І НАВІТЬ КОЛИ ТИ ЗАБУДЕШ ПРО МЕНЕ

І навіть коли ти забудеш про мене,
Крізь безміри часу в далекому місті
Тебе я знайду в надвечір'я студене,
І сонцем зігрію обвітрені кисті.

І навіть коли ти забудеш про мене,
І зорі, мов шпильки, триматимуть ночі,
Я матиму в серці кохання шалене,
І місяцем з неба дивитимусь в очі.

І навіть коли ти забудеш про мене,
Дослухайся вдосвіта стиглої тиші,
Згадай наше літо легке і зелене,
Торкнися думками до пам'яті ніші.

І навіть коли ти забудеш про мене,
І щастя своє будуватимеш з іншим,
Горітиме в тиші багаття червлене,
Написане спогадів радісним віршем.

©Павло Деркач
03.12.2024