Печера Дракона

rel='nofollow'>​​А тепер - щовечірнє. Про книжки. Про мій новий твір, на який зараз триває передзамовлення. Важливе оголошення, передзамовлення триває до 18 березня! Тобто ще дев'ять діб, включаючи сьогодні, протягом яких можна придбати книжку з автографом автора і подарунковими стікерами.

Дмитро КАЛИНЧУК

ПТАШНИКИ

Роман про сучасну війну і про пригоди пілотів БПЛА.

На фото - безпілотник українського виробництва. Це - "Валькірія", один з найбільш масових дронів-літаків у ЗСУ. Саме на такому БПЛА в романі літає головний герой. Чому?

По-перше, тому що на "Валькірії" довго літав я сам. Я водив "Валькірію" (ще одну з перших) в АТО, коли був зовнішнім пілотом БПЛА у Добровольчій козацькій роті БУК ім. Тараса Шевченка. Я водив "Валькірію" у 2022-му році у 72-й бригаді. Якийсь час я був пілотом-інструктором на АрміїСОС, навчав водити цей безпілотник пілотів з бойових бригад. Очевидно, цей апарат я знаю досконально.

Проте є ще й по-друге. "Валькірія" - літак-легенда. Цей дрон був створений і наданий ЗСУ волонтерами. Його створила команда ентузіастів з волонтерського фонду АрміяСОС. Волонтерське походження зумовило властивості цього БПЛА - він створений максимально простим, він виконує зліт і посадку сам, без втручання пілота, в автоматичному режимі (за наявності сигналів супутників GPS). І ще, він добряче дешевший за більшість українських БПЛА. Із західними і порівнювати марно.

Звісно, цей апарат не без недоліків. На ньому стоїть простенька і доволі слабка камера. Його відеотрансляцію реально зловити і переглянути - пілоти зазделегідь вдаються до заходів безпеки. Все це зумовлено вартістю комплекса. Можна поставити більш якісне обладнання - але й весь літак суттєво здорожчає.

Наразі ж поєднання простоти, живучості і невисокої ціни робить цей апарат надійною робочою конячкою. "Валькірією" літають там де найбільш важко - його реально відновити в разі втрати, силами волонтерів. В руках досвідченого пілота цей дрон робить дива - я знаю кілька випадків коли "Валькірією" літали туди, куди не могли пробитися взагалі нічим.

Не даремно на фронті його називають лагідно - "Валя".

Нині випускають вже вдосконалену версію цього дрона - БПЛА "ГАЛКА" від фірми "Бойові птахи України".

І от знаєте. Я бачив волонтерів які створили і вдосконалювали цей літак. Я бачив пілотів, які освоювали "Валькірію" і літали нею в умовах фронту. Розвідували, корегували арту. Я бачив все це - і був вражений самовідданістю цих людей. Я казав сам собі: "Якщо Україні потрібні герої - то от вони!"

Я дуже хотів розповісти про все це - про "Валькірію" про її виробників-волонтерів, про пілотів. Так з'явився роман "Пташники". До речі, мої герої літають не тільки на "Валькіріях". Я описав кілька типів безпілотників.

А конкретно цю "Валькірію" водив я. Вона класно політала під Вугледаром. Принесла багато інформації і виконала чимало завдань. Вона загинула там - була збита вогнем ворожої ППО. Така вона доля безпілотників - дрон гине, пілот лишається.

Замовити книжку можна тут - натискайте.

Ціна по передзамовленню - 340 грн.

Повторюю - передзамовлення триває до 18 березня включно. Покваптеся. Маєте нагоду отримати і прочитати роман ще до офіційної презентації.

І будь ласка - перепост. Допоможіть вашим друзям дізнатися про мою книжку.

rel='nofollow'>​​Слухайте, а може годі сьорбати юшку личаком? Може досить сприймати американців за дуркуватими жартами росіянина Задорнова, мовляв, "піндоси - тупи-и-и-иє!"

Ви що всерйоз вважаєте, що Трамп міг шантажувати Зеленського - мовляв, уходь у відставку, а то я Україні зброї не дам? Милі, про що ви взагалі говорите? Та для Зеленського такий шантаж, то дарунок долі. Зеленський ні в яку відставку не піде - він накаже Подоляку і Зарівній зробити так, аби ЗЕботва підняла градус антиамериканізму ще сильніше, і аби пересічна ЗЕкта від ненависті до "зрадливих Штатів" билася в істериці рівня катарсісу. І на те скільки загине українців в результаті, Зеленський чхати хотів. Згадайте загальновідомі "травневі шашлики".

Далі. Ви всерйоз вважаєте, що американське посольство в Україні зранку до вечора рубається в Тетріс і ні фіга не знає, що побикувавши перед Трампом в Овальному кабінеті (явно маючи за спиною підтримку з боку Британії і Франції) Зеленський круто наростив рівень своєї підтримки, бо українці звинуватили в своїх бідах не того хто бикував, а президента країни яка роками витрачала на нас мільйони доларів? Ви думаєте, що в Держдепі не здатні прорахувати наслідки будь-якого шантажу Трампа на адресу Зеленського?

Якщо ні, то запитайте себе - на кой ляд Трампу казати Зеленському щось подібне?

Якщо Трампу справді треба позбутися ЗЕ, офіційний Вашингтон має навпаки розтікатися у привітності - а тим часом ФБР і ЦРУ мусять поновити справу про розкрадання американських грошей у Приватбанку, заарештувати кілька офшорних рахунків Зеленського і накласти лапу на десяток криптогаманців п'яти-шести ефективних менеджерів. І все це з посмішками, мовляв - ніякої політики, виключно боротьба з корупцією.

Або - ЦРУ має вести зараз задушевні розмови з українськими генералами, а Трамп має говорити Зеленському все те що тодішній президент США казав Сальвадору Альєнде (це був такий президент Чілі).

Наразі, нічого подібного не відбувається - принаймні ми з вами про таке не знаємо. Ми знаємо, що Трамп шантажує ЗЕ. При чому знаємо ми це на рівні базарної плітки.

Питання, кому ця плітка зараз вигідна найбільше? Відповідь - тим таки п'яти-шести ефективним менеджерам, які панічно бояться що в разі відставки Зеленського до них прийде Порошенко з кувалдою і перетворить їх всіх на Київські торти та шоколапки. От вам і вся відповідь.

Це звичайна піар-акція українського ОПУ - не перша і не остання.

Включайте голову хоч інколи - це корисно.

rel='nofollow'>​​А щовечора я розповідаю про мою книжку. Бо точно знаю - про неї чули ще не всі. А зараз триває передзамовлення, і є нагода отримати книжку зі знижкою, з автографом автора і подарунковими стікерами.

Дмитро КАЛИНЧУК

ПТАШНИКИ

Роман про сучасну війну і про пригоди пілотів БПЛА.

Мабуть найгірше, що буває на війні, крім каліцтва - це. Коли ти на фронті отримуєш від дружини повідомлення змісту: "Милий пробач. Я більше не можу так - думати щохвили що ти загинеш. Я йду від тебе".

Особливо це болісно, коли на початку вторгнення у вас в сім'ї було все чудово. Але сталася війна і ти пішов захищати свою країну. І спершу вона писала тобі теплі лагідні повідомлення. Підтримувала. Заспокоювала. А потім тон став мінятися.

Війна затягувалася і вона стала питати, скільки ще їй терпіти? Потім стала запитувати як ти плануєш жити далі? Потім заговорила, що тобі час повертатися - і ти мусиш знайти спосіб. Так-так, ти на фронті, поруч з тобою товариші, ти водиш безпілотник і твій апарат - очі всієї бригади. Але їй стало байдуже.

Потім вона почала вимагати. Ви стали сваритися. І якоїсь миті перестали спілкуватися. А за якийсь час - це.

І все. Більше нічого не змінити. Ти залишаєшся сам-один - наодинці з війною. За спиною у тебе тепер - пустка.

А ще більш це болісно, коли дружина за кордоном. Коли вдома у тебе лише пуста квартира де пахне її парфумами. І ти усвідомлюєш, крім пустої квартири тебе не чекає більше ніщо.

А ще більш важко, коли дружина за кордон увезла вашу дитину - і ти розумієш, що своє маля побачиш дуже не скоро.

Життя поставило тебе перед жахливим вибором - сім'я чи Батьківщина? Вибрати майже неможливо. Обрати сім'ю і до самої смерті вважати себе боягузом який просто втік з фронту - чи...

І такі проблеми не тільки в хлопців. У дівчат на фронті все те саме і навіть ще більш болісно. Безліч випадків коли ти захищаєш Україну, а твій благовірний розважається у тилу з твоєю подругою. А ти - серед мужиків і чоловічі знаки уваги на тебе сиплються звідусіль - аж занадто.

Що з цим робити? Як діяти, коли людина якій ти вірив і яку любив, пішла від тебе? По-перше, не дати собі "розклеїтися". Опанувати себе. Взяти себе під контроль. А тоді...

А тоді - жити далі. Згадати, що в Україні безліч хлопців і дівчат які не уїхали. Які боронять Україну на фронті і які допомагають фронту. Серед них - багато самотніх, які теж мірють про тепло і затишок. Часто-густо вони дуже близько.

Озирнутися достатьно.

Про це - у моєму романі. Натискайте!

Ціна по передзамовленню - 340 грн.

Книжки вже другкують і є нагода замовити книжку зараз і прочитати ще до офіційної презентації.

PS. Фото з інтернету. І ні, я сам такого не пережив, мене від такої трагедії Бог милував. Але побачити таке - довелося.

ЗМІ пишуть, що США припинили підтримку літаків F-16. Тобто, щойно ці машини, надання яких ми так чекали і покладали на них стільки надій, на наших очах, легким змахом руки перетворилися на нікому нафіг не потрібний металобрухт.

Якщо хтось не зрозумів, це і є та зброя, яку Зеленський, типу без сну і відпочинку вибивав у союзників. Здобули?

Наступне питання. Існувала вирогідність що таке станеться? Ну, Трамп не вперше президент, його примхи давно відомі... Аналізував хтось, що ми потрапимо в ситуацію, коли вже прибиті до землі F-16, і щомиті нам можуть вимкнути Старлінки? Нам же говорять "Трамп і так би нічого не дав" - тобто припускали таку можливість?

Якщо так, якого милого ми брали цей металобрухт? Чому було б не взяти літаки європейських виробників, наприклад французські "Міражі" або шведські "Сааби"?

Хороше питання. А тепер трохи пригадаємо. Пам'ятаєте як в часи Порошенка американці нам ледь не на шару давали ланку F-16, а ми не брали? У ті часи я чув, що причина була така - американці давали літаки, але все їх обслуговування лишали за собою. Тобто літати, ми б літали - але гроші за обслуговування платили б Штатам. З усіма похідними які ми спостерігаємо зараз.

Не знаю наскільки це правда, але чув я тоді що шведи в той самий час пропонували не просто надати літаки, а продати ліцензію на їхнє виготовлення в Україні. Звісно підписанню цього контракту люто опиралися ті таки США.

І в підсумку, всі ці плани накрилися весною 2019 року. Бо замість "армії - мові - вірі" пришли "хоть паржом" і "просто перестати стріляти". Результати - у ЗСУ.

Але українців не зупинити. Наробивши помилок, українці зроблять рило цеглиною, заявлять що саме так і треба (а ви всі - пахолки Москви) і одностайно підтримають того хто керував країною - і нахомутав.

Тому все норм - літати не будемо, будемо всі милуватися F-16. На землі. Хоч паржом!

АПДЕЙТ. Пишуть що по відключенню підтримки літаків - фейк. Але всіх інших питань це не знімає.

rel='nofollow'>​​І наостанок - важливе. Про мою книжку. Видавці обіцяли сюрприз - видавці додержують слова.

Дмитро КАЛИНЧУК

ПТАШНИКИ

Роман про сучасну війну і про пригоди пілотів БПЛА.

Отже. Повідомляю читачам. Ви замовили книжку по передзамовленню? Тоді крім автографа автора (а він буде на всіх книжках) ви отримаєте ще об'ємні стікери - такі як на малюнку.

Чому саме такі? А давайте поясню вам.

БПЛА "Валькірія" і напис "Чистого неба та без РЕБа". Це те що всі пілоти бажають одне одному. Бо чисте небо і без РЕБа на фронті це як недосяжна мрія. Під Бахмутом у нас вже на висоті 15 м. зникала навігація по GPS, глушили зв'язок та давили фальшивими командами. Нині ситуація ще важча, на багатьох ділянках дрони без GPS злітають і без GPS сідають. І літають, звісно.

А чому "Валькірія"? А тому що на БПЛА "Валькірія" літає мій головний герой. Просто тому, що я сам довго літав на "Валькірії" і досконально знаю цей БПЛА.

"Сідають всі - не всі злітають". Це правда. Можна сказати - догма. Сідають всі - питання в нюансах. Хтось сідає м'яко на "пузо" - а хтось носом донизу, зі штопора. Питання майстерності та везіння. Це правда, сідають всі. Питання в тому - чи злетять вони потім? Тому - думати треба не про посадку, думати треба аби знову піднятися в небо.

До речі, ви в курсі, що літаки злітають і сідають проти вітру? Пригадуйте коли вам здаватиметься, що все проти вас.

Ну й нарешті. Коптер. І напис "Повисю - подивлюся". Насправді це найстрашніший жах ворогів. Маленька цяточка між хмар, яка бачить все. Яка наводить. Або сама скидає бомбочку. Або різко зпікірує на ворога - і дожене.

Коротко і стисло - це світ зовнішніх пілотів БПЛА. Про все це - у моєму романі.

Роман "Пташники" - це книжка написана бойовим пілотом БПЛА про пілотів БПЛА.

Книжка про все. Про те як пілоти і оператори літають на бойових. Як розвідують. Як корегують. Як супроводжують і забезпечують групи розвідників та штурмовиків. Як добувають собі техніку для роботи. Як спілкуються з волонтрами. Як пілоти і оператори співпрацюють з виробниками дронів - бо без них ніяк, виробники - це ремонт, обслуговування, запчастини.

Книжка про те як пілоти співіснують зі своїми командирами - і тими які розуміють роботу дронарів, і з тими хто вимагає неможливе. Як пілоти потрапляють в окопи. Як на безпілотниках літають люди, які офіційно - стрільці, водії, електрики, дешифрувальники...

Книжка про те що пілоти БПЛА - живі люди. На них полюють, по них б'ють артою, ракетами, ФПВ. Їх ранять і убивають. Їм буває боляче. Вони хвилюються за свої сім'ї. Їм стає гірко коли в рідних - проблеми. Їм стає сумно коли рідні далеко, а їхнє життя на паузі через війну. Без кінця і краю.

Книжка про те, як до літачків з пластику і пінопласту по справжньому приростаєш. Як щиро радієш, коли бачиш літак у небі - і відчуваєш що ведеш його саме ти. Заводиш на глисаду, виконуєш м'яку посадку. І знову злітаєш.

Ціна по передзамоаленню - 340 грн.

Книжки вже друкують - їхнього виходу чекаємо буквально скоро. Ще є нагода замовити книжку по передзамовленню - і отримати автограф автора.

І стікери.

Щодо фантастичної заяви президента Франції Еммануеля Макрона перед самітом у Брюсселі. Нагадаю, Макрон заговорив про військовий альянс Європейських країн для забезпечення безпеки у Європі. Від Росії, звісно. Макрон навіть торкнувся такої делікатної теми, як накривання європейських країн французською ядерною парасолькою.

Можна сміливо сказати, що Трамп у свій другий президентський термін під корінь зніс все те, що роками вибудовували його попередники. Спершу у нього Німеччина запускає програму переозброєнь (Фрідріх Великий і Бісмарк на тому світі руки потирають від задоволення), а тепер ще й Франція по факту пропонує створити альтернативне НАТО - без США, але на чолі з Францією.

Я просто нагадаю, що членство Франції у НАТО було завжди непростим.Тривалий час Франція не була членом військової структури НАТО і покладалася в той час виключно на свої збройні сили. Тобто досвід існування в світі без Штатів як раз вона має неабиякий.

Крім того Франція володіє найбільшим у Європі ядерним арсеналом, який вона може легко збільшити - Франція є мировим рекордсменом за кількістю ядерних станцій і відповідно вона має надпотужну індустрію ядерної енергетики.

Простіше кажучи, в результаті тривалого протистояння США і Франції всередині НАТО, на наших очах розгромно виграє Франція. До повного щастя Трампу тепер ще час дочекатися, як Японія відкине всі обмеження часів завершення Другої Світової війни і капітально займеться розбудовою власних Збройних сил - з бойовими роботами і також ядерною зброєю. Тоді зовнішню політику США можна буде вважати похованою остаточно, і мрії Трампа про відрив Росії від Китаю накриються мідним тазиком - Китай просто пошле таких невдах куди подалі і задіє свої важелі впливу на Москву.

Але наскільки заяви Макрона серйозні? Наскільки Франція готова до реальних дій? Макрон заявив, що Європа не може покладатися на США в питаннях власної безпеки. Звучить чудово - але настільки Європа готова мілітаризуватися? Розбудова армії - процес цікавий. Тут прийдеться і своє населення агітувати проти Росії, і романтизувати військову службу - а отже відмовлятися від європейської толерантності. Про такі деталі, як герувати на навчальних полігонах, їздити до України "на навчання" і пригадувати давно забутий ними запах трупів, вже дозвольте не нагадувати.

Готове до такого населення хоча б самої Франції? Воно сильно охреніє коли побачить який рахунок за все це їм викотять?

Моя думка така. Конкретно зараз європейські партнери все одне робитимуть все від них залежне, аби максимально втягнути Штати у свої плани. Якщо Штати втягнуться - заявами все й обмежиться. Якщо ж ні - то ні. Тоді Європа глибоко зітхне і пригадає навички часів Карла ХІІ, Наполеона і герцога Веллінгтона.

Тоді чекаємо французських фільмів, в яких французські гренадери будуть шматувати росіян під Аустерліцем та про атаки французської кавалерії під Севастополем. І ще багато-багато різних військових проектів - некіношних.

Якщо це станеться - Трамп таки заробить на премію. Але не на Нобелівську, а на премію Дарвіна. Бо коли його стараннями Британія, Франція та Німеччина об'єднають сили проти Москви (та так що зможуть не звертати уваги на Вашингтон) наступною серією буде протистояння Європи і США за світові ринки збуту. Здогадайтеся на чиєму боці там будуть Україна, Польща та країни Балтії?

В короткій перспективі нам це не обіцяє нічого гарного - на нас чекають дуже важкі кілька років. Але в перспективі це дивовижна новина. Чому? Бо бути частиною справді сильної Європи, яка поставила Москву на місце самотужки, це набагато краще ніж сусідити зі сплячою Європою, яка в питаннях безпеки весь час покладається на супердержаву за океаном.

До речі, як раз Європа має всі підстави сказати Штатам: "Я тебе породила - я тебе і пошлю".

rel='nofollow'>​​Новина дня, як на мене - Фрідріх Мерц запускає масштабну програму переозброєння Німеччини.

Ідея проста - створення інфрастукрутрного фонду з "перебудови і переозброєння Німеччини" на 500 мільярдів євро. З якого на переозброєення Бундесверу буде витрачено не менше 200 мільярдів. Чому так? Бо саме таку сумму партія Мерца хотіла виділити на чисто оборону - але не пройшло.

Ну, не вийшло у двері - Мерц проліз у вікно з дуже привабливою пропозицією фонду перебудови та переозброєння. Пояснення необхідності переозброєення просте - від атаки на країни Балтії та Польщу, Росію зараз утримує лише те, що Москва застрягла в Україні. З протилежного боку гарантії безпеки Європи з боку США щойно було поховано Трампом. Тобто Європі треба негайно думати про свою безпеку, Німеччині - у першу чергу. Вона до Москви найближче.

Ви зрозуміли що сталося? Тоді поясню. Щойно, стараннями путіна і Трампа зламана головна опція, що існувала від завершення Другої Світової війни - демілитаризація Німеччини. У 20 ст. світ пережив дві світові війни і в обох центральною державою була Німеччина. Німеччину після того боялися, їй обмежували кількість армії, її всіляко намагалися тримати під контролем. Проте тепер...

І вже вибачте за подробицю, попереднім політиком який оголошував масштабне переозброєння Німеччини був такий собі Гітлер Адольф Алоїзович. Проте його тінь сьогодні нікого не лякає. Пуйло і Трамп спільно переконали Францію і Британію, що сильна і войовнича Німеччина зараз - це дуже гарно. А минуле - в минулому.

З чим вітаємо Путіна. Йому вдалося справді неможливе, об'єднати Німеччину, Францію і Британію - проти себе. Я навіть прикладів таких в історії не знаю - певно від часів коли предки росіян наступали на Європу в об'єднаній орді монгольского хана Батия.

Для нас це надзвичайно гарна новина. Українсько-німецьке успішне співробітництво має історію ще від часів гетьмана Скоропадського. Зрештою, Мерц не приховує намірів всіляко підтримувати нашу державу.

rel='nofollow'>​​Приклад перебування в польоті від обер-пропагндона ОПУ Сірьоні Іванова.

Знаєте, що мене найбільше добиває у ЗЕботві? Ні, не в тупий ЗЕкті, яка співатиме оману ЗЕ навіть якщо того зловлять на педофилії. Що мене дивує в розумний частині ЗЕботів, здатних будувати причинно-наслідкові зв'язки (принаймні колись уміли - я бачив).

Те наскільки слухняно вони понесли в маси темник спущений згори. Їх не вистачило зайти в Гугл, поцікавитися обсягами фінансування європейської безпеки з боку США та обсягами допомоги США Україні. Їх не вистачило порівняти ці кошти з обсягами розхідної частини бюджетів основних країн ЄС. І збагнути - Зеленський приречений полірування язиком дупу Трампа до 14-го квалітету чистоти поверхні.

Але якщо раніше він міг це зробити буденно і непомітно, як Макрон, Стармер, Трюдо та Нетаньяху, то тепер Зеленський змушений полірування дупу Трампу публічно, після не менш публічного сеансу ламання.

Україну це принизило і розчавило, бо тепер в особі президента України для всього світу ми стали терпілами. Трамп уже говорить про перегляд угоди по українських надрах, очевидно - у бік більш вигідний йому.

Здобули?

ЗЕботви не вистачило подивитися на крок вперед, збагнути все це і повестися адекватно. Вони волали як американський корабль може плисти услід за російським. А тепер змушені перевзуватися.

Хоча припускаю ще один варіант.

ЗЕботам, тим з них які при грошах, взагалі пофіг що нести в маси. Бо в Україні вони себе не бачать. Україна для них - лише зона заробляння бабла, а тільки-но під ногами запалає земля (як 24 лютого) вони просто відвалять за бугор де вже підготували собі запасні аеродроми.

Ще й будуть звідти повчати нас патріотизму - я вже знаю такі істоти.

Або вони залишаться під окупацією - в своїх садибах. І тоді ми невдовзі дізнаємося про таких осіб ба-а-а-агато цікавого.