#хвилинкадизайнера
Річ у тім, що компанії часто обирають найняти дизайнера, який є не найкращим, а який несе із собою найменший ризик для бізнесу.
Одна з речей, яку я зрозумів нещодавно після чергового раунду пошуку та наймання дизайнера, це те, що неможливо побачити повну картину досвіду за портфоліо та одногодинним дзвінком із кандидатом.
Портфоліо та інтерв’ю дають лише поверхневе уявлення про спеціаліста. Тож, що мені робити та як прийняти зважене рішення за таких умов?
У кожного інтерв’юера є певний список чек боксів. І в конкурентній боротьбі перемагає не той дизайнер, який може здатися суперзіркою за портфоліо, багатьма роками роботи, а той, хто найшвидше та найефективніше ставить галочки в цих самих чек боксах. А чек бокси ці зазвичай подаються в питаннях на кшталт: «Опишіть ситуацію, в якій ваш дизайн мав потенційний ризик для бізнесу, і як ви це вирішили?».
Тому, наприклад, якщо дизайнер провів багато часу в розробці ігор, його не особливо хочуть брати у фінтех, а й собі все ніяк не можу заскочити в омріяний eHealth, бо за майже 15 років діяльності працював здебільшого у B2B SaaS продуктах.
Тому кандидатам потрібно акцентуватися не стільки на юзабіліті, естетичності інтерфейсів, а на впливі дизайну на бізнес. Доволі часто, ми кажемо, що дизайнер є вирішувачем проблем. І це правильно й добре. Однак, ми занадто багато концентруємося на дослідженнях користувачів та розв’язанні їхніх проблем. Це теж круто і є частиною роботи, але це може бути ризиковано для бізнесу, адже йому не так важить, наскільки щасливі були ваші користувачі в попередніх компаніях, а наскільки ефективно ваші рішення та дизайн відкривали гаманці цих самих користувачів.
Висновок: замість макетів «до» й «після» з назвою проекту: «Дизайн сторінки додаткових фіч для фінтех-компанії», зосередьте уваги на бізнес-метриках «до» й «після» і називайте проекти накшталт: Підвищення конверсії з 2 % до 24 % при придбанні додаткових фіч у фінтех продукті».
Це трохи вступає супереч тому, чого дизайнерів вчать у школах та на курсах, але ж реальна практика часто відрізняється від теорії.
Річ у тім, що компанії часто обирають найняти дизайнера, який є не найкращим, а який несе із собою найменший ризик для бізнесу.
Одна з речей, яку я зрозумів нещодавно після чергового раунду пошуку та наймання дизайнера, це те, що неможливо побачити повну картину досвіду за портфоліо та одногодинним дзвінком із кандидатом.
Портфоліо та інтерв’ю дають лише поверхневе уявлення про спеціаліста. Тож, що мені робити та як прийняти зважене рішення за таких умов?
У кожного інтерв’юера є певний список чек боксів. І в конкурентній боротьбі перемагає не той дизайнер, який може здатися суперзіркою за портфоліо, багатьма роками роботи, а той, хто найшвидше та найефективніше ставить галочки в цих самих чек боксах. А чек бокси ці зазвичай подаються в питаннях на кшталт: «Опишіть ситуацію, в якій ваш дизайн мав потенційний ризик для бізнесу, і як ви це вирішили?».
Тому, наприклад, якщо дизайнер провів багато часу в розробці ігор, його не особливо хочуть брати у фінтех, а й собі все ніяк не можу заскочити в омріяний eHealth, бо за майже 15 років діяльності працював здебільшого у B2B SaaS продуктах.
Тому кандидатам потрібно акцентуватися не стільки на юзабіліті, естетичності інтерфейсів, а на впливі дизайну на бізнес. Доволі часто, ми кажемо, що дизайнер є вирішувачем проблем. І це правильно й добре. Однак, ми занадто багато концентруємося на дослідженнях користувачів та розв’язанні їхніх проблем. Це теж круто і є частиною роботи, але це може бути ризиковано для бізнесу, адже йому не так важить, наскільки щасливі були ваші користувачі в попередніх компаніях, а наскільки ефективно ваші рішення та дизайн відкривали гаманці цих самих користувачів.
Висновок: замість макетів «до» й «після» з назвою проекту: «Дизайн сторінки додаткових фіч для фінтех-компанії», зосередьте уваги на бізнес-метриках «до» й «після» і називайте проекти накшталт: Підвищення конверсії з 2 % до 24 % при придбанні додаткових фіч у фінтех продукті».
Це трохи вступає супереч тому, чого дизайнерів вчать у школах та на курсах, але ж реальна практика часто відрізняється від теорії.