🔍
Закінчення війни в Газі: сигнал Путіну та успіх Трампа? Війна, яку розпочав ХАМАС проти Ізраїлю після торішнього вторгнення, підходить до завершення. Після тривалих переговорів сторони досягли домовленостей, які дозволять припинити війну та звільнити заручників.
Прорив у переговорах стався після обрання Дональда Трампа президентом США 5 листопада 2024 року. Чи є це збігом обставин, чи прямим наслідком політики нового президента — спробуємо розібратися.
Після перемоги на виборах Трамп одразу зробив низку заяв щодо війни в Газі. Він наголосив, що планує використати угоду про припинення вогню для посилення дипломатичних відносин Ізраїлю в регіоні, спираючись на досягнення "Угод Авраама".
Також Трамп попередив ХАМАС про серйозні наслідки, якщо заручники, утримувані в Газі, не будуть звільнені до його інавгурації 20 січня 2025 року. Крім того, він закликав прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаніягу завершити військові дії до цього терміну.
Після всіх цих заяв, вже 7 січня 2025 року спеціальний представник Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф оголосив про значний прогрес у перемовинах. У своїй заяві він підкреслив: "Затримка у вирішенні цього питання може призвести до серйозних наслідків у регіоні". За його словами, у Досі, де проходили переговори, вже досягнуто важливих результатів, і він планує повернутися туди для їхнього завершення. Віткофф також наголосив, що це стало можливим завдяки "зусиллям команди та особистій репутації Дональда Трампа, чий твердий підхід стимулював сторони до дій".
Важливо відзначити, що адміністрація Трампа відкрито підтримує Ізраїль. Волтц, майбутній радник із нацбезпеки, заявив: "Ізраїль має право повернутися в Газу, якщо це буде потрібно".
Політика Трампа щодо Ірану, основного спонсора ХАМАСу, Хізбалли та інших угруповань, у період його президентства (2017–2021) суттєво вплинула на діяльність ХАМАСу, союзника Тегерану.
1. Вихід із ядерної угоди (2018) — США припинили участь у Спільному всеосяжному плані дій (JCPOA), запровадивши нові санкції.
2. Політика "максимального тиску" — включала жорсткі економічні заходи, які суттєво обмежили регіональний вплив Ірану.
3. Ліквідація Касема Сулеймані (2020) — авіаудар по командувачу іранського спецпідрозділу "Кудс" став чітким сигналом щодо жорсткості американської політики.
ХАМАС, зважаючи на ці прецеденти в минулому, швидко знизив вимоги до Ізраїлю і почав активніше брати участь у переговорах.
Трамп вкотре продемонстрував, що є майстром переговорів і вміє використовувати жорсткі методи впливу. Для Росії це сигнал про те, що у разі продовження війни в Україні США можуть посилити економічний тиск, зокрема шляхом зниження цін на нафту та розширення військової допомоги Україні.
За прогнозами The Telegraph, Трамп може реалізувати політику, спрямовану на максимальне послаблення російської економіки. Російське керівництво має врахувати цей приклад: якщо ХАМАС, попри свою риторику, змушений був піти на поступки, то Росія, яка залежить від міжнародної торгівлі та має значно більші масштаби, також може зазнати сильного тиску.
Раніше колишній генерал-лейтенант армії США та майбутній спецпредставник по Україні Кіт Келлог різко відреагував на заяву російського олігарха Костянтина Малофєєва, який стверджував, що Москва відхилить будь-яке мирну пропозицію від Трампа.
В інтерв’ю Fox News Келлог сказав:
"Моя реакція така: йому краще зрозуміти, хто такий Дональд Трамп, тому що це велика помилка його недооцінювати… Так що я прокоментував би так: краще залізь назад у свою коробку і краще зрозумій президента Трампа, тому що, очевидно, ти не розумієш, і ти точно не розумієш США".
Завершення війни в Газі демонструє, що адміністрація Трампа діє рішуче й прагматично. На відміну від політики Джо Байдена, нова команда США готова застосовувати різні важелі впливу. Для Путіна це важливий сигнал: подібна стратегія може бути використана й проти Росії у випадку продовження війни в Україні. Як буде діяти Трамп по відношенню до Росії та України побачимо вже скоро.
Аутсайдер UA 🇺🇦
Надіслати новину