Схеми


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Новости и СМИ


Програма журналістських розслідувань Радіо Свобода. З питань щодо каналу звертатися на пошту schemes.corruption@gmail.com

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Новости и СМИ
Статистика
Фильтр публикаций


Після втечі власників аптек, яких «Схеми» викрили у незаконному продажу ліків з РФ, під домашній арешт взяли провізорів

Двом провізорам аптечної мережі «Ел’Фарм», яку «Схеми» влітку викрили у нелегальній торгівлі російськими ліками, Печерський районний суд Києва 4 березня обрав запобіжний захід – нічний домашній арешт. Про це журналістам стало відомо від джерел у правоохоронних органах.

Провізорів, а також власників мережі аптек громадян Азербайджан Елвіна й Ешгіна Багірових Нацполіція підозрює у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна.

4 березня суд також мав обрати запобіжний захід і братам Багіровим – але на засідання вони не зʼявилися.

Один з братів Багірових, з яким вдалося поспілкуватися «Схемам», заперечив свою причетність до незаконної торгівлі російськими ліками в Україні. Провізори «Ел’Фарм» обвинувачення поліції не коментували.


«Імперія шахрайства»: як витік даних вивів журналістів на дві мережі кол-центрів, які ошукали тисячі людей по всьому світу на сотні мільйонів доларів. Працювали шахраї, зокрема, і з України

Журналісти міжнародної організації Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведського суспільного мовника (SVT) та 30 інших медіа, зокрема Радіо Свобода, викрили дві міжнародні мережі кол-центрів, які під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж 2021-2025 років виманили у 33 тисяч людей по всьому світу понад $275 млн.

Шахраї знаходили «клієнтів» через рекламу в соцмережах, втиралися в довіру, обіцяючи захмарні прибутки за інвестиції у криптовалюту, а також переконували їх встановити на свій пристрій програмне забезпечення для віддаленого доступу.

Одна з цих міжнародних мереж кол-центрів мала офіс, зокрема, й у Києві.

Радіо Свобода в межах проєкту встановило його ймовірне місце розташування – він міг знаходитися в орендованому приміщенні, яким володіє дружина нардепа Антона Яценка. Журналісти також знайшли декілька зареєстрованих в Україні компаній, які використовували шахраї, та ідентифікували українців, які несвідомо стали частиною схеми. З деякими з них – вдалося поспілкуватися.

Однією з них є 23-річна киянка. Вона розповіла журналістам, що у 2021 році стала фіктивною власницею та директоркою «Естелла Юкрейн». За словами дівчини, вона ставила підписи на документах і отримувала за це дві тисячі гривень щомісяця. Про те, що її компанія може бути повʼязаною з міжнародною шахрайською криптомережею – вона дізналася від журналістів.

До «великої» війни ця міжнародна мережа активно залучала до своїх схем пересічних українців – їм платили за те, щоб ті реєстрували на себе компанії. Керували ними насправді кібершахраї, а фактичні власники часто не знали, чим займаються їхні фірми.

Крім України, ця мережа має представництва у Болгарії та на Кіпрі. Усі вони, схоже, працюють під керівництвом управлінської команди в Ізраїлі. З 2021 по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей – переважно з Канади, Іспанії, Австралії, Великобританії та Південної Африки. Загалом за цей час постраждалі від дій цих псевдо-продавців криптовалют втратили щонайменше 240 мільйонів доларів.

Детально про те, як працювала ця мережа кібершахраїв – читайте у повному тексті
#ScamEmpire


Мережа криптошахраїв, яка виманила 240 млн доларів у людей з усього світу, працювала також і з України

Дві міжнародні мережі кол-центрів під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж чотирьох років, з 2021-го по 2025-й, виманили у більше ніж 30 тисяч людей по всьому світу понад 275 мільйонів доларів. Одна з цих мереж працювала, у тому числі, з України та мала щонайменше один офіс у Києві.

Це журналісти Радіо Свобода встановили в межах спільного журналістського розслідування під назвою «Імперія шахрайства», яке провели разом із міжнародною організацією Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведським суспільним мовником (SVT) та ще 30-ма іншими медіа партнерами.

⏰Детально про те, як міжнародна мережа псево-продавців криптовалют працювала в Україні, читайте завтра, 6 березня, у розслідуванні на сайті Радіо Свобода.

▪Аналізуючи витік даних двох мереж кол-центрів, журналістам вдалося дізнатися, що одна група кібершахраїв працює у столиці Грузії Тбілісі та з 2022 року отримала понад 35 мільйонів доларів від близько шести тисяч людей, які вклали власні заощадження у криптовалюту або акції і сподівались на цьому заробити. Але на ділі їхні гроші потрапляли до шахраїв.

▪Інша кібермережа – це група афілійованих компаній та офісів в Україні, Болгарії та на Кіпрі. Розслідувачі з’ясували, що ймовірно керують цією структурою з Ізраїлю. Наразі не вдалося встановити кінцевих власників і офіційну назву цієї мережі. За підрахунками журналістів, з 2021 по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей на 240 мільйонів доларів.

Журналісти Радіо Свобода дослідили структуру цієї ізраїльсько-європейської мережі кібершахраїв, яка працювала, в тому числі, з України, та встановили декілька компаній, які вони використовували у своїй діяльності, а також – ймовірне місце розташування одного з офісів у Києві. Розслідувачі також ідентифікували українців, які несвідомо стали частиною схеми, та поспілкувалися з деякими з них.

#ScamEmpire


Власники мережі аптек, яких «Схеми» викрили у нелегальній торгівлі ліками з РФ, після вручення підозр втекли за кордон

Мова про громадян Азербайджану братів Елвіна та Ешгіна Багірових, які, як розповіли «Схеми» влітку 2024 року, нелегально торгували російськими ліками у їхній мережі аптек «Ел’Фарм» у Києві. Після отримання підозр Багірови виїхали з України. Це сталося напередодні судового засідання, де їм мали обрати запобіжний захід. Про це «Схемам» стало відомо від поінформованих джерел у правоохоронних органах.

Брати Багірови виїхали в Молдову в ніч на 1 березня через пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» у Вінницькій області. На них як на громадян Азербайджану не поширюються обмеження на виїзд, які діють для чоловіків призовного віку під час воєнного стану в Україні. А суд ще не обрав для них запобіжного заходу.

Прокурори звернулися до Печерського суду Києва з клопотанням про взяття під варту власників мережі аптек «Ел’Фарм» ще наприкінці лютого, після того, як Нацполіція повідомила їм про підозри. Втім, це прохання суд тоді так і не розглянув через відсутність підозрюваних: адвокати братів Багірових стверджували, що їхні підзахисні хворіють.

Наступне засідання, на якому мали обирати запобіжний захід для Багірових, було заплановане на 4 березня. Під час судового засідання, на якому були журналісти «Схем», прокурор Олександр Платов повідомив: «Оперативним співробітникам Національної поліції було доручено виконання ухвали (на привід підозрюваних до зали суду – ред.), однак встановити місце перебування на даний час не було можливим».


Недостовірні відомості на 200 млн: НАЗК перевірило декларацію фігуранта «Схем» про виведення російських активів з-під санкцій

Мова про ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана. НАЗК проаналізувало його декларацію, подану за 2023 рік перед складанням мандату, і виявило недостовірні відомості на 193 мільйони гривень.

У таких його діях встановили «ознаки правопорушення за статтею декларування недостовірної інформації».

Про цього бізнесмена раніше «Схеми» розповіли у своєму розслідуванні – про те, як Сергій Шапран став новим власником активів російського підприємця в Україні Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. У своїй декларації Шапран зазначив свої частки у компаніях, за допомогою яких вдалось вивести активи Наумця, але занизив їхню вартість.

За даними НАЗК, Сергій Шапран не згадав у своїй звітності про один автомобіль BMW M760LI, який продав у 2023-му році та про інший – BMW X7, який його ж компанія «Шапран Груп» здавала в оренду його дружині. Також з’ясувалось, що Сергій Шапран поповнив свої банківські рахунки на суму 23 мільйони гривень, але перевірка встановила, що загальна сума, яку мала на той момент родина, щоб внести на рахунки, була на той момент приблизно на 10 мільйонів меншою.

За інформацією журналістів, висновок і матеріали перевірки НАЗК вже мали передати до Національної поліції.

Окремо «Схеми» звернули увагу на вказані Сергієм Шапраном у декларації частки в компаніях «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та ТОВ «Юні Тул». Відповідно до даних перевірки НАЗК, він зазначив вартість – по 2,5 мільйони гривень у кожній фірмі, хоча, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру йдеться про значно більші суми: в «Юні Сервіс» його частка оцінюється в 90 мільйонів гривень, в «Юні Люкс» – 75. Саме про ці компанії-посередники йшлося у розслідуванні «Схем»: вони допомогли Шапрану стати новим власником активів підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця.


Після розслідування «Схем» і NRK про постачання запчастин для вантажівок до РФ в обхід санкцій на виробника заявили в поліцію

До правоохоронців звернувся норвезький Гельсінський комітет щодо компанії-виробника автомобільних запчастин Kongsberg Automotive через ймовірне порушення нею санкцій Європейського Союзу.

Напередодні «Схеми» та норвезький суспільний мовник NRK опублікували спільне розслідування про те, як Kongsberg Automotive протягом 2022-2024 років продала підсанкційних деталей для вантажівок на 2,7 мільйона євро Hidirusta Otomotiv – турецькій компанії, яка, попри експортні обмеження ЄС, перепродала їх до Росії фірмам, повʼязаним з оборонним комплексом.

Генеральна секретарка Гельсінського комітету Беріт Ліндеман зауважила, що така велика компанія, як Kongsberg Automotive, яка має усі необхідні ресурси для проведення ретельних перевірок своїх контрагентів, мала б запобігти перепродажу своєї продукції до Росії.

Заява Гельсінського комітету до поліції країни з закликом розслідувати ймовірне порушення санкцій ЄС проти Росії – це перший випадок подібного звернення в Норвегії. Обов’язок контролювати дотримання європейських санкцій лягає на органи влади країн-членів ЄС.


Звільнили суддю ОАСК Літвінову, в якої «Схеми» знайшли паспорт РФ

Вища рада правосуддя звільнила суддю нині вже ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову, в якої «Схеми» знайшли громадянство Російської Федерації. За таке рішення проголосували 15 членів ВРП.

Її звільнили на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України – вчинення істотного дисциплінарного проступку. Таким чином, Літвінова втратила статус судді.

Ще в грудні 2024 року дисциплінарна палата ВРП рекомендувала звільнити суддю за вчинення істотного дисциплінарного проступку, а саме – набуття російського громадянства. Скаргу на Літвінову подала Служба безпеки України, яка підтвердила знахідки «Схем» про її російський паспорт.

У липні 2024-го стало відомо, що суддя ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Аріна Літвінова сама подала до ВРП заяву про відставку. Якби її затвердили, суддя з російським громадянством змогла б пожиттєво отримувати суддівські виплати з бюджету України. Та 23 липня ВРП зупинила розгляд цієї заяви Літвінової та розпочала дисциплінарне провадження, яке зрештою призвело до її звільнення. Таким чином, довічних виплат суддя отримувати не зможе.

Літвінова вже третя українська суддя з російським громадянством, яку звільняють після розслідування «Схем». Цьому передувало звільнення судді Донецького окружного адміністративного суду Людмили Арестової у грудні 2024 року та голови Касаційного господарського суду Богдана Львова у жовтні 2022 року.


«Схеми» дізнались, хто вніс 30 мільйонів гривень застави за голову Антимонопольного комітету Кириленка. Це була ініціатива підприємця, діяльність бізнес-структур якого – у полі зору АМКУ.

За Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні, гроші внесла львівська компанія «Керамет» – в той же день, коли Вищий антикорупційний суд обрав очільнику АМКУ запобіжний захід у вигляді застави та електронного браслету.

Бенефіціарним співвласником цієї фірми є бізнесмен Едуард Мкртчан. «Схеми» з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь в державних закупівлях і аукціонах, дотримання конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ. Зокрема, філія Антимонопольного комітету наразі розглядає справу щодо однієї з фірм Мкртчана через можливі «антиконкурентні дії».

Як це прокоментував Павло Кириленко?

Сказав, що назву компанії, яка внесла за нього 30 мільйонів гривень, «чує вперше», але підтвердив, що знайомий з самим бізнесменом. Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко назвав «провокаційним» і залишив без відповіді.

Сам Едуард Мкртчан в коментарі «Схемам» сказав, що «передав всі бізнес-активи» і пішов служити, але розповів, що «підставити плече» посадовцю – було саме його ініціативою. Бо, каже, давно товаришує з Кириленком, поважає його і тому вирішив допомогти «близькій людині в скрутну годину». Переконує, що не просить у Кириленка допомоги у вирішенні бізнес-питань.

Повну версію нового матеріалу дивіться тут

І нагадаємо, Кириленку повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації після того, як НАБУ відкрило справу за фактами з розслідування «Схем». Тоді журналісти розповіли, що його родина у період 2020-2023 років – коли Кириленко очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023-му – придбала автівки і низку об'єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.




Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
«Давно не бачив вас. Скучили?»
Так голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко відреагував на запитання нашого журналіста Георгія Шабаєва, який зустрів його біля НАБУ.

Що ж, можливо, наші підписники таки «скучили» за матеріалами про Кириленка?

Який і досі при посаді попри підозру в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Який і досі з'являється на публічних заходах за участі президента Зеленського.

НАБУ та САП повідомили Кириленку про підозру ще у серпні 2024-го – після розслідування «Схем» про те, як родина Кириленка, не маючи для цього достатніх офіційних доходів, «обросла» нерухомістю і автівками на 70 мільйонів гривень у 2020-2023 роках – період, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023-му.

Сьогодні розповімо, хто саме «підставив плече» Павлу Кириленку і вніс 30 мільйонів гривень на його заставу.

Дивіться розслідування сьогодні, 26 лютого, о 19:00 на ютуб-каналі Радіо Свобода.


Нацполіція повідомила про підозри власникам та співробітникам київської мережі аптек «Ел’Фарм», яку журналісти «Схем» у серпні 2024 року викрили у торгівлі російськими та західними препаратами, виробленими спеціально для ринку РФ, попри заборону та під час повномасштабної війни.

Власників «Ел’Фарм» – громадян Азербайджану Елвіна та Ешгіна Багірових, а також двох провізорів, імена яких поліція не розкриває, підозрюють у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна. 26 та 27 лютого Печерський суд Києва має обрати запобіжні заходи для усіх чотирьох підозрюваних.

Напередодні, згідно з повідомленням Нацполу, слідчі провели серію обшуків в аптеках «Ел’Фарм» та у квартирах власників мережі у Києві та «вилучили мобільні телефони та компʼютери з доказами вчинених злочинів та понад ста найменувань іноземних ліків, серед яких понад три десятки — російські».

Наразі жодна із аптек мережі не працює. Після звернення поліції до Державної лікарської служби, восени 2024 року орган контролю позбавив їх ліцензій.

Згідно з даними слідства, спершу ліки передавали з Росії до Молдови рейсовими автобусами, а звідти брати Багірови особисто їх забирали та ввозили в Україну у ручній поклажі, контрабандою. Потім ці російські ліки бізнесмени продавали у своїх аптеках «Ел’Фарм» у Києві за цінами у 3-10 разів вищими від вартості цих препаратів. Заробляли користуючись дефіцитом.

Правоохоронці встановили, що лише з жовтня 2022 року по квітень 2024 року Багірови перерахували на рахунки російських аптек понад 1,5 мільйона гривень.

Якість ввезених до України нелегально російських препаратів, якими торгували в аптеці «Ел’Фарм» – неконтрольована, а отже ці ліки могли становити небезпеку для тих, хто їх вживав.


⚡️Нацбанк анулював фінансову ліцензію «Спектрум Ессетс» – компанії-переможниці державного аукціону, власниця якої, як встановили «Схеми», приховала від українських органів влади своє російське громадянство.

Рік тому «Спектрум Ессетс» придбала в держави пул активів ліквідованих російських та українських банків, зокрема права вимоги зобовʼязань по кредитах на 2,8 мільярда гривень. Постанова Кабінету міністрів України забороняє громадянам Росії та їхнім компаніям стягувати борги з українців.

Відкликання ліцензії Нацбанку позбавляє «Спектрум Ессетс» права «на діяльність фінансової компанії»: зокрема, надавати кошти в кредит і стягувати відсотки. Анулюванню ліцензії передувало рішення від 3 лютого 2025 року про визнання «небездоганною» ділової репутації Марини Євсєєвої та її бізнесів – американської компанії Spectrum UA Credit LLC та її дочірньої української фірми «Спектрум Ессетс». Це рішення регулятор тоді ухвалив, посилаючись на отримане від спецслужб підтвердження російського громадянства Євсєєвої.

Крім того, «Спектрум Ессетс» також може втратити ще й активи ліквідованих банків, які компанія придбала на аукціоні у лютому 2024 року, адже правила державних торгів забороняють в них участь громадян Російської Федерації.

Водночас поки Фонд гарантування вкладів, який і виставив активи банків на аукціон, угоди зі «Спектрум Ессетс» не розривав. У відповіді Фонду від 24 лютого повідомили, що вже готувалися розірвати угоди, але отримали від «Спектрум Ессетс» інформацію, «яка потребує перевірки державних органів спеціального призначення». Подальші дії залежатимуть від результатів цієї перевірки, додали у Фонді. Нагадаємо, раніше Фонді гарантування вкладів повідомляли, що у разі офіційного підтвердження прихованих звʼязків з РФ у покупця активів, він має сплатити штраф у розмірі 100% від ціни лота – в цьому випадку це 124 мільйони гривень – та повернути отримані на аукціоні активи. Це передбачено договорами, укладеними за результатами торгів.


В ЄС ввели санкції проти фігуранта розслідування «Схем» – очільника «Юнармії» в окупованій РФ Запорізькій області Фідаїля Бікбулатова

У листопаді 2024 року «Схеми» опублікували матеріал, в якому за допомогою ексклюзивних документів витоку з російських окупаційних адміністрацій, дослідили, як молодіжна військово-патріотична організація «Юнармія» впроваджує мілітаристську ідеологію на окупованих територіях України, використовуючи школи та літні табори, та як молоді українці, потрапивши під вплив цієї організації, стають частиною російської військової машини та опиняються у лавах російської армії.

Журналісти, зокрема, встановили, що Фідаїль Бікбулатов проводить для українських дітей, які опинилися в окупації, військові паради та спільні тренування з російськими солдатами – бійцями добровольчого батальйону ім. П.А. Судоплатова («Барс-32»). Зокрема, дітей вчать стріляти з автомата. Під час підготовки цього спільного розслідування медіапартнери «Схем» звʼязувалися з Фідаїлем Бікбулатовим. Тоді у своєму коментарі він частково підтвердив те, що в російській «Юнармії» займаються мілітаризацією дітей.

Євросоюз також запровадив санкції проти ще двох функціонерів «Юнармії» – одного з керівників організації Михаїла Галустяна та колишнього очільника так званого «генштабу» організації Нікіту Нагорного.


Анонс❗
Друга спроба фінального засідання у справі про напад на журналістів «Схем» в «Укрексімбанку».


У понеділок, 24 лютого 2025 року об 11:00 у Київському апеляційному суді відбудеться засідання, на якому можуть закрити справу за строком давності – за клопотанням обвинувачених.

Під час попереднього засідання, 22 січня, обвинувачені не змогли надати потрібні для можливого закриття провадження документи, після чого суд вчергове переніс розгляд справи.

Нагадаємо, напад стався у кабінеті на той момент голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера 4 жовтня 2021 року під час запису інтерв’ю. Тоді Мецгеру не спододбалось питання, яке поставив журналіст «Схем» Кирило Овсяний. За наказом Мецгера співробітники банку застосували фізичну силу до оператора «Схем» Олександра Мазура, відібрали у нього дві камери та картки і видалили записане відео.

Обвинувачені у цій справі, крім самого Євгена Мецгера, – тодішні директор департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осіпов. Також обвинуваченим у справі нападу проходить ексдиректор департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимир Пікалов. Однак він був мобілізований, тому щодо нього суд винесе рішення пізніше.

Суд першої інстанції визнав учасників винними і призначив їм покарання у вигляді штрафів: по 1700 гривень для Тельбізова та Осіпова, і 3400 гривень для Мецгера.

Потерпілі журналісти не погодились з рішенням першої інстанції і в жовтні 2022-го подали апеляцію, в якій просять застосувати додаткове покарання, а саме – позбавити Мецгера права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки.

Розгляд справи в апеляції тривав понад 2 роки, а засідання регулярно переносились на прохання сторони обвинувачених. На думку адвокатів журналістів Оксани Максименюк та Віри Крат, дії сторони захисту обвинувачених свідчать про навмисне затягування процесу розгляду апеляції.


Колишній директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін тепер працює у Державному бюро розслідувань

З січня обіймає посаду радника Патронатної служби – за контрактом, строком на 12 місяців.

У відповідь на запит «Схем» Державне бюро розслідувань зазначило, що Патронатна служба є «структурним підрозділом, який забезпечує діяльність директора, першого заступника та інших заступників і безпосередньо підпорядковується директору».

Спеціальну перевірку він не проходив, бо законодавство цього не вимагає, повідомили в ДБР.

Нагадаємо, наприкінці минулого року «Схеми» розповіли про те, що Мін'юст може не продовжити контракт з Рувіним, якщо підтвердяться дані про його друге громадянство. 31 грудня контракт із Рувіним не перепідписали. Як тоді з’ясували журналісти, перед оформленням допуску до держтаємниці в СБУ Олександр Рувін в анкеті на запитання про інше громадянство зазначив: «Перебуваю у громадянстві Держави Ізраїль». У цій же анкеті Рувін зазначав, що ізраїльське громадянство має його дружина, діти та батьки.


Норвезькі запчастини для вантажівок потрапляють до Росії через Туреччину, обходячи санкції

«Схеми» разом з колегами з NRK, суспільного мовника Норвегії, встановили, що велика норвезька компанія-виробник автомобільних запчастин Kongsberg Automotive з 2022 року продала своєї продукції на 2,7 мільйона євро турецькій фірмі Hidirusta Otomotiv, яка, попри санкції ЄС, перепродала ці деталі в Росію. Отримали їх фірми, повʼязані з оборонним сектором.

Після початку повномасштабної війни Росія почала активніше використовувати цивільні вантажівки для транспортування військової техніки та особового складу. Ці автівки також можуть застосовувати й для запуску ударних безпілотників на кшталт Shahed-136, якими Росія завдає ударів по Україні.

Згідно з отриманими «Схемами» даними митниці РФ, із липня 2022 року по квітень 2024 року Hidirusta Otomotiv здійснила понад сто поставок підсанкційних деталей виробництва Kongsberg Automotive до Росії, свого найбільшого ринку збуту. До 2022 року ця турецька компанія з Росією не торгувала взагалі.

Російські компанії, «А.П.Р.» та «Грузавтозапчасть-36», які купували норвезькі деталі для вантажівок в турецької Hidirusta Otomotiv, своєю чергою пов’язані з оборонним сектором РФ.

У Kongsberg Automotive журналістів повідомили, що зупинили всі прямі поставки до Росії ще у 2022 році, однак не контролюють подальший перепродаж своїх запчастин після реалізації. Норвезька компанія заявила, що після знахідок журналістів розірвала співпрацю з Hidirusta Otomotiv та запровадила нові, посилені заходи перевірки своїх клієнтів.


Європі продають білоруську олію з ріпаку, вивезеного з окупованої Херсонщини

Журналісти встановили, що російські компанії продають ріпак з окупованої частини Херсонської області в Білорусь – а вже там його переробляють на олію і експортують в європейські країни.

Мова про білоруську компанію «Агропродукт» – це один із найбільших виробників ріпакової олії, яка продається до ЄС.

І саме цю ріпакову олію часто дегустує перед камерами Олександр Лукашенко і закликає виробляти її ще більше і продавати Європі.

При цьому, перешкод для такого експорту Білорусь майже не має. Адже білоруські продукти харчування не під санкціями і вільно продаються в Європі.

І навіть до Литви, яка на національному рівні ввела таку заборону, ріпакову олію з Білорусі везуть, знаходячи лазівки – через Латвію, де подібних обмежень немає.

Крім того, журналісти встановили, що «Агропродукт» має зв’язки з білоруською владою та компанією, яка потрапила під українські санкції через допомогу армії РФ в перевезенні військової техніки та солдатів.

Детально про все це дивіться у новому спільному розслідуванні «Схем» у співпраці з литовським виданням 15minlt, латвійським телеканалом TV3, «Білоруським розслідувальницьким центром» за підтримки «Співтовариства залізничників Білорусі» та гакерських груп «Кіберпартизани» і KibOrg.


Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
З Гавани – до Донецька.
Це – полонений кубинець Даріо Манфуга відбиває руками ритм по столу, імітуючи гру на барабанах. Він демонструє це знімальній групі «Схем». Даріо потрапив в український полон в березні 2024 року в Донецькій області.

За його словами, мав передати зарядний пристрій суміжному підрозділу, але їхня група потрапила під обстріл. Російський військовий, за яким мав йти Даріо, як і інші, втік.

Але як громадянин Куби опинився в російській армії?

Сам Даріо стверджує – його обманули. Нібито він погоджувався на роботу на будівництві в Росії, щоб підзаробити грошей. А зрештою опинився на фронті.

«Я ніколи не мав намірів когось вбивати. Ніколи не хотів брати участі у війні», – каже Даріо Манфуга.

Як з'ясували «Схеми», сотні кубинців воюють проти України на стороні РФ. Дехто – будучи ошуканим. Але є і ті, хто свідомо погодився на це – через гроші та ідеологію.

Повну версію розслідування, де ми спілкуємось з полоненим, ідентифікуємо кубинців в російській армії, встановлюємо підрозділи, де вони служать, а також детально пояснюємо контекст російсько-кубинських відносин – дивіться тут.


«Не хочу на Кубу, не хочу в Росію»: «Схеми» поговорили з полоненим найманцем РФ з Куби та ідентифікували інших

Дружні відносини між Гаваною і Москвою зародилися ще в часи Радянського союзу і тривають досі. Нині вони тримаються, зокрема, завдяки російським поставкам нафтопродуктів та продовольства на Кубу, а також на фінансовій і політичній підтримці кубинського режиму – кажуть дослідники.

Та після початку повномасштабного вторгнення, схоже, ці відносини між країнами можуть передбачати ще й поповнення армії РФ громадянами Куби.

«Схемам» вдалось встановити, що кубинці масово беруть участь у війні проти України. Вони потрапляють до лав російської армії іноді обманом та примусом, іноді – через гроші та керуючись ідеологічними міркуваннями.

Журналісти дослідили великий масив даних – ексклюзивні документи з джерел в ЗСУ, а також соціальні мережі кубинських найманців. Це дозволило не тільки їх ідентифікувати, але й встановити, де саме вони тренуються, в яких російських частинах служать і, зрештою, на які українські території відправляються воювати.

Окрім того, «Схемам» вдалося поспілкуватись з полоненим кубинцем, який в деталях розповів, як його ошукали і він опинився на війні, замість обіцяної «роботи на будівництві».

Про роль Куби у війні Росії проти України – у новому розслідуванні


РНБО запровадила санкції проти кількох бізнесменів та політиків на виконання указів президента від 12 лютого.

Згідно з реєстром санкційних дій, під обмеження потрапили:

▪️п’ятий президент і народний депутат Петро Порошенко
▪️колишній народний депутат Віктор Медведчук
▪️співзасновники й колишні акціонери «Приватбанку» Геннадій Боголюбов і Ігор Коломойський
▪️бізнесмен Костянтин Жеваго

Санкції передбачають, зокрема, позбавлення державних нагород та блокування активів на безстроковий термін, а також обмеження або повне припинення торговельних операцій та інше.

Показано 20 последних публикаций.