♻️Що з'ясовує суд при вирішення питання про забезпечення позову ❓
Ухвала КГС ВС від 30.10.2024 у справі № 903/497/24
✳️20. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, приймаючи оспорювану постанову, дійшов висновку, що заява прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, та на частки учасників у статутному капіталі товариства, а також шляхом заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії, є такою, що не підлягала розгляду господарським судом в порядку господарського судочинства, а отже не підлягала задоволенню ні повністю, ні частково.
❇️32. ГПК України містить як статті 175, 231, так і відповідні глави, зокрема 2, 3, 6 Розділу ІІІ, які регламентують відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, відмову у відкритті провадження по справі та закриття провадження у справі.
✅36. Системне тлумачення статтей 136, 137, 138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
✔️Питання, які має вирішити суд під час розгляду заяви про забезпечення позову у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
✂️44. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування частини першої статті 138 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 916/5151/23 та від 10.06.2024 у справі № 916/5137/23 (прийнятих у складі колегій суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) з огляду на вказане вище, а також, ураховуючи, що за змістом норм ГПК України під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема і у постанові від 01.06.2022 у справі № 380/4273/21, на яку посилається скаржник).
Ухвала КГС ВС від 30.10.2024 у справі № 903/497/24
✳️20. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, приймаючи оспорювану постанову, дійшов висновку, що заява прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, та на частки учасників у статутному капіталі товариства, а також шляхом заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії, є такою, що не підлягала розгляду господарським судом в порядку господарського судочинства, а отже не підлягала задоволенню ні повністю, ні частково.
❇️32. ГПК України містить як статті 175, 231, так і відповідні глави, зокрема 2, 3, 6 Розділу ІІІ, які регламентують відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, відмову у відкритті провадження по справі та закриття провадження у справі.
✅36. Системне тлумачення статтей 136, 137, 138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
✔️Питання, які має вирішити суд під час розгляду заяви про забезпечення позову у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
✂️44. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування частини першої статті 138 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 916/5151/23 та від 10.06.2024 у справі № 916/5137/23 (прийнятих у складі колегій суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) з огляду на вказане вище, а також, ураховуючи, що за змістом норм ГПК України під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема і у постанові від 01.06.2022 у справі № 380/4273/21, на яку посилається скаржник).