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, який визначає порядок проведення цими групами пошукових робіт.
Виконання відповідних завдань покладено на Генеральний штаб Збройних Сил України".

Тобто, Центральне управління ЦВС створює пошукові групи (гуманітарні місії), які мають працювати, зокрема, на тимчасово окупованих територіях.

Координаційний штаб проводить гуманітарні переговори з державою-агресором на предмет допуску цих пошукових груп до місць зникнення військовослужбовців України на тимчасово окупованих територіях.

Перевірка місць зникнення на окупованих територіях здійснюється або окупантами самостійно, або пошуковими групами, утвореними Центральним управлінням ЦВС в залежності від домовленостей Координаційного штабу та окупантів в рамках гуманітарної співпраці.

Про результати пошукових заходів окупанти, які перевіряли місця зникнення українських військових або пошукові групи Центрального управління ЦВС, мають повідомляти Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, як керівний орган цього напрямку.

Координаційний штаб вносить інформацію у відповідні бази даних, у тому числі до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти та повідомляє членів сімей про результати перевірок місць зникнення їх близьких.

Відомості, отримані Уповноваженим з питань зниклих безвісти під час "комунікації", також вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти та повідомляються родичам.

Як ми вже не раз повідомляли, одне з головних питань, яке треба з'ясувати родичам зниклих безвісти– це встановити (самостійно або за допомогою слідчого) місце зникнення військовослужбовця (геолокацію), оскільки це надає рідним можливість звернення до державних органів з вимогою про перевірку такого місця, навіть якщо воно знаходиться на тимчасово окупованій території.

За наявності додаткових питань, будемо раді надати на них відповіді з понеділка по п'ятницю з 10.00 до 18.00 за телефонами гарячої лінії Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери":
066 053 11 39;
068 053 11 39

Право на виплату ОГД після спливу трьох років з дати загибелі військовослужбовця

Раніше на цьому каналі ми розглядали проблему трирічного строку на отримання одноразової грошової допомоги у звʼязку із загибеллю військового - члени сім'ї зниклої особи, чиє тіло ідентифіковано через три роки з дати смерті, втрачали право на отримання ОГД.

Проблема становилась реальною, оскільки наближається закінчення третього року війни, а отже військовослужбовці, зниклі в її перші дні і не ідентифіковані до цього часу, як раз підпадали під цю категорію.
Іншими словами, тіло могло бути ідентифіковано через три роки від дати загибелі (зникнення) і ця дата зазначалось в свідоцтві про смерть, а отже строк на звернення родичів за ОГД був би пропущений.

Зібрати потрібну кількість підписів під відповідною петицією Президенту ми, нагадую, так і не спромоглись (робимо роботу над помилками на майбутнє). Але питання регулярно піднімалось на ваших зустрічах з державними органами та у зверненнях громадських організацій.

Вчора, 1 листопада 2024р. Мінреінтеграції опублікувало новину про зміни до постанови Кабінету Міністрів, які регулюють це питання.

Відтепер, як зазначає Мінреінтеграції, трирічний строк розраховується не від дати смерті в свідоцтві про смерть, яка визначається військовою частиною як дата зникнення, а через три роки від дати, коли рішення суду про визнання загиблим набрало законної сили.

Тобто у родичів зниклого буде достатньо часу для звернення за виплатою ОГД, незважаючи на те, що людина зникла більше ніж три роки тому.

Залишається поки незрозумілим від якої дати рахуватиметься трирічний термін, якщо зниклого військовослужбовця ідентифіковано правоохоронними органами БЕЗ рішення суду.
Більшість смертей зниклих безвісти реєструється не на підставі судового рішення, а за результатами ідентифікації в експертних установах.
По логіці це має бути дата ідентифікації особи, зазначена в постанові слідчого або дата, коли смерть було зареєстровано в органах РАЦС і складено актовий запис, отже сподіваємось, що Кабмін передбачив і ці випадки.

Протягом декількох днів ці зміни до постанов Кабінету Міністрів будуть опубліковані, тож зовсім скоро надамо більш повне роз'яснення з цього приводу.

Ну і на останок. Мінреінтеграції зрадило б собі, якби не похвалило Ірину Верещук за такі зміни, однак ми з вами знаємо, що саме наші наполегливі вимоги дали результат. Дуже вдячні вам за це та працюємо далі.

Порядок розподілу грошового забезпечення за новим Законом (доповнення)

Вчора ми розглядали зміни до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема, в частині визначення нової черговості отримувачів грошового забезпечення військовослужбовців, які потрапили в полон або зникли безвісти.

Відповідаючи на ваші запитання, ми вирішили більш докладно зупинитись на порядку розподілу грошового забезпечення між особами, які мають на нього право, оскільки під час розгляду Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки одночасно обговорювались декілька редакцій змін до Закону.

Отже, в редакції, яка була остаточно прийнята Верховною Радою України:
- перша черга: дружина (чоловік), законні представники дітей (у т.ч. колишні дружини) та батьки військовослужбовця отримують в рівних частках 50% грошового забезпечення. Інші 50% зберігатимуться військовою частиною та рахуватимуться за зниклим;
- друга черга (лише у разі відсутності представників першої черги): повнолітні діти, брати (сестри), законним представником яких є військовослужбовець.
Загальна сума ГЗ, яка буде розподілятись, становитиме 20%. Інші 80% зберігатимуться військовою частиною та рахуватимуться за зниклим.

Міністерством оборони запропоновано та підтримано Верховною Радою України наступну формулу обчислення грошового забезпечення:
З суми ГЗ відраховуються утримання за наявними виконавчими провадженнями (сплата аліментів, інших боргів). З суми, що залишилась, 50% залишається на зберіганні військової частини (для виплати військовослужбовцю або спадкоємцям). Друга половина ділиться рівними частками між отримувачами першої черги.
Якщо отримувачів першої черги немає, тоді з суми, що залишилась після погашення боргів по виконавчим провадженням, 80% залишається на зберіганні військової частини (для виплати військовослужбовцю або спадкоємцям). Друга частина (20%) ділиться рівними частками між отримувачами другої черги.

При цьому, Міністерство оборони України в пояснювальній записці зазначає такі причини нового підходу до розподілу.

Коло членів сімей військовослужбовця у діючій редакції Закону обумовлює ситуацію, коли батьки та інші особи, основне джерело спільних доходів у яких, – грошове забезпечення військовослужбовця та які потребують його захисту, втрачають право на отримання зазначеного грошового забезпечення, а сам військовослужбовець, повернувшись із полону, залишається без необхідних засобів для відновлення, реабілітації та інколи з боргами (комунальні послуги, орендна плата).
Відповідно до Міністерства оборони України надходить численна кількість звернень (прохань, скарг) від зазначених членів сімей (осіб) військовослужбовців щодо внесення змін до законодавства.
В цілому для уникнення непрямої дискримінації самого військовослужбовця та членів його сім’ї Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" потребує внесення зміни у статті 9 шляхом викладення пункту 6 в новій редакції.

Новий порядок розподілу грошового забезпечення військовослужбовців, які потрапили в полон або зниклі безвісти

8 жовтня 2024 року було прийнято зміни до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
На даний час Закон знаходиться на підписі Президента та буде застосовуватись наступного місяця після його опублікування.

Про що мова
1. Оскільки кожного місяця підставою для виплати ГЗ є наказ командира ВЧ, при наступних виплатах після набрання Законом чинності, військова частина буде зобов'язана дотримуватись норм нового Закону.
Тобто зміни до Закону будуть розповсюджуватись не лише на тих, чий близький зник після набрання чинності цим Законом, а на членів сімей всіх зниклих безвісти військовослужбовців НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ДАТУ ЗНИКНЕННЯ.

2. Перед виплатою ГЗ з нього утримуються всі суми аліментів та інших боргів, по яким відкриті виконавчі провадження.
Тобто спочатку фінчастина ВЧ перераховує кошти стягувачам на підставі виконавчих листів, а вся сума, що залишилась, буде перераховуватись членам сім'ї зниклого безвісти в порядку нової черговості.

3. Військовослужбовці зможуть самостійно визначати осіб, які будуть отримувати їх ГЗ у разі потрапляння в полон або зникнення безвісти.
Порядок складання таких особистих розпоряджень та порядок виплат ще перебуває на розробці в Кабінеті Міністрів України. Щойно буде опублікований, опрацюємо та повідомимо вас.

4. В прийнятій Верховною Радою редакції, нова черговість отримання ГЗ у разі відсутності особистого розпорядження (стосується всіх осіб, зниклих з 2014 року по цей час):
- перша черга: дружина (чоловік), законні представники дітей (у т.ч. колишні дружини) та батьки військовослужбовця отримують в рівних частках 50% грошового забезпечення;
- друга черга (лише у разі відсутності представників першої черги): повнолітні діти, брати (сестри), законним представником яких є військовослужбовець.
При цьому загальна сума ГЗ, яка буде розподілятись, становитиме тільки 20%. Інші 80% зберігатимуться військовою частиною та рахуватимуться за зниклим.
Чи будуть отримувати ГЗ всі без виключення повнолітні діти та брати (сестри) - поки не зрозуміло.
За змістом нового Закону отримувачами будуть лише ті повнолітні діти та брати (сестри), законним представником яких є військовослужбовець. Але оскільки сенс таких уточнень достатньо сумнівний, чекаємо роз'яснень Кабінету Міністрів.

5. Строк виплати ГЗ не змінився – до повного з'ясування обставин захоплення (на випадок встановлення факту СЗЧ або самовільної здачі в полон), звільнення військового з полону, визнання безвісно відсутнім чи оголошення судом померлим. Ну і як було раніше – виключення військовослужбовця зі списків особового складу ВЧ в будь-якому випадку також припиняє виплати.

6. Дуже важливе уточнення – сума ГЗ, нарахована, але не виплачена військовослужбовцю на дату смерті, включається до складу спадщини.
Тобто кошти, які не були виплачені отримувачам першої або другої черги, будуть розподілятись між іншими особами в порядку спадкування, який встановлений Цивільним кодексом України.

Незважаючи на певні неузгодженості які, не сумніваємось, будуть вирішені Кабінетом Міністрів, в цілому зміни до Закону є дуже позитивними та справедливими по відношенню до рідних, які раніше не мали права на отримання жодних коштів. Особливо це стосується батьків зниклого військового за наявності у нього дружини та дітей.

Що робити
Радимо всім особам, які за новим Законом матимуть право на отримання ГЗ, повідомити про себе військову частину, у списках якої перебуває зниклий військовослужбовець, з обов'язковим наданням всіх документів, які підтверджують належність до однієї з двох нових категорій отримувачів.

Це надасть підстави командиру ВЧ включити Вас до наказу про виплату ГЗ, щойно Закон набере чинності та новий порядок буде затверджений Кабінетом Міністрів України.

Будемо раді надати відповіді на додаткові запитання з понеділка по п'ятницю за телефонами гарячої лінії Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери":
066 053 11 39;
068 053 11 39.

Відмінність статусів заявника та потерпілого у кримінальному провадженні про зникнення військовослужбовця

Закон про статус зниклих безвісти зазначає, що розшук зниклих здійснюється органами Національної поліції. Отже перше, що необхідно зробити у разі зникнення військовослужбовця, це подати заяву про зникнення особи до найближчого відділу поліції.
На підставі поданої заяви відкривається кримінальне провадження, про що вносяться відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Таким чином особа, яка подала заяву про зникнення, набуває статус заявника, права якого визначені ст.60 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

Заявник має лише чотири права, які передбачені цією статтею, а саме:
1. Отримати від органу поліції документ про прийняття та реєстрацію заяви (талон-повідомлення про реєстрацію заяви).
2. Отримати витяг з ЄРДР (видається протягом доби з часу реєстрації заяви про зникнення).
3. Подавати на підтвердження своєї заяви речі та документи (особисті речі та медична документація зниклого, біологічні зразки для ДНК-експертизи тощо).
4. Отримати інформацію про закінчення розслідування (закінчується у разі повернення зниклого з полону або ідентифікації останків).

Як бачимо, перелік прав заявника є досить обмеженим. Це пояснюється тим, що подати заяву про зникнення може будь-яка особа (сусіди, побратими, військова частина тощо) і на цьому її участь у розслідуванні фактично припиняється.

Для того, щоб в повній мірі реалізовувати свої права у кримінальній справі про зникнення особи, слід змінити статус з заявника на потерпілого.

Так, згідно зі ст.55 КПК України, потерпілою є фізична особа, якій злочином завдана моральна, фізична або майнова шкода.
Під цю категорію, як правило, підпадають родичі зниклого військовослужбовця.
Для визнання себе потерпілим, член сім'ї може подати заяву про визнання його потерпілим з обов'язковим наданням документів, які підтверджують родинні зв'язки зі зниклим.

Потерпілий підлягає допиту по питанням, що стосуються обставин зникнення та йому вручається пам'ятка про права та обов'язки потерпілої особи.
Отже, наявність на руках такої пам'ятки підтверджує статус потерпілої особи.

Перелік прав потерпілих є значно ширшим і, крім наданих заявнику, включає такі права:
1. Подавати докази слідчому, прокурору.
2. Заявляти відводи і клопотання.
3. Давати пояснення та показання.
4. Оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора.
5. Мати власного представника, який буде здійснювати всі необхідні дії замість вас.
6. На відшкодування шкоди, завданої злочином.

Отже, для реалізації всіх прав, наданих Законом, заявнику, якщо його одразу не визнано потерпілим, необхідно подати відповідне клопотання на ім'я слідчого.

В наступному пості розглянемо питання про можливість одночасної участі двох і більше потерпілих в одному кримінальному провадженні про зникнення військовослужбовця.

Якщо у вас залишились запитання, або ви хотіли б отримати відповіді на інші питання, можете задати їх фахівцям Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери", зателефонувавши на Гарячу лінію безоплатної юридичної підтримки рідних зниклих безвісти:
066 053 11 39 та 068 053 11 39.
Дзвінки приймаються кожного робочого дня з 10.00 до 18.00.

Що робити якщо телефон зниклого не було повернуто або виявлено активність його телефону після зникнення ?

Якщо разом з особистими речами близьким не було повернуто мобільний телефон військовослужбовця або з телефону зниклої безвісти особи надійшов дзвінок, смс-повідомлення чи зафіксовано вихід у соціальні мережі, необхідно невідкладно звернутись до слідчого, який розслідує кримінальне провадження.

Слідчому необхідно подати клопотання про встановлення місця знаходження мобільного телефону; встановлення дати, часу та тривалості з'єднань; а також встановлення ідентифікаційних ознак обладнання абонентів, з якими відбувався сеанс зв'язку зниклого безвісти.

Протягом трьох робочих днів слідчий звертається до суду за наданням дозволу на отримання інформації від операторів мобільного зв’язку або відмовляє у задоволенні клопотання та надає постанову про відмову у задоволенні клопотання.

Що можна зробити з інформацією, отриманою слідчим у оператора мобільного зв'язку:
1. Встановити орієнтовне місцезнаходження особи у конкретний час.
Можна визначити найближчу вежу мобільного зв’язку, до якої під'єднувався телефон у певний проміжок часу. Охоплення вишки становить 300-500 метрів, тож мова йде саме про орієнтовне місцезнаходження.
2. Визначити маршрут пересування особи.
Телефон під час пересування регулярно переключається на найближчу вишку, або вишку, зв'язок з якою є більш стабільним. Отже, за списком адрес знаходження базових станцій можна зрозуміти маршрут особи.
3. Дізнатись номери осіб, з якими спілкувався користувач телефону та тривалість такого спілкування.
Оператор мобільного зв'язку надає слідчому список телефонних номерів, які телефонували і яким телефонували з певного номера у визначений проміжок часу та час спілкування.
4. Сервісні sms-повідомлення без змісту таких повідомлень, а саме повідомлення від фінансових установ, банків, операторів мобільного зв’язку, магазинів тощо.

Після отримання слідчим корисної інформації від оператора мобільного зв'язку необхідно:

✍ Ознайомитись з матеріалами справи та отримати у слідчого копію інформації від мобільного оператора.
✍ Надати копію інформації від оператора до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за телефоном гарячої лінії:
☎ 16-98

✍ Повідомити про отриману інформацію Національне інформаційне бюро за телефоном:
☎ 16-48
☎ (044) 287-81-65
або засобами електронної пошти:
info@nib.gov.ua

✍ Повідомити про отриману інформацію Міжнародний комітет Червоного Хреста за телефоном:
☎ 0 800 300 155
або засобами електронної пошти:
kyi_kyiv@icrc.org

Якщо отримана інформація надає підстави ініціювати наступні слідчі дії (допит свідків, огляд місця події тощо), необхідно подати відповідне клопотання слідчому, яке також підлягає розгляду протягом трьох днів.

Для підготовки клопотань про встановлення місця знаходження мобільного телефону, а також з інших питань, пов'язаних з адвокатською допомогою у кримінальних справах про пошук зниклих безвісти, ви можете звернутись
до органів безоплатної правничої допомоги за телефоном:
☎ 0 800 213 103
або в робочий час за телефонами "гарячої лінії" Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери":
☎ 066 053 11 39
☎ 068 053 11 39

Як ознайомитись з кримінальним провадженням, якщо слідчий знаходиться в іншому населеному пункті
(інформація за результатами взаємодії з Координаційним центром з надання правничої допомоги)

У разі виникнення у членів сім’ї зниклих безвісти необхідності в ознайомленні з матеріалами справи у слідчого, який знаходиться в іншому населеному пункті, тобто за місцем зникнення особи, вони можуть звернутися до найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги (надалі – БВПД) для отримання такої допомоги.

Для отримання зазначених правничих послуг особа має подати до місцевого центру з надання БВПД звернення про надання такої допомоги та документи, що підтверджують її належність до однієї з вразливих категорій осіб. При цьому заявнику буде призначено адвоката або юриста центру.
Якщо члену сім’ї або родичу зниклого безвісти потрібна правнича допомога в іншому населеному пункті, зокрема за місцем зникнення особи, місцевий центр з надання БВПД укладе договір з адвокатом, який здійснює свою діяльність на такій території та видасть йому доручення.
Працівник місцевого центру з надання БВПД сконтактує члена сім’ї зниклого безвісти з призначеним адвокатом для узгодження усіх питань, пов’язаних зі справою.
Після ознайомлення з матеріалами справи, адвокат надішле фото- чи сканкопії матеріалів кримінальної справи члену сім'ї зниклої особи.
Також кожна особа може отримати безоплатну первинну правову допомогу, а саме правову інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу до безоплатної вторинної правової допомоги.
Наразі отримати таку допомогу можна:
● телефоном у контактному центрі системи БПД за номером 0 800 213 103 в будні з 8:00 до 18:00, дзвінки безкоштовні;
● зателефонувавши через застосунок Telegram https://t.me/+380677213103;
● написавши у телеграм-бот «Безоплатна правова допомога» (https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»);
● у найближчому бюро правової допомоги. Адреси можна переглянути за посиланням – https://bit.ly/42fQ3lW.

Реєстрація місця проживання дитини без згоди батька, який є зниклим безвісти.

До Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери" надходять запити у зв’язку з відмовою Центрів з надання адміністративних послуг зареєструвати місце проживання новонародженої дитини у зв’язку з тим, що батько-військовослужбовець є зниклим безвісти.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини, згідно з нормами Сімейного кодексу України (надалі - СК України), має бути здійснена протягом трьох місяців з дати її народження.
При цьому до 14 років дитина має бути обов'язково зареєстрована за адресою батьків або одного з них.

Відповідно до СК України, якщо батьки зареєстровані за однією адресою, місце проживання дитини реєструється за цією адресою. Така реєстрація можлива ще під час перебування мами та малечі в родильному будинку, у т.ч за програмою єМалятко ( https://diia.gov.ua/life-situations/yemalyatko ).
Якщо ж батьки зареєстровані за різними адресами, для реєстрації місця проживання дитини необхідна особиста письмова згода другого з батьків.

І тут може виникнути проблема. Якщо батько дитини зниклий безвісти або якщо у зв’язку з перебуванням на військовій службі не може оформити та надати свою згоду, Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) відмовляє у реєстрації місця проживання дитини та роз'яснює право на звернення до суду.

При цьому є значно простіший спосіб вирішення проблеми БЕЗ звернення до суду, сплати судових витрат та значної втрати часу - замість згоди батька до ЦНАП можна надати рішення Служби у справах дітей.

Закон встановлює, що у разі спорів між батьками, у т.ч. щодо місця проживання дитини, а також, якщо другий з батьків не бажає або не може надати письмову згоду, спір може бути вирішено службою у справах дітей або судом.

Отже, матері дитини необхідно звернутись до служби у справах дітей з заявою про встановлення місця проживання дитини.
З метою захисту прав дитини служба здійснює огляд умов проживання матері та дитини і, у разі наявності санітарних та інших умов для проживання дитини за цією адресою, надає свою згоду на це.
Висновок служби у справах дітей затверджується виконавчим комітетом або іншим виконавчим органом влади та надається заявниці.
Це рішення і буде заміною згоди батька, який є зниклим безвісти або не може за інших причин надати згоду.

Важливо ! Служби у справах дітей, з якими ми спілкувались при визначенні місця проживання новонародженої дитини, як правило, затягують вирішення цього питання на строк до 2-2,5 місяців. Це в свою чергу може призвести до порушення матір'ю тримісячного строку на реєстрацію дитини. Досвід показує, що скарга адвоката дозволяє вирішити всі питання з документами протягом 1 місяця.

Таким чином, замість багатомісячного розгляду справи судом, місце проживання дитини можна зареєструвати протягом значно коротшого строку, чим і радимо вам користуватись.

У разі, якщо у вас залишились питання, фахівці Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери " нададуть вам безоплатні консультації в робочий час з 10.00 до 18.00 години за телефонами гарячої лінії:
066 053 11 39
068 053 11 39