Братство Святої Трійці

І в догонку до попереднього допису.

Недарма саме напередодні інавгурації Трампа Цукерберг геть змінив риторику щодо фактичної цензури в соцмережах його корпорації Meta. "Повернемо свободу самовираження, повернемося до наших ціноостей свободи слова, змінюємо правила спільноти" і т.д. бла-бла-бла)

Компанія МакДональдс теж днями зробила заяву про відмову від своєї "політики різноманітності та інклюзивності"))

Від зобов'язань підтримувати політику DEI (diversity, equity and inclusion — різноманітність, рівність та інклюзивність) вже відмовилися Walmart, Food Motor, Tractor Supply, Ford, Lowe's, John Deere та Harley Davidson., Microsoft, Google та Meta. Кінець лівацькому божевіллю у корпораціях...

Ще Трамп не вступив на посаду, а ліваки-тоталітаристи вже підгинають хвости і дають задню. Схоже на те, що команда Трампа вже починає потроху приводити Америку до тями після цього лівацького шабашу

Свобода наступає!

Мацибора

Нерозуміння фундаментальних причин розколу світового Антропосу на два фронти призводить до нерозуміння того, що відбувається у світі в цілому і в США зокрема.

Особливо в контексті постійного подиву, "навіщо Маск це сказав".

Ящо коротко, то розвиток людства на протязі двох останніх століть призвів до появи у Світі та антропосфері двох типів людей чи Антропосів:

1. Консервативного, теїстичного/ідеологічного, у християнському контексті, Боголюдини або Бога, який став людиною. А в ідеологічному - світ ідеології, колективного Я, що підмінив індивідуальну Людину.

Тобто йдеться про кілька субконсерватизмів: релігійний та ідеологічний.

2. Ліберального трансгуманістичного, гедоністичного, світу біморфічної свободи, віталізму та менгелізму, де окрема Людина та її бажання зведені в абсолют.

Це світ Людинобога або Людини, яка стала Богом шляхом умертвіння ідеї Бога.

Коли спостерігаєш Різдво у столиці Ефіопії або в шедеврі ефіопського православ'я Лалібелі та порівнюєш це дійство з Різдвом у Берліні, Парижі чи Лондоні, різниця відчувається буквально на рівні найпростіших рецепторів почуттів.

Але ми перебуваємо всередині антропологічної центрифуги 21 століття, у рамках якої звучить ідеологічний свінг, змішування.

І цей антропологічний розлом відбувається зараз по живій  тканині глибинної Америки.

Ця битва двох Антропосів виглядає  в США так: два ліберальних узбережжя проти  внутрішньої провінційної та консервативної Америки

Ось чому Європа поставилася до виборів у США не як до технічної процедури, а як до цивілізаційного маркера.

Тому що на кону стояла або перемога демократів (трансгуманізму) та посилення трансгуманістичного дуумвірату у складі ЄС та США як флагманів Західного світу.

Або перемога республіканців (консерватизму) та екзистенційна самотність Європи, оточеної з усіх боків консервативною стихією Азії та Африки.

І ризик "консервативної революції" (в даному випадку, цей оксюморон виправданий), яку може почати в Європі нова консервативна Америка.

Те, що робить Маск (атака на Стармера та лейбористів у Британії, "відправка" у відставку Трюдо, підтримка АДГ у Німеччині) - це і є початок консервативної революції в ЄС, яку розпочинає США.

За допомогою таких країн як Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія, Італія ця революція може стати цілком реальною.

І саме цей конфлікт двох Антропосів визначатиме нерв цивілізаційного протистояння найближчими роками.

Чому це робить лібертаріанець Маск? Думаю, це його особиста битва з огляду на його сімейну трагедію.

Парадокс України полягає в тому, що на тлі консервативного суспільства та загалом консервативної країни наші державні політичні зв'язки зациклені виключно на зовнішніх трансгуманістичних, глобалістських центрах.

І правлячий клас, включаючи "грантову еліту", загалом сформовано та підібрано за певним лекалом саме ліберально-трансгуманістичною світовою тусовкою.

Тобто цей цивілізаційний нерв проходить і в нас по-живому.

В ідеалі, у нас має з'явитися своя консервативна політична еліта, як ПіС Качинського у Польщі.

Яка у контексті смислів розвитку країни не орієнтуватиметься на фонд Сороса чи МВФ, при цьому створюючи реальну альтернативу розвитку та формуючи своє бачення майбутнього.

І це може сформувати наш двопартійний маятник, що благотворно позначиться на кліодинаміці країни, оскільки політичний маятник в Україні поки що міцно застряг виключно в одній позиції.

Мацибора

ПОГЛЯД ЗА ГОРИЗОНТ

Спробуємо поглянути на ситуацію трішки далі наступного року. Якими є тенденції розвитку світу у найближчі 10-20 років?

- Світ буде фрагментований на кілька блоків на чолі з регіональними лідерами. Але не "Вест енд Ост", а кілька локальних блоків, закритих від решти світу. Глобального світопорядку не буде.

- Блоки конкуруватимуть між собою: від того, що деякі роз'єми на гаджетах перестануть бути універсальними (втім, розетки досі не уніфіковані навіть на Заході), до війн на периферії.

- Переможцем у цій конкуренції буде Захід. До 2050 р. жодна інша сила навіть і близько не зрівняється з США. Хоча в даній ситуації "переможець" - це найсильніший і найбагатший серед інших, а не глобальний шериф. Такого вже точно не буде.

- Росія і Китай проваляться. 2018 рік був для КНР піком, далі - тільки вниз. З певною ймовірністю середину століття, як єдині держави вони не переживуть.

- Україна буде в останньому вагоні, але західного ешелону. Заходу вигідна "рання Південна Корея 2.0" - бідний і мілітаризований форпост проти Росії чи Китаю. На це даватимуть гроші. Чи станемо ми "пізньою Південною Кореєю" - багатою і мілітаризованою - залежить винятково від нас. Якщо зможемо стати центром керування процесами в північній Євразії - піднімемося.

Мацибора

ЩО НАС ЧЕКАЄ У 2025 РОЦІ

Ситуація в світі

Подальше загострення конкуренції між Китаєм та США. Це не пряма ворожнеча, але досить натягнуті відносини.

США та Китай будуть більш активно змагатися у сфері високих технологій (ШІ, рідкісноземельні метали, чіпи).

Посилиться уперництво в  сфері регіональної безпеки,  США та Китай намагаються схилити до співпраці з собою нових гравців (Соломонові острови – Китай, Папуа Нова Гвінея - США). Така співпраця дасть доступ до військових баз цих держав. Формуються конкуруючі блоки в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.

США все більше замикаються на своєму внутрішньому порядку. У Європі стає більше економічних проблем, одна з причин - зростання цін на енергоресурси.

Для глобального Півдня  Україна сприймається як «проксі» і маріонетка Заходу без власних інтересів і суб'єктності.

Росія продовжить консолідувати владу навколо фігури путіна. Головна мета росії сьогодні - призупинити розширення НАТО.

Не виключено, що грошей Захід нам може давати дедалі менше. Ми для світу як фронтир для стримування росії і не виключено, що певні гравці можуть піти на заморожування конфлікту.

Наступне десятиліття, швидше за все, призведе до  повної дефрагментації Світу: і Заходу, і Сходу, і Півдня. Не виключено, що стабільності буде все менше.

Ситуація в Україні.

2025 рік - рік капканів та пасток для України. Наша країна більше не буде у пріоритеті у міжнародних партнерів, як у 2022-2023 роках.

Ключовими питаннями для нас будуть:
- Наскільки ми інтегруємося в Захід (НАТО, ЄС)
- Чи буде люфт у зовнішній політиці та можливості для економіки? Швидше за все ми перебуватимемо у  фарватері Заходу, не формуючи самостійну  політику.
- Якою буде наша роль у новому Світі? Нам потрібно відповісти на питання: якщо ми фронтир, то ми Південна Корея чи Південний В'єтнам?

Критично стає питання суб'єктності. Якщо ми не матимемо власного плану, то будемо виключно ресурсом для інших гравців. І такою фігурою у грі можуть знехтувати для вирішення своїх завдань. Не виключено, що нас будуть змушувати до переговорів

Тимчасове вікно «вирішення українського питання» - квітень – серпень 2025 року. Якщо не станеться «заморозки» війни влітку 2025, війна триватиме і в 2025 році, але швидше за все,  Україна буде отримати мінімальну допомогу, аби і не програти, але і не перемогти. Тож, розраховувати можемо лише на себе.

Мацибора

Найголовніше питання, яке може задати собі людина:
«Хто я?».
В чому моя унікальність, точка фокусу.
З рештою,  мистецтво це не тоді коли додали все необхідне, а відтяли все зайве, непотрібне- надумане.

Все те, що в  внесли, нашарували, краса з рештою це завжди просто, довершено, коли нічого додати - просто не хочеться, та і все.

Ми живемо, у збоченому світі для і для того, щоб вижити в ньому доводится носити маски, а як твою сутність може визначати такий «пресет» , як маска - з рештою, ніяк.

Філін

У чому сенс людского життя, а особливо життя «справжнього» чоловіка?

У кожного він свій. Що для тебе важливе, для іншого незрозуміле та дивне. Хтось, рятуючи себе, готовий залишите усе рідне, що супроводжувало більшу частину його життя. Хтось ставить все на ризик і готовий скласти голову, не жаліючи свого живота, залишивши близьких і рідних людей. І нам не зрозуміти один одного. І я ніколи нікого не засуджував, не рівняв під себе, під рамки свого розуміння і життєвих пріоритетів.

Життя — незрозуміла річ, яка пронесеться стрімким вітром, залишивши після себе тільки попіл.

Філін