Тернопільщина: УГКЦ та ПЦУ
Нещодавно розповідаючи про пивовара-езкорциста ми згадували про владику Семенюка, який "прославився" в інтернеті дуже дивною поведінкою з жінками. Оскільки Василь Семенюк більше не керує Тернопільсько-Зборівською єпархією УГКЦ, у його наступника, владики Теодора Мартинюка є хороші можливості налагодити комунікації з митрополитом ПЦУ Нестором (Писиком) і по суті добитись якихось екуменічних домовленостей на рівні області.
Після відставки Головка в Тернополі, діалог як такий відсутній, а тут якраз для 2025-го року шикарний шанс. Не виключено, що владика Писик (якщо все вловить правильно) використає посередником відомого отця-блогера Олексія Філюка, бо незважаючи на його деякі дивні відео (вимагання грошей на перехрещування це взагалі топ) та самозакоханість, на рівні соцмереж персонаж він все ж таки доволі медійний.
Треба враховувати ще той факт на Франківщині зведуть новий монастир Згромадження Воплоченого Слова УГКЦ, а голова Івано-Франківської ОДА "губернаторша", як її називають на Франківщині, Онищук Світлана не тільки сприяє розширенню співпраці з ПЦУ (хоча і жінка унійного священника), а й в одному з постів привітала Епіфанія з 15-річчям хіротонії.
Навіщо ж треба це все робити здавалося б представникам різних конфесій? Неодноразово писали про тенденцію на об'єднання наших українських церков, від якого ніхто не відмовлявся. За 1.5 місяці вже Ювілейний Рік, а 8 грудня людину, яка вийшла з підпілля УГКЦ, офіційно після інтронізації замінить молодий Теодор Мартинюк, який підпілля хоча й бачив, але все ж таки почав свій священницький шлях вже у вільній країні. Ми не стверджуємо, що усі отці-архієреї УГКЦ, які відчули на собі жахи підпілля, менш схильні до об'єднання, але той же владика Василь є одним з тих, хто бачив на власні очі біль людей, яких змусили "об'єднатися" у 1946 році з московитами, що у свою чергу, могло трішки вплинути на погляди.
Крім того, владики Мартинюк і Писик непогано один одного розуміють і тримають контакт, що у свою чергу теж позитивно сприяє організації спільних заходів, і, сподіваємось, Богослужінь.
Залишається тільки одне питання. А що з Почаївською Лаврою? Ми писали, що всередині Лаври атмосфера ну чесно кажучи не дуже, від московського ярма певна частина адекватних монахів вже втомилася. Наші підписники свого часу голосували за те, щоб Лавра відійшла УГКЦ, владика Нестор Писик активно просував і просуває ідею важливості приналежності Лаври до православ'я, а владика Теодор Мартинюк... не є василіянином, а значить чисто в теорії має більше шансів домовитися з владикою Писиком.
Дуже-дуже цікава ситуація, що тут сказати. 8 грудня вже скоро, до Різдва 2 тижні потім, чи зможуть організувати спільне служіння?
P.S. Трішки пофантазували з ШІ, як би владики могли сфотографуватися після об'єднання церков. ШІ працює поки не ідеально, тому просимо вибачення, якщо когось образили.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Нещодавно розповідаючи про пивовара-езкорциста ми згадували про владику Семенюка, який "прославився" в інтернеті дуже дивною поведінкою з жінками. Оскільки Василь Семенюк більше не керує Тернопільсько-Зборівською єпархією УГКЦ, у його наступника, владики Теодора Мартинюка є хороші можливості налагодити комунікації з митрополитом ПЦУ Нестором (Писиком) і по суті добитись якихось екуменічних домовленостей на рівні області.
Після відставки Головка в Тернополі, діалог як такий відсутній, а тут якраз для 2025-го року шикарний шанс. Не виключено, що владика Писик (якщо все вловить правильно) використає посередником відомого отця-блогера Олексія Філюка, бо незважаючи на його деякі дивні відео (вимагання грошей на перехрещування це взагалі топ) та самозакоханість, на рівні соцмереж персонаж він все ж таки доволі медійний.
Треба враховувати ще той факт на Франківщині зведуть новий монастир Згромадження Воплоченого Слова УГКЦ, а голова Івано-Франківської ОДА "губернаторша", як її називають на Франківщині, Онищук Світлана не тільки сприяє розширенню співпраці з ПЦУ (хоча і жінка унійного священника), а й в одному з постів привітала Епіфанія з 15-річчям хіротонії.
Навіщо ж треба це все робити здавалося б представникам різних конфесій? Неодноразово писали про тенденцію на об'єднання наших українських церков, від якого ніхто не відмовлявся. За 1.5 місяці вже Ювілейний Рік, а 8 грудня людину, яка вийшла з підпілля УГКЦ, офіційно після інтронізації замінить молодий Теодор Мартинюк, який підпілля хоча й бачив, але все ж таки почав свій священницький шлях вже у вільній країні. Ми не стверджуємо, що усі отці-архієреї УГКЦ, які відчули на собі жахи підпілля, менш схильні до об'єднання, але той же владика Василь є одним з тих, хто бачив на власні очі біль людей, яких змусили "об'єднатися" у 1946 році з московитами, що у свою чергу, могло трішки вплинути на погляди.
Крім того, владики Мартинюк і Писик непогано один одного розуміють і тримають контакт, що у свою чергу теж позитивно сприяє організації спільних заходів, і, сподіваємось, Богослужінь.
Залишається тільки одне питання. А що з Почаївською Лаврою? Ми писали, що всередині Лаври атмосфера ну чесно кажучи не дуже, від московського ярма певна частина адекватних монахів вже втомилася. Наші підписники свого часу голосували за те, щоб Лавра відійшла УГКЦ, владика Нестор Писик активно просував і просуває ідею важливості приналежності Лаври до православ'я, а владика Теодор Мартинюк... не є василіянином, а значить чисто в теорії має більше шансів домовитися з владикою Писиком.
Дуже-дуже цікава ситуація, що тут сказати. 8 грудня вже скоро, до Різдва 2 тижні потім, чи зможуть організувати спільне служіння?
P.S. Трішки пофантазували з ШІ, як би владики могли сфотографуватися після об'єднання церков. ШІ працює поки не ідеально, тому просимо вибачення, якщо когось образили.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв