ARTES про мистецтво

Захисна оболонка — спільний проєкт скульптора Олексія Абрамова і графіка Ярослава Герасименка, що проходить зараз в Я Галерея Пентхаус!

Апокаліптичні мотиви, пошук захищеної форми, розвиток високого ремесла та пієтет перед старими майстрами — це те, що обʼєднує цих авторів.

Скульптура Олексія Абрамова, що виражає внутрішній психологічний стан та декадентна графіка Ярослава Герасименка — разом вони відтворюють форму, що розповідає про стан вразливості чи спробу стійкості.

Чому захисна оболонка, жуки, черепи та скелети? Як автори працюють з емоціями та людським психологічним станом? Що їх об’єднує та де вони черпають натхнення?

Приходьте дізнатися відповіді в експозиції виставки Захисна оболонка!

📍Львів, вул. Зелена 20, 4 поверх
11:00-20:00
Вт-нд, понеділок — вихідний


📷: @sonya_rybka

#анонс #ягалерея_пентхаус

Роботи Дмитра Молдованова поруч із його рибацькою хатинкою у селі Парутине, Миколаївської області.

За словами Дмитра, він переїхав у сільську місцевість, намагаючись наслідувати Поля Гогена, який шукав натхнення на Таїті:

«Я щасливий тут. Живу скромно. Це моя французька Полінезія».

Із початком повномасштабного вторгнення перебував у Парутиному. Згадує, як будував барикаду над своєю хатинкою, радіє, що колона загарбників не пішла в його бік.

Фото: Дмитро Молдованов

#фото #молдованов

А ви знаєте, що Вілла Магістралє, яка знаходиться у Римі, і яка належить Мальтійському ордену, відкривається для туристів тільки двічі на рік?

Саме тут, в унікальному куточку, де водночас можна бачити три країни: бути на Мальті, стоячи на території Італії, а в той самий момент дивитися на Ватикан, — недавно побували роботи Дмитра Молдованова, що ви раніше могли бачити у виставкових проєктах Я Галерея.

Благодійний фонд Козицького разом із Посольством України при Святому Престолі (Ватикан) організували там аж три виставки: Маріуполь. Втрачена велич із серією художніх фотографій знищених мозаїк Маріупольського фотографа Станіслава Іванова та виставку живопису та графіки з назвою Dangerous/Safe від українських художників Миколи Ступінського та Дмитра Молдованова.

Фото: Kozytskyi Charity Foundation

Маємо для вас рекомендацію цікавого проєкту про українську культуру від Анни Лодигіної.

Анна Лодигіна — журналістка та дослідниця, яка займається поверненням імен відомих українських митців та науковців, привласнених Росією. Своїми знахідками ділиться у тг-каналі Back to the Roots.

На каналі ви знайдете:

▫️маловідомі факти з життя українських митців;
▫️рідкісні архівні матеріали, які знайшла авторка;
▫️цікаві історії з життя культурних діячів;
▫️фото та відео з експедицій.

Запрошуємо до перегляду ✨

#медіа #рекомендація

Знакові твори класиків сучасного мистецтва поєднали в експозиції нового проєкту Музей сучасного мистецтва в київській галереї Лавра.

У першій експозиції представлені роботи дванадцяти ключових фігур українського та світового артпростору: Анатолія Криволапа, Олега Тістола, Олександра Гнилицького, Олега Голосія, Бориса Михайлова, Віктора Сидоренка, Тіберія Сільваші, Олександра Ройтбурд, Олександра Животкова, Назара Білика, Олександра Сухоліта та Арсена Савадова.

📍Галерея мистецтва Лавра // Київ, вул. Лаврська, 7Б (вхід з Лаврського провулку 9, білі ворота)

Фото: Валерія Шульга

#музей #ньюс

Танцюючі феї шведського художника Августа Мальмстрема — втілення найпоетичнішого зображення міфічних істот у європейському мистецтві ХІХ століття.

На полотні Мальмстрем створює чарівну атмосферу, де в прозорому сутінковому лісі феї кружляють у магічному танці. Художник майстерно передає легкість і грацію цих казкових створінь, які, здавалося б, не належать нашому світу, а постають втіленням природи, яка перебуває на межі між реальним та ілюзорним.

Історія створення цієї картини тісно пов’язана з епохою романтизму. Це час, коли художники намагалися вловити приховані зв’язки між людиною і навколишнім світом, знайти магію в повсякденності. Мальмстрем звертається до шведського фольклору, в якому феї — це духи природи, що живуть у лісах і полянах.

Ця робота є не тільки втіленням народної уяви, але й філософським дослідженням меж між реальним і потойбічним. Феї Мальмстрема ніби існують на межі світів, представляючи той невловимий простір, де людська фантазія стикається з природними стихіями. Також можна побачити в цьому полотні відображення спроби людини віднайти гармонію з природою.

Робота є глибокою метафорою людської душі, яка прагне знайти єдність зі світом, але ніколи не втрачає здатності мріяти та фантазувати.

Фото: Август Мальмстрем, Танцюючі феї, 1866. Джерело.
Авторка допису: Марія Пальчинська.

#артворк #мальнстрем

#артворк

Петро Гронський, Силуети, 2020

«Іноді, просто примруживши очі, можна інакше подивитися на звичні об’єкти і форми. На мить, вони наче в сутінках, міняють свої початкові сенси і функції, зливаються в складні цільні фігури, силуети, утворюючи нові, неочікувані поєднання форм.

Форма скульптури балансує на межі антропоморфної, природної та урбаністичної. Вона вказує шлях до творення образу, запрошує до діалогу, в якому глядачеві пропонується максимальний простір для власних інтерпретацій та висновків.
______________________________________________________________________
Силует — щось близьке, впізнаване, але водночас таємниче, ірреальне, що можливо лише в уяві..» — Петро Гронський

Фото: джерело