Дякую воїнам, тим, хто тримає фронт, тим, хто втомився, але не відступив, тим, на чиє коротке повідомлення «Я живий» щодня чекають вдома.

Дякую військовим медикам, тим, хто йде туди, звідки інші намагаються вийти, хто під вогнем повертає людині шанс побачити ранок. Дякую волонтерам, тим, хто вже 12 років прокидається з думкою про фронт, хто шукає, збирає, купує, везе і при цьому ніколи не питає, що це змінки.

Бо знає, іноді одна машина, один дрон, одна аптечка чи навіть турнікет змінюють усе. Дякую рятувальникам, тим, хто заходить у вогонь, хто розбирає руїни руками, хто до останнього шукає під завалами людину, дитину, навіть домашню тварину, бо кожне життя то є важливе.

Дякую енергетикам і комунальникам, тим, хто після найтемнішої ночі повертає світло, хто ще до ранку прибирає уламки з вулиці, щоб місто, наші з вами міста, прокинулося і знову жили.