Науковий клуб "МудраМакітра"


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Образование


Ще не вирішив чим саме хочеш займатися у фізиці? Не переймайся та приходь на колоквіум від студентського наукового клубу.
На тебе чекають доповіді від провідних українських науковців, що представляють різні галузі фізики.
Запитання: @Oksana_Chelpanova

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Образование
Статистика
Фильтр публикаций


Зустріч мистецтва та науки: воркшоп з віртуальної реальності.

Другий рік поспіль цей міждисциплінарний воркшоп пропонує дві паралельні сесії, присвячені окремим галузям: інтерактивному 3D-мистецтву та науковій візуалізації.

Обидва напрямки передбачають практичне навчання з ігрового рушія Unity, його конвеєра візуальних ефектів та віртуальної реальності (VR).

Час: 26-30 березня 2024 року
Місце: бульвар Академіка Вернадського 36,
Науково-освітній простір Київського Академічного Університету

Мова: Англійська (мінімальний рівень володіння мовою обов'язковий)
Веб-сайт події.
До участі запрошуються всі охочі, але перевага надаватиметься студентам та тим, хто зможе відвідати воркшоп на місці.

Зареєструватися можна тут.
Кінцевий термін реєстрації: 24 березня 23:59 (AoE)

Семінари викладатиме Їржі Вискочіл (https://3dworkshop.in.ua/meet-the-lecturer), який приїде з Праги.

Більше інформації на https://3dworkshop.in.ua/




​​Продовжуємо пізнавати фізику разом!

Уже цієї суботи, 16 березня, о 13:00, Жовковська Валерія, випускниця КЯФ, виступить на зустрічі наукового клубу з семінаром:

Світимість на адронних колайдерах

Посилання

Abstract: Великий Адронний Колайдер (ВАК) є найбільшим інструментом, коли-небудь розробленим і створеним для наукових досліджень. З 2010 року ВАК продукує зіткнення протонів та важких іонів на високих енегріях. У 2012 році два найбільші експерименти ВАК, ATLAS та CMS, оголосили відкриття бозона Хіггса. Сьогодні відбувається підготовка до наступного етапу Великого Адронного Колайдера на високій світимості - High Luminosity LHC.

На цьому семінарі ми обговоримо:
✅ що таке світимість та її значення в експерименті;
✅ які перспективи дає її збільшення;
✅ як вимірюють світимість на адронних колайдерах.

Поговоримо за чаєм про науку;)




​​Цієї суботи, 9 березня, о 13:00 Рудаковський Антон, науковий співробітник ІТФ ім. М. М. Боголюбова виступить на зустрічі наукового клубу з темою:

Темна матерія чи модифікована ньютонівська динаміка: яка модель є найкращою для опису дискових галактик?

Посилання

Abstract: Гравітація видимої речовини в більшості галактик недостатня для пояснення спостережуваних швидкостей зір і газу. Цю проблему можна вирішити додаванням невидимої речовини – темної матерії (ТМ). Альтернативою є гіпотеза, згідно з якою стандартна ньютонівська динаміка правильна лише в межах прискорень, які значно перевищують деякий масштаб, тоді як рух із меншими прискореннями описується модифікованою ньютонівською динамікою (МОНД). Саме успішний опис динаміки галактик є найсильнішим аргументом на користь МОНД.

В цій доповіді я коротко розкажу про деякі методи баєсівського статистичного підходу, які активно використовуються у сучасній науці. Потім я розповім про моделі модифікованої ньютонівської динаміки та темної матерії, і яка з них є кращою для опису дискових галактик.

Рекомендуємо переглянути попередню лекцію на нашому ютуб-каналі перед початком.

Поговоримо за чаєм про науку;)




Цієї суботи, 27 січня, о 14:00 Вільчинський Станіслав Йосипович, завідувач кафедрою КТПТК виступить на зустрічі наукового клубу з темою:

Сучасна космологія і її проблеми

Посилання

Abstract: За останні тридцять років наші знання про Всесвіт надзвичайно зросли завдяки прогресу в спостереженнях, але наше розуміння Всесвіту покращилося не так, як би було потрібно. Є кілька фундаментальних запитань щодо нашого Всесвіту, на які ми досі не маємо відповідей. Це означає, що нам не вистачає деяких важливих теоретичних компонентів у моделі Всесвіту, які ми обговоримо під час лекції.


Поговоримо за чаєм про науку






​​Цієї суботи, 02.12, о 18:00 Соколенко Анастасія з університету Чикаго виступить на зустрічі наукового клубу з темою:

“Дослідження міжгалактичних магнітних полів як вікно в нову фізику”

Посилання на лекцію

Abstract: Фізика елементарних частинок стоїть на роздоріжжі: нова фізика є, але ми не знаємо, де її шукати. Астрофізика та космологія пропонують численні можливості звузити простір параметрів для нової фізики. Після короткого огляду різних способів обмеження можливих властивостей нових частинок за допомогою астрономічних даних я зосереджуся на потенційному релікві, який міг би надати безцінну інформацію про процеси в ранньому Всесвіті і, таким чином, про нову фізику. Переконливі натяки з гамма-астрономії свідчать про існування великомасштабного міжгалактичного магнітного поля (intergalactic magnetic field, IGMF) у пустотах, що займають більшу частину об’єму нашого Всесвіту. Імовірно, міжгалактичні магнітні поля мають первісне походження і можуть стати новою опорою космології. Щоб досягти цієї амбітної мети, властивості IGMF повинні бути надійно виміряні та детально вивчені. Я розгляну цілеспрямовані зусилля в галузі гамма- та радіоастрономії, а також прогрес у розумінні формування галактик і активних галактичних ядер, щоб диференціювати первинний компонент IGMF.

Поговоримо за чаєм про науку!






​​Кононенко Олена, інженер-дослідник в лабораторії прикладної оптики LOA, Франція, розкаже про

Плазмові прискорювачі заряджених частинок як безспрецедентна альтернатива у фізиці високих енергій

Лекція відбудеться цієї неділі, 19.11, о 14:00 онлайн за посиланням.

Abstract: Пройшло майже сторіччя з моменту реалізації першого лінійного високочастотного (RF) прискорювача, який за цей час законно очолив сектор колайдерів та здобув назву класичного. Технології прискорення в плазмі, які ще донедавна були «поглядом в майбутнє», перетворились на перспективне сьогодення та активно реалізуються в багатьох лабораторіях світу. Зокрема, ми розглянемо найактуальніші напрямки розвитку цієї технології на прикладі лабораторії прикладної оптики (LOA) у Франції.
В цій доповіді ви
✅ дізнаєтесь про принципи роботи плазмових прискорювачів;
✅ побачите як отримувати релятивістські електрони в прискорювальному модулі, що вміщується в долоню;
✅ дізнаєтесь чому не так просто вибудувати ланцюжком ці модулі аби перейти від ~ГеВ до ~ТеВ.

Разом ми обговоримо перспективи плазмових прискорювачів в Україні та їх важливу роль в індустрії та науці.


Поговоримо за чаєм про науку!




​​Наступної суботи, 30.09, о 14:00 випускник фізичного факультету Плотко Павло з Desy виступить на зустрічі наукового клубу з темою:

"Космічні промені надвисоких енергій"

Лекція відбудеться онлайн, за посиланням

Abstract: На цьому семінарі я зроблю огляд на тему "Космічні промені надвисоких енергій" (КПНВЕ) - від історичного нарису до сучасних викликів і невирішених питань. Космічні промені надвисоких енергій є найбільш високоенергетичними частинками, які коли-небудь були виявлені, досягаючи енергії до 3.2×10^22 еВ (приблизно 50 Джоулів). Дослідження цих променів надає нам важливу інформацію про найбільш енергетичні об'єкти у Всесвіті, а також про фізику елементарних частинок з енергіями, які перевищують енергію пучка Великого адронного колайдера більш ніж у десять мільйонів разів. Моя презентація буде включати в себе розгляд можливих джерел КПНВЕ, їх розповсюдження у Всесвіті та методи спостереження за ними на Землі.

Підтримати роботу наукового клубу можна донатом на "Повернись Живим"

Якщо ви хочете отримувати електронною поштою анонси про наступні зустрічі наукового клубу, заповніть гугл-форму.

Поговоримо за чаєм про науку!




​​Цієї пʼятниці, 15.09, о 18:00 Сніжко Кирило з CEA Grenoble виступить на зустрічі наукового клубу з темою:

"Про наукову кар'єру фізика в сучасному світі"

Лекція відбудеться онлайн, за посиланням Zoom

Abstract: Я розповім про те, як влаштований академічний світ Європи та США, і про те, як можна шукати свій шлях в ньому.
А також трошки поговорю про те, як поєднується світ академічної науки із рештою світу, як її знає більшість людей.


Подякувати Кирилові за лекцію можна підтримавши ГО "Реформація", яке видає книжки та посібники для нашого війська.
Можна обрати проєкт до душі: https://format.ua/active
Мотивація: Кожна дія може додавати до спільного результату, а може його множити. Якщо у вас є 0, то множте його хоч на 10, хоч на 100 — нічого не зміниться. Саме тому в нас є воїни, патрони, техніка — щоб військо мало більше за 0. Але якщо у вас є 100, то краще помножити на 10, аніж додати 10. Ви можете мати кулемет, але не вміти стріляти. Знання, як кулеметом користуватися, сильно підвищить ефективність. І знання, як організовувати систему ППО, так само важливі, як і наявність засобів ППО.
Ці книжки та посібники хоч самі не стріляють, а все ж допомагають нашому війську нас захищати.
Звіти ГО "Реформація" за 2022-2023 рік можна подивитися тут: https://format.ua/reports

Якщо ви хочете отримувати електронною поштою анонси про наступні зустрічі наукового клубу, заповніть гугл-форму.

Поговоримо за чаєм про науку!




​​Наступної суботи, 02.09, о 15:00 Сахацький Костянтин з ETH Zürich виступить на зустрічі наукового клубу з темою:

"Напівпровідникові фотодетектори: історія, сучасність та майбутнє"

Лекція відбудеться онлайн, за посиланням

Abstract: Одне з найрозповсюдженіших застосувань напівпровідників це детектори фотонів, до яких відносяться кремнієві камери смартфонів, InGaS інфрачервоні камери приладів нічного бачення, матриці аморфного селенія для медичної рентгенівського діагностики та багато інших. В цій доповіді буде проведений короткий історичний огляд розвитку напівпровідникових технологій та їх застосувань. Розглянемо основні принципи функціонування CCD, CMOS камер для оптичного спектру та гібридних фотодекторів для фотонів високих енергій. Як приклад сучасних наукових розробок, у фокусі будуть кремнієві фотопомножуючі матриці та перовскітні рентгенівських та оптичні детектори.

Подякувати Костянтину за лекцію можна підтримавши фонд Євгена Карася "Захист Майбутнього".

Якщо ви хочете отримувати електронною поштою анонси про наступні зустрічі наукового клубу, заповніть гугл-форму.

Поговоримо за чаєм про науку!



Показано 20 последних публикаций.