♻️Трохи про «необґрунтовані активи»
📋Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат виступив із доповіддю на тему «Правовий режим необґрунтованих активів». Він поінформував слухачів про судову практику КЦС ВС щодо розгляду цієї категорії справ і зауважив, що на сьогодні вже ухвалені рішення у трьох справах (див.: постанови КЦС ВС від 27 квітня 2022 року у справі № 991/3401/21, від 4 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22, від 24 січня 2024 року у справі № 991/1786/22), а ще кілька справ перебувають на розгляді.
📗Суддя пояснив, яким чином відбувається визнання необґрунтованості активів у цивільному процесі та які норми ЦК України регулюють ці питання. Політико-правовий підхід допускає існування різних конструкцій конфіскації. Як наслідок, у світовій практиці сформувалося два різновиди конфіскації: проти особи (особиста конфіскація, in personam); проти речі (речова конфіскація, in rem). Українська модель конфіскації in rem виражена в конструкції «необґрунтовані активи», що мають досить нетиповий правовий режим. Такий специфічний правовий режим: виявляється в досить суттєвих особливостях правового регулювання. Матеріально-правове регулювання конструкції необґрунтованих активів відбувається частково: в ЦК і ЦПК України, Законі України «Про запобігання корупції». У ЦК України міститься тільки фрагментарне регулювання певних аспектів позовної давності, кваліфікації рішення про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави як спростування презумпції правомірності набуття права власності та підстави припинення права власності; характеризується суб’єктами, до яких може бути пред’явлений позов про визнання активів необґрунтованими, є публічні особи та «пов’язані» з ними особи (ч. 4 ст. 290 ЦПК України).
❗️Тобто правовий режим необґрунтованих активів є своєрідним додатковим обмеженням для публічних фізичних осіб. Натомість для звичайних суб’єктів така конструкція нехарактерна.
📍У випадку необґрунтованих активів можна вести мову про «солом’яних» власників, за якими зареєстроване необґрунтовано набуте майно. Тоді слід здійснювати відповідну цивільно-правову кваліфікацію і за ч. 2 ст. 328 ЦК України спростовувати презумпцію набуття права власності.
📋Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат виступив із доповіддю на тему «Правовий режим необґрунтованих активів». Він поінформував слухачів про судову практику КЦС ВС щодо розгляду цієї категорії справ і зауважив, що на сьогодні вже ухвалені рішення у трьох справах (див.: постанови КЦС ВС від 27 квітня 2022 року у справі № 991/3401/21, від 4 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22, від 24 січня 2024 року у справі № 991/1786/22), а ще кілька справ перебувають на розгляді.
📗Суддя пояснив, яким чином відбувається визнання необґрунтованості активів у цивільному процесі та які норми ЦК України регулюють ці питання. Політико-правовий підхід допускає існування різних конструкцій конфіскації. Як наслідок, у світовій практиці сформувалося два різновиди конфіскації: проти особи (особиста конфіскація, in personam); проти речі (речова конфіскація, in rem). Українська модель конфіскації in rem виражена в конструкції «необґрунтовані активи», що мають досить нетиповий правовий режим. Такий специфічний правовий режим: виявляється в досить суттєвих особливостях правового регулювання. Матеріально-правове регулювання конструкції необґрунтованих активів відбувається частково: в ЦК і ЦПК України, Законі України «Про запобігання корупції». У ЦК України міститься тільки фрагментарне регулювання певних аспектів позовної давності, кваліфікації рішення про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави як спростування презумпції правомірності набуття права власності та підстави припинення права власності; характеризується суб’єктами, до яких може бути пред’явлений позов про визнання активів необґрунтованими, є публічні особи та «пов’язані» з ними особи (ч. 4 ст. 290 ЦПК України).
❗️Тобто правовий режим необґрунтованих активів є своєрідним додатковим обмеженням для публічних фізичних осіб. Натомість для звичайних суб’єктів така конструкція нехарактерна.
📍У випадку необґрунтованих активів можна вести мову про «солом’яних» власників, за якими зареєстроване необґрунтовано набуте майно. Тоді слід здійснювати відповідну цивільно-правову кваліфікацію і за ч. 2 ст. 328 ЦК України спростовувати презумпцію набуття права власності.