З'їж книгу

Що відбувається навколо четвертого роману Донни Тартт та що про нього відомо?
Спойлер: майже нічого, але деяку інформацію назбирати можна
(іноді це просто здогадки)

Першочергово варто зауважити, що для Тартт числа мають важливе значення. І «Таємна історія» і «Маленький друг» вийшли 24 квітня з різницею в 10 років (і цього ж числа вбили героя у дебютному романі). Третій роман «Щигль» вийшов вже 23 вересня через 11 років після попереднього. Тому цикл змістився і цілком імовірно, що новий роман може вийти того ж числа через 11 років після попереднього, тобто 23 вересня 2024 (очікуємо!)

У 2021 році в інтерв'ю італійському виданню Rivista studio на запитання «Чи Можете ви розповісти нам щось про свій новий роман?», Тартт відповіла: «Боюсь, що ні... Якби я розповіла про свою книгу до того, як її завершу, то в мене не буде причин її дописувати». Що свідчить про те, що ще три роки назад вона активно над нею працювала.

У 2023 році на Goodreads виклали фейкове оголошення, що згодом вийде новий роман Донни Тартт під назвою Tribulation («Скорбота»). Ця подія набула такого розголосу, що навіть літературній агентці письменниці довелось виступати зі спростуванням інформації апелюючи до очевидного — було заявлено, що книга вийде у видавництві Knopf, з яким раніше працювала Тартт, хоча вона перейшла в нове Little, Brown and Company, де й вийшов «Щигль».

Ну й досить іронічно, що 10 років назад в інтерв'ю для телеканалу CBS вона сказала, що за життя не погано було б написати хоча б 5 книг. Враховуючи, що зараз їй 60 років, а вийшло лише 3 книги, то шанси на 5 таки непогані і вона під них буде підлаштовуватись

Друзі, допомагаю своїй книжковій подрузі розвантажити полички, тож влаштувала в інстасторіз барахолку. Забирайте Крило за 350 грн поки ніхто не забрав💚

Приховую візуал, бо видовище не для людей зі слабкими нервами (прочитайте та вирішуйте, чи хочете на це дивитись)

У «Маленькому другові» Донни Тартт, дванадцятирічна Гаррієт любить розглядати фоліант під назвою «Помпеї й Геркуланум. Забуті міста».
Вона полюбляє археологію і це ніщо інше як додатковий символізм порпання у минулому, яке їй не дає спокою у теперішньому

Прочитайте цей фрагмент про закам‘янілі Помпеї (там цікаво!)

Вони сиділи на її вельветиновому диванчику й разом гортали сторінки, минаючи витончені фрески на зруйнованих садибах, пекарські ярмаркові намети, що ідеально, разом із хлібом, збереглися під п'ятиметровим шаром попелу, сірі й безликі тинькові скам'янілості мертвих римлян, досі скручених у тих же виразних стражденних позах, у яких вони дві тисячі років тому загинули під зливою золи на бруківці.
…
— Бачиш скам'янілого песика? У нього досі в зубах якийсь коржик. Я десь читала дуже гарне оповідання, саме про цього песика. Там в оповіданні він належав якомусь помпейському хлопчикові жебраку. Песик його дуже любив і вмер, коли ніс йому їжу, щоб хлопчик мав чим перекусити в дорозі з Помпеїв. Сумно, правда?

Мені стало цікаво, чи існує насправді цей скам‘янілий песик. Собачку з коржиком я не знайшла, але виявилось, що існує гіпсовий зліпок (заливалась пустота, яка залишилась в закам’янілості після розпаду тіла) помпейської собаки, що померла під час виверження вулкану Везувій в 72 році н.е. Цей зліпок зроблено під час розкопок Помпеїв у 1870 році.
На фото зліпок саме цієї собачки

Не зовсім, але майже #ЗК_мистецтво_в_сюжеті (давно не було рубрики)

Тиждень збиралася з думками, щоб написати пару слів про цей прекрасний текст. І зараз відчуваю особливу відповідальність, бо хочу відрекомендувати вам книгу, яку багато людей вважають найгіршою у авторки. Але я переконана, що якщо побудувати вірні очікування, то читання «Маленького друга» вас не розчарує, а поглине з головою, викликає емпатію до персонажів та захват від тексту між рядків  

«Маленький друг»
Донна Тартт
9,5/10

Отже, про що.
В маленькому американському містечку стається вбивство. Дев‘ятирічного Робіна знаходять повішеним на дереві прямо за стіною власного будинку. Через 12 років рідна сестра Робіна, Гаррієт, намагається знайти та покарати вбивцю свого брата 

Що не очікувати від книги
• ця книга не є класичним детективом. Тут не буде розслідування у кращих традиціях Конан-Дойля. Як би сильно Гаррієт та її друг Гелі не нагадували Шерлока й Ватсона. Дитяче розслідування тут закінчиться тим, чим би воно закінчилось у реальному житті
• текст не буде читатись з тією швидкістю, що й «Таємна Історія» (хоча й з нею краще не поспішати). Текст написано в кращих традиціях Дікенса, тож щоб у 2024 злитись з таким романом воєдино, краще сповільнитися
• не всі сюжетні лінії тут будуть доведені до кінця та не всі персонажі мають вплив на основну сюжетну лінію. Деякі лінії та деякі описи служать здебільшого декораціями (красиво прописаними декораціями)

Що очікувати від книги
• розглядаємо жіночий світ, де «чоловік» = «небезпека». Гаррієт зростає поряд з мамою, сестрою, бабусею та трьома сестрами бабусі. Чоловіків в цій сім‘ї просто немає. Батько Гаррієт переїжджає з міста після смерті Робіна, а бабуся з сестрами — самотні. На противагу цій сім‘ї в романі показано сім‘ю Ретліффів, яка складається майже з одних чоловіків, троє з яких є злочинцями, а один — розумово відсталий хлопчик. Один з Ретліффів, Денні, й стане головним антагоністом роману 
• читаємо про самотність та світ дітей без батьків. Після того як помирає Робін, Гаррієт в якомусь сенсі втрачає матір, яка повністю занурюється в себе. Головний антагоніст Денні також зростає без батьків. Цікаво, що в романі періодично з‘являється героїня, яка абсолютно ніяк не впливає на сюжет, але своїм образом змушує ще більше звернути увагу на тему самотності та зростання без батьків — це дівчинка віку Гаррієт, що носиться зі своїми маленькими братом та сестрою, бо її мама померла, а батько вештається по барах
• читаємо про життя минулим. Попри те, що Робін давно помер, він продовжує жити в спогадах та розмовах його близьких. Гаррієт майже не знала Робіна, але «стосунки з мертвим братом були в них максимально близькі». Настільки близькі, що дівчинка буквально не мріє про своє майбутнє, її майбутнім стає ідея знайти вбивцю брата
• шукаємо Бога та справедливість.
Коли помирає Робін, з телевізора гучно (так гучно, що аж не було чути звуків з вулиці) лунає євангельська програма; Гаррієт в релігійних сценках грає роль Ісуса, а її друг Гелі Юду; брат головного антагоніста проповідує зі зміями в руках та орендує квартиру у пастора aka бізнесмена

Не впевнена, що я вловила весь символізм в тексті (тут є й символічні наслідки громадянської війни в США, й релігійні мотиви тощо), але цікаво було розгадувати сенси, що закладалися в текст 

І ще два слова про фінал зі спойлерами
Символічно, що Гаррієт, яка шукає «вбивцю брата» таки знаходить «вбивцю брата» (але не її брата), тож в якомусь сенсі вона перемагає, але в цьому випадку «перемога й крах — це іноді одне й те саме», як каже один з улюблених героїв Гаррієт дослідник Антарктиди Роберт Скотт

Прочитайте цю прекрасну книгу (і всі інші книги Тартт), бажано з олівцем в руках та бажано в компанії однодумців. Зі мною цю книгу також читали мої книжкові друзі та на різних етапах ми ділилися своїми ідеями, теоріями, інтерпретаціями і це долало окремої цінності

На цьому все💚
#ЗК_відгук 72 (27)

Друзі, що зараз читаєте? Діліться фото! (рубрика раз на два тижні)

Читаю зараз «В дорозі» Керуака. Книга про пригоди американських бітників, подорожі автостопом, нічні розваги, задушевні розмови, секс, речовини тощо. Прочитано 200 сторінок, більше розкажу вже у відгуку

Також, давно вже прочитала «Маленького друга» Донни Тартт, збираюсь з думками, щоб написати відгук. Одразу скажу, що книга прекрасна, 9.5/10💘

#ЗК_офтоп
Одеса, вечірнє море, червень 2024💘

Заха Хадід, британська архітекторка, 1950-2016

#ЗК_альбоми

#ЗК_дітям раз на тиждень щосуботи

«Знаменита фабрика слів»
Аньєс де Лєстрад та Валерія Докампо

Ніжна філософська коротка історія про слова та закладені в них сенси, а ще звісно про почуття та цінності

Дії розвиваються у країні, в якій мешканці майже не говорять, бо кожне слово коштує грошей. До того ж деякі слова коштують дорожче за інші. Філеас закоханий в свою сусідку Сібель. Він хотів би сказати їй «я тебе кохаю», але він ще не назбирав грошей на ці слова, тому вони обидва спілкуються без слів. Раптом з’являється Оскар, син заможних батьків, та освідчується в коханні Сібель, тоді Філеас дістає ті слова, які якось впіймав у повітрі «вишня, пил, стілець» і відправляє коханій. Згодом Сібел підходить до Філеаса й ніжно цілує його в щічку

Книга підійде діткам приблизно від 3 років💚

Несподівано сьогодні отримала дві книги від таємного шанувальника (вау, дякую!). «Амадока» йде жити у книжкову шафу, а «Природу всіх речей» хочу комусь з вас подарувати, розіграш в моїх інстаграм сторіз

(може це знак, що треба зробити вішлист💘)

Анпекінг💚

Книжковий подарунок (там не дарма на фоні книги Темпори)
від прекрасної Сандри з книжкового ютюб каналу «Сандра»

Хто не зміг потрапити на Книжковий Арсенал, Сандра встигла зняти все найцікавіше та поговорити з митцями (Анатолієм Дністровим, Романом Малиновським тощо) і не тільки (є навіть дві секунди зі мною (як я нелегально принесла на Арсенал просекко🌝), ось відео )

«Класиків читають на самоті, але ніколи не наодинці. Треба дозволяти знавцям допомогти нам у нашому читанні» — пише Ростислав Семків, з яким не посперечаєшся 

«Як читати класиків»
Ростислав Семків
7/10

Про що.
Нонфікшн-екскурсія про те, якою буває література, як її сприймати та як прийти до читання модерністських та постмодерністських текстів. Тут є про жанри, про письменників, про стилі/форми текстів, про читацький побут тощо 

Враження. 
Це хороша книга для новачків в літературі, тих, для кого читання ще не є щоденною звичкою. 1/4 книги розповідає про те, чому взагалі варто читати, де знаходити на це час тощо. Далі автор за ручку веде читача між різними жанрами від детективів, фантастики, фентезі до магічного реалізму, модернізму, постмодернізму

Загалом текст — це пряма мова автора (без посилань на дослідження, статті тощо), думки, теорії, висновки з власного досвіду. Тож можна помітити, як автору подобається Кафка та як він місцями трошки скептично налаштований щодо постмодернізму, наприклад

До речі, щодо Кафки. Автор зазначає, що Кафка пише надскладні твори, читати які можна тільки супер досвідченим читачам і загалом книги треба читати від простих до складних [я тут сильно посперечалась з автором на берегах книги, бо вважаю, що братися читати треба те, що в даний момент цікавить, не кажу, що буде ефективним без досвіду братися за Джойса чи Пруста, але Кафку можна спробувати. Це все дуже індивідуально та абсолютно залежить від фігури читача, комусь потрібно прочитати 50 любовних романів, щоб захотіти щось складніше, а хтось вривається в літературу, з ноги вибиваючи двері в Ґессе та Манна]

Попри те, що частину наведеної інформації в книзі я вже знала, дещо для мене було новим, цікавим та корисним. Ось декілька цікавинок (більше для розваги)
1) у Станіслава Лема є три книжки з рецензіями на уявні книги [ого, мені треба!]
2) існує книга з назвою «Шахмати для дебілів» [круто ж! я просто обожнюю зустрічати дивні назви книг] Михайла Бриниха [мені тепер треба]
3) Даніель Дефо, перш ніж написати книгу «Робінзон Крузо», надихнувся реальною історією моряка, якого через конфлікт з командою висадили на безлюдний остів, а підібрали дорогою назад через 4 роки

З приємних бонусів. У кінці книги є прекрасний величезний список літератури, який рекомендує автор

Висновки.
Книга підійде радше читачам-новачкам (не філологам), а ще тим, кому просто подобається літературознавець Ростислав Семків (і ви, як і я, дивитесь з ним різне на ютюбі🙂)

На цьому все
#ЗК_відгук 71 (26)