ФОС


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Книги


Фос румейською означає світло!

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Книги
Статистика
Фильтр публикаций


📅 06 листопада 2024 року за спільною ініціативою кафедри тюркології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та громадської організації “Надазовські греки: уруми і румеї” було розпочато серію робочих зустрічей для обговорення уніфікованого алфавіту урумської мови надазовських греків. 

Читати детальніше на сторінці громадської організації «Надазовські греки: уруми і румеї» у Фейсбуці та Інстаграмі.


В Україні існує затверджений Перелік національних меншин (спільнот), які мають право бути окремо представлені в Раді громадських об'єднань національних меншин (спільнот), де, серед інших, вказуються євреї, горські євреї, грузинські євреї, середньоазійські євреї. І хоча це все субетноси одного народу, нічого не завадило їх всіх позиціонувати як окремі меншини (спільноти). До речі, вказані субетноси євреїв в Україні вкрай малочисельні. Але це правильно. Тому що існують етнічні, історичні, культурні, мовні особливості субетносів євреїв, які складно ігнорувати. Їхні потреби можуть не збігатися. Зовсім протилежна ситуація склалась стосовно греків. В Україні існують надазовські греки (уруми і румеї), яких також називають маріупольськими греками. Є купа наукових, краєзнавчих досліджень, де підкреслюється етнічна, історична, культурна, мовна особливість і унікальність урумів і румеїв. Ще й при цьому виникли уруми і румеї як такі саме на території України. І мають особливі потреби у захисті власної культури. В Україні проживає достатньо численна громада понтійських греків, які безперечно мають унікальність. І проживають громади грецьких іммігрантів (греки архипелазькі), які, звичайно, прагнуть зберігати власні культурні особливості. Проте це було проігноровано при складанні Переліку. Подвійні стандарти?


Друзі, раді повідомити, що ми продовжимо розповідати історії надазовських греків, чиї життєві шляхи перетнулися з Києвом! 🏙️✨

Запрошуємо вас на другу частину інтерактивної лекції Надазовські та Київ. 2.0., де ми згадаємо про цікавих, видатних представників нашого народу. 🧑‍🎓📝 Які історії та долі пов’язували їх із українською столицею?

✨ Про відданого своєму народові борця за права та можливості надазовських греків;
✨ Про людину, яка випередила свій час;
✨ Про здібного авіатора, який робив “неможливе” в повітрі ✈️;
✨ Про відомого художника, який міг стати металургом, та про випадкову зустріч, яка змінила його долю 🎨;
✨ Про тренера, який має неабияку волю до життя і щодня доводить це світові 🏋️‍♂️💪;
✨ Про людину, яка присвятила своє життя серцям інших людей ❤️.

Подробиці та реєстрацію на подію у Фейсбуці та Інстаграмі громадської організації «Надазовські греки: уруми і румеї».


https://www.instagram.com/p/DB-0igGsOoO/?igsh=MTlvaXJmem5yOHI3OQ==

Проєкт герба Староласпи від нашого друга геральдиста




Пиріг (хліб) надазовських греків Фулто.

Більшість традиційних страв надазовських греків це вироби з тіста, значне число яких складають різновиди пирогів і хлібів. Одним із найулюбленіших пирогів (хлібів) є Фулто. Він має кілька назв у різних надазовськогрецьких поселеннях: фулто, флуто, фулуто, фільто, філіто, фльота, хатлама, бурма хатлама та інші. З усіх варіантів тільки назва Фулто зустрічається як в урумів, так і в румеїв. Тому, на мою думку, варіант Фулто можна вважати усередненою назвою.

Назва страви, очевидно, походить від румейського слова "філ(у)", що означає лист (в цьому випадку лист тіста). Тож, перекласти назву цієї страви можна просто "листковий". Слово хатлама з урумської перекладається як "листковий", слово бурма – "скручений".

Часто можна почути думку, що Фулто є святковою стравою. Хоча складно уявити святковий стіл надазовських греків без Фулто, насправді цей пиріг не має прив'язки виключно до свят, але і назвати його буденним язик, як кажуть, не повертається. Справа в тому, що приготування Фулто займає доволі багато часу і зусиль, тому в селах господині, маючи багато інших клопотів, не можуть дозволити собі готувати цю страву часто. От і створюється враження, що лише поява на обідньому столі Фулто вважається святковою подією.

Фулто - це пиріг (хліб), який готується шляхом скручення. А спосіб може дещо відрізнятися від села до села: (1) з кількох листків тіста скручується рулет, а тоді закручується в спіраль; (2) з кількох листків тіста скручується два рулети, переплітаються в косичку, а тоді закручується в спіраль; (3) перший або другий спосіб, але в спіраль не закручується. До речі, нерідко можна почути, що господині вважають принциповим закручення саме в певному напрямку (за чи проти часової стрілки), пояснюючи це забобонами.

Найчастіше Фулто не має начинки, але зустрічаються і варіанти з начинками також. Класичними начинками можна вважати гарбуз та волоські горіхи. Іноді можна зустріти, що господині роблять Фулто солодким і посипають його цукровою пудрою. Трапляються й інші варіанти - на смак кожної господині. А чому б і ні?






Репост из: Суспільне Донбас
Чому маріупольські чебуреки називають ще чір-чір, авдіївську кашу — "гоноровою", а шахтарський торт — великою цукеркою — історію трьох брендових страв Донбасу, а також покрокові рецепти зібрало Суспільне Донбас


Якщо вірити DeepStateMap, останнім часом росіянами окуповано ще три засновані надазовськими греками села: Золота Нива, Ясна Поляна, Шахтарське.


Серед надазовських греків (урумів і румеїв) існує дві думки. Одні вважають себе частиною грецького народу, інші – корінним народом України. Проте перші заперечують право других на самовизначення і протидіють цьому. Вибачте, а з якого переляку право на самовизначення одних обмежується іншими? Офіційне визнання надазовських греків жодним чином не впливає на існування греків, як і не заперечує можливості визначення частиною урумів і румеїв себе в якості просто греків, як і навпаки.


У річницю національного свята Греції "ОХІ" Андрій Савенко, директор Центра елліністичних студій та грецької культури ім. А.Білецького провів онлайн-захід "Муза йде на війну – поет як очевидець", присвячений українському поетові Максиму Кривцову на псевдо Далі, який загинув у січні на передовій. Максим став одним із символів боротьби українського народу. А незадовго до вбивства вийшла друком збірка його поезій "Вірші з бійниці".

Цей захід став ще однією цеглиною у вибудові взаєморозуміння між українським і грецьким народами. Дата заходу припала саме на 28 жовтня – день, коли в 1940 році грецький народ сказав рішуче "Ні!" загарбникам і дав їм героїчну відсіч. Учасники заходу говорили про поезію в окопах як форму самовираження українських воїнів, проводячи паралелі з грецькими поетами, які воювали в окопах Другої світової. Більше про захід у статті Софії Прокопіді:
https://www.makthes.gr/thessaloniki-poiisi-sta-charakomata-toy-metopoy-tis-oykranias-o-poiitis-maxim-kristov-pethane-stin-proti-grammi-729834?fbclid=IwY2xjawGS3N1leHRuA2FlbQIxMQABHSRmolG2Fzt6uGlvzLZxeRTvj1a1cmMmztBb289ng6WYZkS1HFFjZXkfSw_aem_vXPT5-gCSC6Ccaaod_YCsQ

До заходу долучився і я, представивши переклад румейською мовою надазовських греків останнього вірша Максима Кривцова:

Моя голова котиться від посадки до посадки
як перекотиполе
чи мʼяч
мої руки відірвані
проростуть фіалками навесні
мої ноги
розтягнуть собаки та коти
моя кров
вифарбує світ у новий червоний
Pantone людська кров
мої кістки
втягнуться в землю
утворять каркас
мій прострелений автомат
заржавіє
бідненький
мої зміні речі та екіпу
передадуть новобранцям
та скоріше б уже весна
щоб нарешті
розквітнути
фіалкою.

Кривцов Максим
5 січня

*
Переклад румейською:

Тіфа́ль-м диліска́ть лон та фітмє́на топс
ти́га єнь хамга́х
у́ксум пу́ца
та вгалмє́на ше́ря-м
дъа фітро́сун т’ на́ніксь мє та мамуша́тя
та пудъа́ря-м
дъа та скурпісту́н шчілі́я ті кату́дъя
є́ма-м
дъа т буяте́псь т' дуня́ мє т' тюну́рій ко́тюн
Pantone «атърупо́єма»
та сту́дъя-м
дъа руфіхту́н мє т' ї
дъа їнтъу́н арха́
цакмє́н а́рма-м
дъа пасланя́сь
кайміну́ль-м
та ру́ха-м ті т' армато́мата-м
дъа та дъо́сун ста тюну́рій стратийо́т
мака́рь-м алю́рга дъа єртьт на́ніксь
а́ртах
на чічакі́с
мє т' мамуша́ть

*
(транслітерація грецькою)
Τιφάλ-μ ντυλισκάτ λον τα φιτμένα τοπς
τίγα γιέν χαμγάχ
ούξουμ πούτσα
τα βγαλμένα σσέρια-μ
δα φιτρώσουν τ νάνοιξ με τα μαμουσσάτια
τα πουδάρια-μ
δα τα σκουρπιστούν σκκιλίγια τι κατούδια
γαίμα-μ
δα τ μπουγιατέψ τ ντουνιά με τ τιουνούριϊ κότιουν
Pantone «αθρουπόγαιμα»
τα στούδια-μ
δα ρουφιχτούν με τ γη
δα γινθούν αρχά
τσακμέν άρμα-μ
δα πασλανιάς
καημινούλ-μ
τα ρούχα-μ τι τ αρματόματα-μ
δα τα δώσουν στα τιουνούριϊ στρατιγιότ
μακάρ-μ αλιούργα δα γιερττ νάνοιξ
άρταχ
να τσσιτσσακής
με τ μαμουσσάτ`


Автори світлин, як і зображених на них псатирів Володимир Ястремський і Надія Терентьєва


Надазовськогрецька паска або великодній калач надазовських греків Псати‌р.

Є кілька варіантів назв цього калача у надазовських греків. В румейській мові зустрічаються варіанти Псатъир, Псатъірь. В урумській мові – Псатир, Псатір, Псятир, Псєтир і под. Гадаю, усередненим можна вважати варіант Псати‌р. Також часто можна почути назви Псалтир, Псалтирь, Псартир. Впевнений, це помилка, хоча і дуже поширена. До речі, у донських вірменів існує великоднє печиво, яке вони називають словом Псатир.

Назва калача точно не має стосунку до книги псалмів (Псалтира), це лише випадкове співзвуччя. Вірогідно, назва пов'язана з давньогрецьким словом "ψαθυρος", що означає "розсипчастий, крихкий і под.", яке, у свою чергу, походить від слова "ψαμμος" (пісок).

Псатир готують до Світлого Воскресіння Христового в кількості кратній 40. Готують Псатирі, як правило, в Чистий четвер, а тоді підвішують на мотузці або палиці в сухому місці, щоб вони добре підсохли і могли зберігатися протягом 40 днів – до свята Вознесіння Христового. Після підсушення Псатир стає більш крихким, що власне підтверджує обрану назву. В жодному разі псатир не ріжуть, тільки ламають руками. Причому коли ламають, то виходить так, що кожний відламаний шматок своєю формою нагадує хрест.

Форма цього хліба невипадкова. Вона поєднує символи страждань Христових: хрест і терновий вінець. Так, Псатир уявляє собою хрест, вписаний у коло з шипами.


– Як?! Як, скажіть, нам заохотити молодих урумів і румеїв вивчати урумську і румейську мови, пробудити в них інтерес до звичаїв і традицій свого народу?
– А що ви розповідаєте молоді про урумську і румейську мови, про надазовських греків, про їхню відмінність від інших греків, про їх походження?
– Ну, я розповідаю, що надазовські греки це такі самі греки, як в Греції чи будь-де, що ми просто діаспора, а не автохтонний народ України, що румейська мова всього-навсього діалект новогрецької мови, знання якого не дає жодних переваг, що ми походимо з Греції, а не з Криму, що класно було б отримати грецький паспорт, а ще краще взагалі поїхати до Греції. Ой, а ще, а ще я на свята вдягаю хітон, беру амфору (обов'язково з меандром), вмикаю сіртакі, тому що вважаю, що це дає чітке уявлення про культуру надазовських греків. Хоча ні, брешу! Я завжди наголошую, що ми відрізняємось від решти греків тим, що ми готуємо чебуреки, а вони особливо ні.
– І давно ви цим займаєтесь?
– Років тридцять уже.
– Не думали щось змінити?
– Ах ти ж розкольник чортів!


Ахшам хаїр! Каліспера! Добрий вечір! ✨

Час дізнатися більше про урумську мову (урум дилі / урум тилі), одну з двох рідних мов надазовських греків.

📚 У цю суботу заохочуємо дізнатися більше про #урумську абетку, адже ми, за доброю традицією, підготували для вас цікаві слайди 🧐

✨ Чи знали ви, друзі, як чарівно звучить урумська?

🎶 Послухайте за посиланням у дописах у Фейсбуці та Інстаграмі громадської організації «Надазовські греки: уруми і румеї».


🔸🔹 Сьогодні ми хочемо розповісти про походження назви Маріуполя, який завжди матиме особливе місце в серцях 💙💛 та історії 📖 урумів та румеїв.

Як пов’язана назва міста Марії з Кримом?

Відповідь на це питання дає Арсеній Чугуй - історик, випускник Таврійського Національного Університету імені Вернадського, популяризатор історичної топоніміки Криму 🗺️.


📸 Перший слайд у нашому дописі - це фото маріупольського будинку на вул. Митрополитській (1899 р.) авторства Євгена Сосновського.

Читати у Фейсбуці та Інстаграмі громадської організації «Надазовські греки: уруми і румеї».



Показано 18 последних публикаций.