Відносно ДіпСтейту – абсолютно закономірний результат. Можна, звичайно, казати що завгодно, від придушення свободи слова до персональної помсти.

Але бути мілітарним пабліком і отримати інсульт сраки від повістки – трохи некомільфо. Що заважало піти до війська на посади, котрі широкий спектр зв'язків дозволяв? А я певен, що дозволяв. І продовжувати роботу.

І тут одне перетинається з другим. Легко критикувати ОТУ Великі Пеніси, сидячи цивільним та роздавати в ультимативній формі, як і що треба. Це призводить до появи корони. Та до почуття власної недоторканності.

Війна це не про публічність, особливо зараз.