Схеми

Після викриття «Схем» громадянка РФ вийшла з керівного складу великого фінансового бізнесу в Україні

Громадянка Російської Федерації Катерина Таттерсалл вийшла зі складу ради директорів швейцарської компанії Bredley CH AG, через яку український бізнесмен Родіон Бутко володіє українською мікрокредитною мережею Miloan і ломбардами «Благо». Раніше про зв'язки цих організацій з Росією розповідали «Схеми».

Таттерсалл залишила раду директорів 19 серпня 2026 року. Про це свідчить запис у комерційному реєстрі кантону Цюрих, внесений через два тижні після публікації розслідування «Схем» і оприлюднений у Швейцарському офіційному комерційному віснику. Про підстави такого рішення публічно в компанії не повідомляли.

У своєму розслідуванні, опублікованому 5 серпня, «Схеми» розповіли, що Катерина Таттерсалл (у дівоцтві Баранова) була залучена до роботи українського бізнесу Бутка: згідно з реєстраційною справою ТОВ «Мілоан», саме вона своїм підписом погоджувала реєстраційні дії компанії в Україні.

У документах компанії Таттерсалл зазначена як громадянка Швейцарії, але вона зберігає і російське громадянство. Журналісти знайшли дані про її російський паспорт у витоках російських баз даних і перевірили їх через офіційні ресурси РФ: портал «Госуслуги» показує паспорт як чинний, а Федеральна податкова служба пов'язує його з російським податковим номером.

Квартира в будинку на березі Женевського озера за $9000 на місяць. «Схеми» встановили швейцарську адресу родини ексміністра Галущенка

Ексдружина колишнього міністра енергетики і юстиції та фігуранта справи НАБУ і САП «Мідас» Германа Галущенка протягом 2025 року разом з дітьми мешкала у квартирі площею 220 квадратних метрів у Женеві (Швейцарія), оренда якої за рік обійшлась у майже 4,5 мільйони гривень (приблизно 9 тисяч доларів на місяць).

Як встановили «Схеми», ці апартаменти знаходяться на набережній Гюстав-Адор в історичному будинку на березі Женевського озера, в одному з найпрестижніших районів міста О-Вів.

Крім того, колишня дружина регулярно залишала відгуки про заклади в цьому районі Женеви, а неподалік – у 2,5 кілометрах – знаходиться й її архітектурне бюро Bogdanova Architects.

У НАЗК повідомили, що Герман Галущенко не вказав швейцарські апартаменти у своїй декларації, яку він подав як міністр юстиції при звільненні. Сам Галущенко, під час перевірки відомством його звітності, пояснив, що не знав про таку оренду.

ОГП: Сергій Кропива («Канцлер») не був у службовому відрядженні у Львові, як він каже

Раніше у суді заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива – фігурант справи НАБУ та САП «Карфаген» щодо покривання роботи незаконних кол-центрів – заявив, що перебував у Львові, де 4 вересня 2026 року його затримало НАБУ, нібито у службовому відрядженні.

В Офісі генерального прокурора, куди «Схеми» надіслали запит, цю версію спростовують.

«Кропива С.В. з 3 по 4 вересня 2026 року у службовому відрядженні не перебував, про що свідчить відповідна інформація в табелі обліку використання робочого часу, а також відсутність наказу на його відрядження», – йдеться у відповіді ОГП.

Таким чином, версію Кропиви про службову поїздку спростовують вже вдруге: раніше у відповіді «Схемам» це заперечила також Львівська облпрокуратура. За даними слідства, у Львові посадовець насправді перебував на відпочинку з цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко (на записах НАБУ – «Муза»). Згодом фігуранти у Львові розділилися та, за даними ЗМІ, ймовірно намагалися виїхати за межі країни.

Нагадаємо: 4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Слідство вважає, що її створив та очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП в середині 2025 року.

Двох головних фігурантів справи «Карфаген» – Сергія Кропиву і Єлизавету Івахненко – суд взяв під варту. Вони продовжують перебувати під вартою: застава для Сергія Кропиви була визначена у 120 млн гривень, Єлизавети Івахненко у 20 млн гривень.

Нова підозра для екссудді Богдана Львова – у легалізації майна на 26 мільйонів гривень

НАБУ та САП повідомляють, що підозру, крім самого колишнього голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, отримали також його експомічниця та її матір.

Правоохоронці не повідомляють імені підозрюваного, але опубліковані деталі вказують на Богдана Львова.

За версією слідства, у 2021-2022 роках він придбав будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки загальною вартістю на 26 мільйонів гривень.

«Аби приховати незаконне походження коштів та справжнього власника активів, він залучив до злочинної схеми свою підлеглу, яка фактично виконувала обов’язки його секретаря. Незаконно набуте майно офіційно реєстрували на її матір, що дозволяло маскувати сліди злочину та легалізувати активи», – повідомляє НАБУ.

Нагадаємо, у Львова вже є інша підозра – у пособництві привласненню української частини нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що належав державі в особі Фонду держмайна. Збитки оцінюють у 1,4 млрд грн.

Крім того, ще у вересні 2022 року «Схеми» оприлюднили розслідування, в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що тодішній голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.

Генпрокурор-утікач та вілла в Дубаї за 670 тисяч доларів. «Схеми» знайшли нерухомість в ОАЕ, в яку інвестувала на той час теща Руслана Кравченка.

У липні 2023-го власницею таунхауса площею понад 140 квадратних метрів в елітному котеджному містечку Damac Lagoons стала українка Аліна Шкробанець. На той час – теща, тобто матір дружини Руслана Кравченка, який тоді очолював Київську ОВА, а згодом став генпрокурором України.

Інформацію про дубайську нерухомість «Схеми» отримали з витоку масиву даних у межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP). В основі витоку – дані з Земельного департаменту Дубаю.

У це майно Аліна Шкробанець інвестувала близько 670 тисяч доларів, тоді це – 24,5 мільйонів гривень. Продавцем нерухомості виступила девелоперська компанія з ОАЕ. Нині цей проєкт перебуває на етапі завершення будівництва.

У листопаді 2024-го Кравченко офіційно розлучився з дочкою Аліни Шкробанець. Влітку 2025-го він став генеральним прокурором. Того ж року, вже колишня теща Аліна Шкробанець, за даними з витоку з реєстру нерухомості ОАЕ, продала віллу столичному ресторатору Андрію Кейбашу. Він керує рестораном La Veranda у Києві, серед відвідувачів якого у компанії Шкробанець раніше був помічений і Руслан Кравченко.

У коментарі «Схемам» Аліна Шкробанець сказала, що не купувала віллу в Дубаї, але не виключила, що її дані могли використати без її відома. На питання, хто, на її думку, міг би це зробити, не відповіла. Жінка також підтвердила, що знайома з Кейбашем, але не ніколи не обговорювала з ним жодних питань щодо нерухомості.

Новий власник дубайського майна Андрій Кейбаш у розмові з журналістами підтвердив, що в 2025 році придбав віллу за майже 670 тисяч доларів. Але заперечив, що купував саме у Аліни Шкробанець. За його словами, він знайшов цю нерухомість «в інтернеті».

Коли журналіст зазначив, що мова йде про нерухомість, придбану на той момент родичами Руслана Кравченка, Кейбаш відмовився коментувати.

Під час розмови з журналістом ресторатор так і не зміг пригадати, в кого він купував віллу. Водночас на прохання журналістів він погодився переглянути документи, але пізніше перестав виходити на зв’язок.

Детальніше про цю дубайську віллу і зміну її власників – дивіться у повному матеріалі на ютубі або читайте на сайті

Швидкість до 500 км/год, система онлайн-керування і камера, що дозволяє бачити з висоти 8 кілометрів. «Розпакували» новий російський реактивний дрон, щоб розібратись, чому вони так відчутно тероризують українські міста.

Останніми місяцями російська армія масово атакує українські міста реактивними «Шахедами» – по факту, це БПЛА «Герань». Цілять і по військових об'єктах, але переважно – по цивільній інфраструктурі.

«Схеми» отримали унікальну можливість дослідити один із таких вцілілих БПЛА – «Герань-4 сікер (Seeker – модифікація)». То що ж робить ці нові дрони настільки небезпечними?

▪Китайський двигун TJ-2000 дозволяє дрону летіти зі швидкістю до 500 км/год на висоті 8 кілометрів і долати відстань у понад 700 кілометрів. Саме висота і швидкість цілі значно ускладнює роботу української ППО.

▪Дронами керують російські оператори в режимі реального часу. Для цього в «Геранях» встановлені Mesh-модем та SIM-картки, які забезпечують зв'язок і можливість управління. Крім того, дрони оснащують камерою з денним і нічним каналами та високократним зумом.

▪16-канальна CRPA-антена в БПЛА ускладнює радіоглушіння. Це означає, що для ефективної протидії потрібно ще більше засобів РЕБ – щонайменше 16, які мають працювати одночасно.

Детальніше про те, як змінилися російські дрони, дивіться у матеріалі

У Львівській облпрокуратурі спростовують зустріч їхнього керівника із підозрюваним у справі «Карфаген» Сергієм Кропивою («Канцлером»)

Трохи передісторії: нещодавно у суді колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП переконував, що у Львові, де його затримало НАБУ, нібито перебував у службовому відрядженні.

І коли суддя запитав, з ким саме, Кропива заявив, що мав зустріч з керівником Львівської облпрокуратури «на прізвище Мерет» та іншими працівниками. На запитання про ім’я та по-батькові цього керівника Кропива відповів: «Чесно, не пам’ятаю. Зараз подивлюсь, як його звати».

Прокурор САП у суді одразу цю версію заперечив. За даними слідства, у Львові посадовець Офісу генпрокурора перебував на відпочинку з цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко (на записах НАБУ фігурує як «Муза»).

Тепер це спростовують і в самій Львівській облпрокуратурі, куди «Схеми» надіслали запит.

«Керівник обласної прокуратури перебував на своєму робочому місці та зустрічей із Сергієм Кропивою не проводив. Телефонних розмов чи інших комунікацій між ними у зазначений період також не було», – йдеться у відповіді відділу інформаційної політики облпрокуратури.

Там також стверджують, що до відомства не надходила інформація про зустрічі Кропиви з іншими працівниками прокуратури Львівщини – а отже, документального підтвердження таких зустрічей немає.

Нагадаємо: 4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів.

Слідство заявляє, що її створив та очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП в середині 2025 року, а її учасники налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.

Пізніше в Офісі генпрокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».

Двох фігурантів справи «Карфаген» – Сергія Кропиву і Єлизавету Івахненко суд взяв під варту.

UPD: Фігурант операції «Карфаген» Сергій Кропива ще не звільнений і не відсторонений з посади заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора через тонкощі процедури. Про це виданню «Українська правда» повідомила речниця ОГП. За її словами, Офіс генерального прокурора не може просто видати наказ про звільнення прокурора лише на тій підставі, що йому повідомлено про підозру або що він перебуває під вартою.

Вчора у вечірньому зверненні президент заявив про необхідність перевірити всіх керівників центральних органів виконавчої влади. «Від податкової, АРМА і до різних інспекцій, в яких є корупційні ризики і вони високі», – сказав Володимир Зеленський.

А ми, тим часом, хочемо нагадати про одного керівника центрального органу зі спеціальним статусом, який підпорядковується саме президенту України – це Антимонопольний комітет. Який і досі очолює Павло Кириленко.

Ще у березні 2024 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що його родина впродовж 2020-2023 років обзавелася нерухомістю і автівками на понад 70 мільйонів гривень. За цими фактами НАБУ відкрило кримінальне провадження, і нині триває суд у справі за обвинуваченням Кириленка в незаконному збагаченні і недостовірному декларуванні. Але при цьому Павло Кириленко – досі голова Антимонопольного комітету.

Чи звернуть увагу на нього під час анонсованої президентом перевірки?