❓
Спільна сумісна власність: що потрібно знати співвласникуСпільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
Суб’єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статі 368 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) спільною сумісною власністю є:
- майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом. (Так, статтею 64 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як стосовно майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності може бути укладений без виділу цієї частки. Крім того, встановлено, що зокрема, не може бути спільною сумісною власністю майно, набуте на підставі договору дарування, в порядку спадкування або ж набуте за кошти, які належали одному із них особисто. Таке майно є особистою приватною власністю дружини та чоловіка);
- майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Згідно з Сімейним кодексом сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Продовження