Сьогодні хотів поговорити про мої лікарські невдачі…
Так звичайно, що такі є.
Звичайно, що ми лікарі не роботи і не чарівники, щоб вилікувати усіх.
У нас до речі є велика проблема - дуже багато захворювань досі не мають визначеної причини, тому ми лікуємо симптоми, а не те що викликає хворобу.
Кому вигідно, щоб причину не шукати?
Лікарям?
Ні в них завжди є кого полікувати, а закордоном ще й черги на рік вперід.
Пацієнтам? Ні вони хочуть бути здоровими. Ну окрім кількох вийнятків.
Тому такий стан речей вигідний тільки виробникам ліків і більше нікому.
Ви бачите, що кожного року з‘являються тисячі нових препаратів, але жоден з них не змінює розклад сил між лікарем та хворобою.
Окрім того більшість з нових ліків просто не працює і нагадує плацебо, але маркетинг по їх продажу працює дійсно дуже добре.
Основні причини моїх невдач у лікуванні:
1. Пацієнт не довіряє мені, тому навіть не купляє ліків.
2. Пацієнт купив ліки, але не починає їх приймати, бо прочитав інструкцію до усіх препаратів, а саме побічні дії.
3. Пацієнт почав приймати ліки, але не завершив курс з різних причин.
4. Пацієнт прийняв один курс лікування повністю і не продовжує лікування, бо йому стало краще або тимчасово стало краще, але хвороба повністю не зникла.
5. Пацієнт зникає на пів року чи кілька років, що не дає можливість контролювати процес лікування.
6. Пацієнт порадився з іншим лікарем, який сказав, що моя терапія на його думку буде малоефективною або нашкодить пацієнту.
7. Пацієнт придбав ліки не з тим дозуванням і не того виробника.
8. Пацієнт самостійно приймає ті ліки, які я не призначав, але радиться зі мною чому він не отримав ефекту.
9. Пацієнт не звернувся до мене коли йому радили до мене звернутись мої пацієнти, яким я допоміг, бо він не вірить, що я можу допомогти краще за відомих лікарів до яких він звертався.
Як бачите причин моїх невдач є досить багато, але більшість з них мають більше відношення до психології ніж до медицини.
Тому нам лікарям, якщо ми хочемо отримати кращий результат діагностики та лікування треба бути ще й психологами.
Для того, щоб розв‘язати складний медичний кейс потрібні знання з різних медичних напрямків, але вони нічого не значать, якщо лікар немає емпатії від пацієнта та не заслудив його довіри.
Тому ще раз хочу подякувати тим моїм пацієнтам котрі довірили себе в мої руки та чесно виконували усі мої рекомендації отримавши в кінці лікування очікуваний результат!
Найприємніше для лікаря є момент, коли пацієнт одужує або хвороба переходить в стан ремісії.
Тоді ти розумієш, що те що ти
робиш є справді корисним.
Твої знання цінують.
І ти потрібний людям…
Так звичайно, що такі є.
Звичайно, що ми лікарі не роботи і не чарівники, щоб вилікувати усіх.
У нас до речі є велика проблема - дуже багато захворювань досі не мають визначеної причини, тому ми лікуємо симптоми, а не те що викликає хворобу.
Кому вигідно, щоб причину не шукати?
Лікарям?
Ні в них завжди є кого полікувати, а закордоном ще й черги на рік вперід.
Пацієнтам? Ні вони хочуть бути здоровими. Ну окрім кількох вийнятків.
Тому такий стан речей вигідний тільки виробникам ліків і більше нікому.
Ви бачите, що кожного року з‘являються тисячі нових препаратів, але жоден з них не змінює розклад сил між лікарем та хворобою.
Окрім того більшість з нових ліків просто не працює і нагадує плацебо, але маркетинг по їх продажу працює дійсно дуже добре.
Основні причини моїх невдач у лікуванні:
1. Пацієнт не довіряє мені, тому навіть не купляє ліків.
2. Пацієнт купив ліки, але не починає їх приймати, бо прочитав інструкцію до усіх препаратів, а саме побічні дії.
3. Пацієнт почав приймати ліки, але не завершив курс з різних причин.
4. Пацієнт прийняв один курс лікування повністю і не продовжує лікування, бо йому стало краще або тимчасово стало краще, але хвороба повністю не зникла.
5. Пацієнт зникає на пів року чи кілька років, що не дає можливість контролювати процес лікування.
6. Пацієнт порадився з іншим лікарем, який сказав, що моя терапія на його думку буде малоефективною або нашкодить пацієнту.
7. Пацієнт придбав ліки не з тим дозуванням і не того виробника.
8. Пацієнт самостійно приймає ті ліки, які я не призначав, але радиться зі мною чому він не отримав ефекту.
9. Пацієнт не звернувся до мене коли йому радили до мене звернутись мої пацієнти, яким я допоміг, бо він не вірить, що я можу допомогти краще за відомих лікарів до яких він звертався.
Як бачите причин моїх невдач є досить багато, але більшість з них мають більше відношення до психології ніж до медицини.
Тому нам лікарям, якщо ми хочемо отримати кращий результат діагностики та лікування треба бути ще й психологами.
Для того, щоб розв‘язати складний медичний кейс потрібні знання з різних медичних напрямків, але вони нічого не значать, якщо лікар немає емпатії від пацієнта та не заслудив його довіри.
Тому ще раз хочу подякувати тим моїм пацієнтам котрі довірили себе в мої руки та чесно виконували усі мої рекомендації отримавши в кінці лікування очікуваний результат!
Найприємніше для лікаря є момент, коли пацієнт одужує або хвороба переходить в стан ремісії.
Тоді ти розумієш, що те що ти
робиш є справді корисним.
Твої знання цінують.
І ти потрібний людям…