Ⱇ — еф (в деяких абревіатурах фе), фертъ/фрътъ

• У глаголиці мала накреслення Ⱇ (раніша форма — стоячий прямокутник, перетнутий рискою з кружками на кінцях, схожий на Ⱚ). На відміну від більшості глаголичних знаків, форма символу майже тотожна грецькій Φ.
Порядковий номер — 500.

• Походження слова «ферт» неясне, найімовірніша версія припускає ономатопеїчний (звуконаслідувальний) характер: за схожістю зі звуком, що видають коні, звук «р» же був введений для полегшення вимови чужого слов'янам звука. Інші версії — від грец. φύρτης («баламут», «бешкетник»), від праслов. кореня *vert- («вертіти»), від грец. φερτός («стерпний», «допустимий»), від назви германської руни «перт» (гот. pertra, англос. peorđ).