Щоб цілком зосередитись на роботі, Пруст в 1910 році вирішив заховатися від суспільства. І відтоді майже не виходив зі своєї знаменитої спальні в паризьких апартаментах, стіни якої були оббиті корковим дубом, а темні штори повністю закривали вікна. Вдень він спав, працював ночами, покидав свою квартиру тільки задля того, щоб набратися деталей та вражень для свого роману. Прокидався Марсель дуже пізно — о 15:00 або 16:00, бувало і о 18:00. Такий підхід до роботи допоміг йому написати легендарний роман-епопею «У пошуках витраченого часу».