Зменшуємо кількість телефона у вашому житті. Або як мені подобається : формуємо здорові стосунки з телефоном)
Вище описувала, як прийшла до максимального виключення телефона зі свого життя.
На вихідних мій екранний час складав менше 1 години. І сьогодні станом на майже 12 годину він складає 35 хвилин: це я відповіла на повідомлення в телеграмі і почала писати допис. Сказати, що я задоволена - це нічого не сказати.
І що мені допомогло до цього прийти
✔️я залишала телефон не на видноті і у важко доступному місці. Це був робочий стіл в кабінеті, в який я без потреби не в робочий час не заходжу.
Телефон не попадався мені на очі, не був у кишені і я просто не могла його автоматично взяти.
🔴 ВАЖЛИВО. Якщо ви переживаєте за тривогу. Вмикаємо телефон на повну гучність і ви в разі чого все прекрасно почуєте. Можна також залишати телефон не на видноті, але в кімнаті, в якій ви знаходитеся, і тоді ви точно не пропустите сигнал тривоги.
✔️ я концентрувалась не на зміні поведінки, а на реагуванні по новому на тригер (гачок звички). Звичку формує послідовність трьох складових: гачок - поведінка - винагорода. Сіли на диван - дістали телефон - отримали легкий дофамін. Сісти на диван в цьому випадку - це гачок. Я потурбувалась про свої гачки. Наприклад, раніше, коли я зранку пила каву, я перевіряла повідомлення в месенджерах. Тепер я читаю книжку.
Я розклала по кімнатах книжки, які я читаю, або які хочу перечитати. І в той момент коли відчуваю, що погортала б стрічку: то брала книжку і читала.
Також часто гачком є просто взяття телефона до рук. Ви можливо хочете подивитися відповідь від конкретної людини або час, але от уже граєте в гру чи гортаєте стрічку.
І ще читати можна і на телефоні. Так-так псуємо очі, але не більші ніж при гортанні стрічки 😜
✔️ з двох варіантів я обирала найменш шкідливий. Наприклад у ті моменти, коли я все ж таки хотіла поскролити, я відкривала фейсбук, в якому моя стрічка менша та більш реалістична.
І загалом я рекомендую час від часу чистити ваші підписки. Це так звільняє. Повірте мені - це як з одягом: якщо ви не памʼятаєте про блогера та експерта, то яку цінність він/вона складає у вашому житті? А якщо памʼятаєте, то ви з легкістю повернетесь до нього(неї).
Що можу ще сказати? Найважче це перші декілька днів. Коли нагадуєш, що дискомфорт є тимчасовим, стає легше.
Бажаю вам фокусу та ресурсу 👌
І все вийде 🤍
Вище описувала, як прийшла до максимального виключення телефона зі свого життя.
На вихідних мій екранний час складав менше 1 години. І сьогодні станом на майже 12 годину він складає 35 хвилин: це я відповіла на повідомлення в телеграмі і почала писати допис. Сказати, що я задоволена - це нічого не сказати.
І що мені допомогло до цього прийти
✔️я залишала телефон не на видноті і у важко доступному місці. Це був робочий стіл в кабінеті, в який я без потреби не в робочий час не заходжу.
Телефон не попадався мені на очі, не був у кишені і я просто не могла його автоматично взяти.
🔴 ВАЖЛИВО. Якщо ви переживаєте за тривогу. Вмикаємо телефон на повну гучність і ви в разі чого все прекрасно почуєте. Можна також залишати телефон не на видноті, але в кімнаті, в якій ви знаходитеся, і тоді ви точно не пропустите сигнал тривоги.
✔️ я концентрувалась не на зміні поведінки, а на реагуванні по новому на тригер (гачок звички). Звичку формує послідовність трьох складових: гачок - поведінка - винагорода. Сіли на диван - дістали телефон - отримали легкий дофамін. Сісти на диван в цьому випадку - це гачок. Я потурбувалась про свої гачки. Наприклад, раніше, коли я зранку пила каву, я перевіряла повідомлення в месенджерах. Тепер я читаю книжку.
Я розклала по кімнатах книжки, які я читаю, або які хочу перечитати. І в той момент коли відчуваю, що погортала б стрічку: то брала книжку і читала.
Також часто гачком є просто взяття телефона до рук. Ви можливо хочете подивитися відповідь від конкретної людини або час, але от уже граєте в гру чи гортаєте стрічку.
І ще читати можна і на телефоні. Так-так псуємо очі, але не більші ніж при гортанні стрічки 😜
✔️ з двох варіантів я обирала найменш шкідливий. Наприклад у ті моменти, коли я все ж таки хотіла поскролити, я відкривала фейсбук, в якому моя стрічка менша та більш реалістична.
І загалом я рекомендую час від часу чистити ваші підписки. Це так звільняє. Повірте мені - це як з одягом: якщо ви не памʼятаєте про блогера та експерта, то яку цінність він/вона складає у вашому житті? А якщо памʼятаєте, то ви з легкістю повернетесь до нього(неї).
Що можу ще сказати? Найважче це перші декілька днів. Коли нагадуєш, що дискомфорт є тимчасовим, стає легше.
Бажаю вам фокусу та ресурсу 👌
І все вийде 🤍