Лісіч пише…

шукаю на 5.02, 6.02 (Київ) та 7.02 (Львів) по одному волонтеру на концерт 💕 пишіть тут + і місто в коментарях

від місяця на небі лимонна половина -
закуска під горілку та пару папірос.
селом на дискотеку прямує Катерина,
на шпильках та без шапки в трьохградусний мороз.

укладка та статура - одної з Кардашянів,
манери та характер - одної з Кайдашів.
могутні крони кленів, ялинок та каштанів
всихаються навколо до розміру кущів.

лунають децибели праворуч від сільради,
ворота із фанери - портал в місцевий клуб.
при стразах на туніці та блиску від помади
ймовірність кавалеру возведено у куб.

в шістнадцять як завгодно вдягаєшся на танці,
закусуєш чим хочеш абияке пальне,
похмілля не існує як наслідку уранці,
якщо і є - то точно до алгебри мине.

це в тридцять будуть спазми, мігрені та віддишка,
і те, що до весілля, казали, заживе.
не квапся в світ дорослих, залишся тут на трішки,
допоки пісня «СКАЯ» чіпляє за живе.

нема боргів, кредитів, ковіду, аліментів,
німими прапорцями не всіяно Майдан.
побудь у цьому трохи наївному моменті,
вдихай на повні груди мотив «forever young»

а поки у стакані хмільна пухнаста піна
повільно осідає в ігристу каламуть.
танцюй в свої шістнадцять як хочеш, Катерина,
опівночі - додому. і шапку не забудь.

Олег був парубок моторний,
до всього іншого - бабій.
в думках він був героєм порно,
і мав робочу схему дій:

Наталям, Лесям та Оксанам
в кавʼярнях, барах і кіно
казав на вушко: «ти - та сама»
і кликав в гості на вино,

удома він під рух вінілу
сварив чимдуж патріархат,
все менше слів, все більше діла -
мєдляк під «Joji»… шах і мат.

на ранок фраза за шаблоном:
«важкий період, зрозумій»
і знов інтимні марафони,
і знов та сама схема дій.

навіщо нашому Олегу
таке число постільних сцен?
бо він формує мужність его
з жіночих прізвищ та імен.

і кожна піднята спідниця
і кожний знятий ремінець,
і кожна схоплена сідниця ,
для нього доказ «я - самець».

бо хто Олег без шурів-мурів?
який у нього сталий хист?
нема принад. без стріл амурів
він голий… тобто… чистий лист.

Олег, знайди нормальне хобі -
піди на спорт. візьми кота.
не знищуй карму та суглоби
об імпульс нижче живота.

Ганнусі, Любочки, Христинки…
я це скажу (бо він б не зміг):
Олегова самооцінка
у вас в руках… точніш - між ніг.

на тобі були сині сандалі.
кіт нитками стирчав із піжами.
ти стояв перелякано в залі
і тулився в спідницю до мами.

у садку на обід була юшка,
три цукерки та груша печена.
вихователька дмухнула в вушко:
«подивися, який наречений»…

на тобі був піджак та краватка,
ти стояв на лінійці з букетом.
ми стояли у різних тридцятках,
ми навчались в своїх кабінетах.

поруч - тільки на дошці пошани:
я - за спорт, ти - за гарні оцінки.
якось ти поділився віршами
і зробив власноруч валентинку…

ти проходив повільно під домом.
під джинсовкою – светр-водолазка.
поруч хтось… це напевно знайома?
відпусти її руку, будь ласка.

я тоді вперше випила пиво –
«ну й котися, диви яка цяця!»
поцілунки - не так і важливо
у легкі, безтурботні сімнадцять!..

на тобі був піджак і краватка,
а з кишені виднілася квітка.
в паспортах ще волога печатка,
по боках - два усміхнених свідка.

в нас квартира з маленьким балконом:
шафа з книгами, килим і ліжко.
того року були закордоном.
нещодавно знайшли собі кішку.

на тобі було сіро-зелене,
чорні берці, червоні шеврони.
над вокзалом літали сирени,
пасажири сідали в вагони.

в мене ніби не стало емоцій –
лиш уривки загального стану.
ти змішався із натовпом хлопців
і розтанув.
розтанув.
розтанув…

я вся в чорному. друга річниця.
я не знаю, як рухатись далі.
кішка треться мені об спідницю
і ховається носом в сандалі.

увага. було дописано дуже болісний вірш.

рік збирає непопрані речі в велику валізу,
викладає із дзвоном монеток з кишені ключі:
каже: «вибач, будь ласка, таксі зачекалося знизу.
я багато зробив і багато чого недовчив.

я багато хотів, але певно не там і не з тими,
та, на жаль, залишилося часу не більше доби.
так багато стільців за столом залишились пустими.
я любив, і тому ти, будь ласка, так само люби.

я не вмію прощатись подовгу ось так, на порозі.
тож бувай. ми з удвох постаралися разом як слід.
а наступному року, що певно до тебе в дорозі,
передай йому звʼязку ключів та від мене привіт.