Бібліотека НМУ

3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Знаковим для нашої країни стало підписання у вересні 2008 року Президентом України Віктором Ющенко документів про приєднання України до Конвенції ООН про права інвалідів.

Цей день покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і добробуту, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю в політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Це нагадування людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з інвалідністю. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.

Через війну чимало українців втрачають своє здоров’я. Кількість людей з інвалідністю як серед військових, так і цивільних, на жаль, збільшується.

Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з інвалідністю, створити майбутнє, де б люди не були виключені з соціуму через проблеми зі здоров’ям.

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня щорічно відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
1981 рік вважають початком глобальної епідемії ВІЛ/СНІДу.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему. За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування – антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя.
Важливо розуміти, що сьогодні ВІЛ – це не вирок: люди з вірусом імунодефіциту можуть вести звичайне життя, працювати, народжувати, подорожувати за умови своєчасного вживання ліків. Разом з тим суспільство має з особливою підтримкою та толерантністю ставитися до ВІЛ-позитивних людей, аби вони не почувалися самотніми в боротьбі з недугою.
Символ боротьби з ВІЛ/СНІДом – червона стрічка, запропонована в 1991 році американським художником Франком Муром, який входив до асоціації «Візуальний СНІД». Вона означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї». Кожен, хто надягає червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.
З нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом працівниками бібліотеки підготовлено книжкову викладку, де представлено друковані видання з даної тематики. Більш детально ознайомитися з літературою, яка є в фонді бібліотеки можна в електронному каталозі.

23 листопада – День пам'яті жертв голодоморів

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам'яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

Масовий голод в 1932-1933 роках охопив практично всю територію країни. Тоді голодною смертю померли, за різними оцінками, від 9 до 13 мільйонів чоловік, понад третина з них – діти. У 2006 році українська влада прийняла Закон України «Про Голодомор 1932–133 років в Україні», визнавши події Голодомору геноцидом українського народу.

Голодомор 1932–1933 років – безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу. Комуністичний режим застосував як зброю масового знищення українського населення конфіскацію продовольства, блокаду сіл та районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, репресії щодо незгодних. За даними досліджень щодня вмирало приблизно 25 тисяч людей, тобто понад 1000 щогодини, або ж 17 – щохвилини.

Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

У цей день о 16:00 пройде акція «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, достатньо запалити свічку на своєму вікні.

20 листопада – Всесвітній день дитини та Міжнародний день педіатрії

20 листопада у всьому світі відзначають день дітей та тих, хто опікується їхнім здоров’ям – педіатрів.
Педіатрія – від грецького – παιδίον – дитина та грец. ιατρεία – лікування – галузь у медичній науці, головним завданням якої є збереження або повернення здоров’я дитині, щоб дозволити їй у повній мірі реалізувати свій вроджений життєвий потенціал.

Особливу роль у підтримці дитячого здоров’я відіграють лікарі-педіатри. Фахівці цього профілю дбають про здоров’я малюка з першої миті життя. Педіатр консультує батьків з приводу того, як виростити малюка максимально здоровим і стежить за здоров’ям дитини аж до її повноліття. Завдяки розвитку педіатричної науки і дитячої охорони здоров’я різко знизилася дитяча смертність, значно зменшилася захворюваність та летальність від окремих захворювань, поліпшився фізичний розвиток дітей. На сьогодні педіатрія охоплює вчення не лише про хвору, але й про здорову дитину.

З нагоди Всесвітнього дня дитини та Міжнародного дня педіатрії працівниками бібліотеки підготовлено книжкову виставку, де представлено друковані видання з даної тематики. Більш детально ознайомитися з літературою, яка є в фонді бібліотеки можна в електронному каталозі.
Наукові роботи з педіатрії можна переглянути у інституційному репозитарії.

17 листопада – Міжнародний день студента.
17 листопада в Україні та світі відзначають День студента. Ця дата – не лише привід влаштувати вечірку з одногрупниками, а й нагода розповісти про студентський активізм в різних країнах.
Поява Міжнародного дня студента повʼязана з трагічними подіями у Чехословаччині 1939 року.
Усе почалося з того, що 28 жовтня 1939 року студенти Карлового університету в Празі провели демонстрацію на честь 21-ї річниці незалежності Чехословацької Республіки. Тоді Чехословаччина перебувала під німецькою окупацією і була розділена на Протекторат Богемії і Моравії та Словацьку Республіку.
Німецькі окупаційні війська жорстоко придушили демонстрацію: 15 студентів були тяжко травмовані, а один з них, студент-медик Ян Оплетал, помер від вогнепального поранення.
15 листопада 1939 року, за день до похорону Оплетала, його однокурсники попросили дозвіл на проведення траурної процесії у центрі Праги. Уряд протекторату погодився.
Процесія зібрала тисячі учасників і перетворилася на демонстрацію проти німецької окупації. Після цього німці закрили університети, заарештували й відправили у концтабір Заксенгаузен понад 1200 студентів, а 17 листопада 1939 року – стратили дев'ятьох протестувальників (вісьмох студентів і одного професора).
У 1941 році, за два роки після цих подій, у Лондоні відбулася Міжнародна студентська рада за участі багатьох студентів-біженців з Чехословаччини. Учасники зібрання вирішили зробити 17 листопада Міжнародним днем студентів, щоб вшанувати пам’ять вбитих протестувальників. Вже після Другої світової війни цю традицію підтримав Міжнародний союз студентів та низка інших організацій.
17 листопада було важливою датою не лише для Чехословаччини, а й для Греції. 14 листопада 1973 року в Афінах розпочалося студентське повстання проти диктатури «чорних полковників». Студенти Афінського політехнічного університету забарикадувались в стінах університету та захопили радіостанцію, закликаючи людей протестувати проти диктатури.
17 листопада внутрішні війська жорстоко придушили протест, використавши танк і вогнепальну зброю. Після відновлення демократичного уряду одного з винуватців силового розгону засудили до 35 років тюрми.
На цьому історія дати 17 листопада не закінчилася. У 1989 році у Чехословаччині знову пройшли студентські мітинги. Це була мирна демонстрація в пам’ять про Яна Оплетала, до якої згодом приєдналися тисячі людей. Протестувальники вигукували не лише студентські, а й антикомуністичні гасла та заклики до відставки Генсекретаря ЦК Компартії Мілоша Якеша.
17 листопада 1989 року студентський протест переріс у сутички: поліція жорстоко побила протестувальників, понад 500 людей отримали травми. Після інформації про жорстоке побиття студентів та чуток про одного вбитого (якого насправді не було), громадське обурення у Чехословаччині було не спинити.
Ці події допомогли спалахнути Оксамитовій Революції, яка повалила комуністичний режим в Чехословаччині.
Зараз в Чехії та Словаччині 17 листопада відзначають «День боротьби за свободу і демократію» разом із Днем студента, який тепер святкують у багатьох європейських країнах.
Чому Тетянин день плутали з Днем студента? Кілька років тому на Facebook можна було побачити привітання «з Днем студента» 25 січня. Однак ця дата не має нічого спільного з європейським студентством, а стосується тільки країни-агресора.
День студентів у росії прив'язаний до дня заснування Московського університету в Тетянин день 1755 року (12 січня за новим стилем, 25 січня за старим стилем).
Однак Україна наслідує не російські імперські практики, а європейські, тому вітати своїх знайомих студентів зі святом потрібно 17 листопада.
А Тетянин день українські православні християни відзначають 12 січня після переходу ПЦУ на новоюліанський календар.

12 листопада – Всесвітній день боротьби з пневмонією

12 листопада Всесвітнє співтовариство відзначає День боротьби з пневмонією, ініційований Глобальною коаліцією проти дитячої пневмонії. Ця дата визначена для нагадування нам про важливість боротьби з цим захворюванням, а також поширення усвідомлення щодо пневмонії та методів її запобігання.
Пневмонія – це інфекційно-запальне захворювання легень, яке може бути спричинене різними патогенами, включаючи віруси, бактерії та грибки. Один з найпоширеніших бактеріальних агентів, що спричиняють пневмонію, – Streptococcus pneumoniae.
У всьому світі майже кожна третя (31%) дитина з підозрою на пневмонію не отримує медичної допомоги, й багато хто наражається на ризик виникнення пневмонії через низьке охоплення вакцинацією, високий рівень недоїдання та забруднення повітря.
Пам’ятайте, що лікувати пневмонію самостійно небезпечно. Одразу звертайтеся до лікаря, який поставить вам діагноз й призначить відповідне лікування. Наголошуємо: самолікування, особливо з використанням антибіотиків, може ускладнити діагностику пневмонії та подальше лікування!
Профілактика пневмонії передбачає щеплення, збалансоване харчування, здоровий спосіб життя, дотримання правил особистої гігієни, своєчасне лікування інших проблем зі здоров’ям.
З нагоди Всесвітнього дня боротьби з пневмонією працівники бібліотеки підготували книжкову викладку, де представлено монографії та підручники.
Навчальна, методична та наукова література про пневмонію детально представлена в електронному каталозі бібліотеки НМУ імені О. О. Богомольця.
Наукові статті з даної тематики можна переглянути у інституційному репозитарії.

1 листопада – Всесвітній день екології
Щороку 1 листопада в Україні і світі святкують Всесвітній день екології. Цей день був заснований 1972 року після першої всесвітньої конференції з екології в Стокгольмі. Його метою є підвищення обізнаність людей про екологічні проблеми та сприяти їх вирішенню. Кожен рік на цей день організовуються численні заходи, такі як мітинги, пікети, екологічні чистки та освітні заходи, які спрямовані на підвищення екологічної свідомості та стимулювання екологічно чутливого споживання, нагадування про важливість збереження балансу між економічним розвитком і збереженням навколишнього середовища.
Відзначення Всесвітнього дня екології зумовлене необхідністю визнати роль екології як наукової дисципліни. Вона підкреслює важливість розуміння взаємозв’язків між живими істотами і навколишнім середовищем. Екологія прагне зрозуміти, як організми впливають на біотичні (живі) та абіотичні (неживі) компоненти свого середовища і самі зазнають впливу від них. З огляду на зростаючий вплив людини на навколишнє середовище, вивчення екології стало як ніколи актуальним. Вона дає уявлення про складні взаємозв’язки в екосистемах і пропонує рішення нагальних екологічних проблем.
Екологія – це наука, що вивчає взаємозв’язки між живими істотами та навколишнім середовищем, тож її складність та розмаїття залежать від елементів, які складають середовище, та суб’єктів, залучених до його вивчення. Тому існують екології людини, рослин та тварин, серед інших, які стають такими специфічними, як популяційна екологія (для вивчення стосунків між особинами одного виду) або екологія угруповань (для аналізу зав’язків між організмами з різних популяцій).
Термін ökologie був уперше введений 1869 року пруським (німецьким) натуралістом і філософом Ернстом Геккелем від грецьких слів oikos (дім, житло, оселя) та logos (дослідження або трактат). Таким чином, термін «екологія» означає вивчення дому. Екологія покликана нагадати людям усього світу про важливість знання й оцінювання стосунків, які існують між живими істотами й довкіллям, а також підвищити поінформованість населення щодо важливості підтримання гармонійних стосунків із навколишнім середовищем.
Екологія стала дуже важливою у зв’язку з оцінками зникнення видів, як через втрату тропічних лісів, так і через кліматичне та гідрологічне регулювання, забруднення води, ґрунту та повітря, серед інших чинників.
Всесвітній день екології нагадує про нашу відповідальність перед довкіллям. Вносячи невеликі зміни у своє повсякденне життя, ми можемо зробити свій внесок у здоров’я планети. Давайте відсвяткуємо цей день, замислившись над своїми звичками і зробивши усвідомлений вибір для охорони навколишнього середовища, заради майбутнього.
Збережемо нашу планету разом!
З нагоди Всесвітнього дня екології та екологів працівниками бібліотеки підготовлено книжкову виставку, де представлено друковані видання з даної тематики. Більш детально ознайомитися з літературою, яка є в фонді бібліотеки можна в електронному каталозі.
Наукові роботи Навчально-наукового інституту громадського здоров’я та профілактичної медицини можна переглянути у інституційному репозитарії.

29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом

29 жовтня світ відзначає Всесвітній день боротьби з інсультом. Мета цього дня – привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.
На жаль, інсульти стали не просто часто зустрічатися у повсякденні, щороку понад 100 тисяч українців, третина з яких – молодше 65 років, стають жертвами інсульту. За офіційною статистикою, в Україні цереброваскулярні захворювання є причиною смертності № 2 (100 000–110 000 смертей, близько 14% усіх померлих). Щороку стається 100 000-110 000 інсультів (понад третина з них – у людей працездатного віку), 30-40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% – протягом року від початку захворювання; 20-40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.

Інсульт – це гострий стан, під час якого вражаються кровоносні судини головного мозку. Інсульт виникає, коли судина, по якій кров’ю переноситься кисень і поживні речовини, блокується тромбом («бляшкою») або розривається. Коли це відбувається, частина мозку не може отримати з кров’ю постачання кисню та поживних речовин і як наслідок починається смерть його клітин. Інсульт найчастіше є ускладненням гіпертонічної хвороби і розвивається на фоні різкого підвищення артеріального тиску. Інсульт може призвести до інвалідності та у деяких випадках – смерті.

З нагоди Дня боротьби з інсультом працівниками бібліотеки підготовлено книжкову викладку, де представлено друковані видання з даної тематики. Більш детально ознайомитися з літературою, яка є в фонді бібліотеки можна в електронному каталозі.
Наукові статті з цієї теми можна переглянути у переглянути у інституційному репозитарії.