Не зачепило 💀
"ПОКЛИК ПЕКЛА" Йон Санхо, Чхве Гюсок
Varvar publashing, 2024, 314 с.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
🔥 Найчастіше згадуване слово у відгуках до цієї ман(далі не розбірливо, бо я точно не в курсі, яке це називається) —
boring.
💀 І от, знаєте, да.
Начебто і задумка кльова: пред світлі очі персонажа являється обличчя жінки в сльозах, яка повідомляє, коли той помре з точністю до секунди. І таки да, таки являються троє з рундука, однакові з лиця, сжирають тіло і до побачення, євробачення. Шикарний привід для буйного розквіту секточек, які точно знають, що то був страшний грішник і його забрали у пекло, сотона-експресом. Фанатіки камлають, лідери сект оруть, нарід шо ті баранці, погодливо мекають.
☠️ Але якось всьо то реалізовано геть нецікаво: дій мінімум, жахів крапелиночка, зате пафосу хоч греблю гати.
🔥 Надто корейське, як я розумію з пояснень досвідчених колежанок, бо досвіду із корейською культурою в мене мінімальний мінімум - морковку по-корейські люблю, з фільмів хіба що з дитинства пам'ятаю "Хон Гіль Дона", який десь так само пафосно літав між дахами, з книг — тільки "Кім Джійон, 1982 року народження" знаю.
💀 Можливо, я чогось не вловила. Можливо, просто не мій стиль:
хотілося або більше горору, або тонкішої психології. Сподіваюсь, комусь іншому пощастить з цією ман(далі-нерозбірливо) більше.