Блейк Крауч буквально обезчестив і спаплюжив поняття часу у цій книзі тільки для того аби ламати мені, як читачу, мозок і раз за разом ошелешувати все новими поворотами. 😕

Так, книга дещо емоційна, особливо до фіналу, і від того злегка програє, бо окремі моменти відгонять якимось невловним сентиментом, а людина губиться у вирі глобального. Але знущання на головними героями врешті привело нас до передбачувано цікавих фінальних замальовок.

♾ «Рекурсія» — шедевральна історія. Вона багатошарова і дивиться на людину відразу у кількох вимірах. І тут довершений баланс трилеру і наукової фантастики аби тримати в напрузі і лякати розмахом водночас. Відчуття невідворотного зла, фаталізм та есхатологічна приреченість, яка все більше наростала по ходу історії, котра, своєю чергою, впевнено рухалася у всіх можливих напрямках. Буквально у всіх.

Я в шоці і я задоволений, що прочитав це.