♻️Трохи про сучасне розуміння шлюбу
🖌️На сайті Конституційного Суду України опубліковано окрему думку (збіжну) Первомайського О.О. у справі за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України (конституційність) частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
📚В окремій думці, зокрема, вказано, що:
🖇️насправді, шлюб - це не стільки про права, скільки про обовʼязки. У разі незгоди з цим судженням людина має кілька разів подумати, чи готова вона до його укладення;
📌одним із віддалених юридичних наслідків укладення шлюбу є обовʼязок одного із подружжя надавати майнову допомогу іншому з подружжя, зокрема й колишньому, якщо останній є економічно слабкішим;
📍чи виглядає цей обовʼязок як юридична аномалія? Звісно, певною мірою - так, але й сам шлюб та передумови його укладення не можуть бути виміряні винятково раціональними міркуваннями. Можливо, філософи та соціологи мають рацію в своїх прогнозах щодо подальшої невідворотної кризи інституту шлюбу в його сучасному розумінні цінностей західної цивілізації;
🌐уявлення про шлюб та його
значення для подружжя і суспільства у цілому змінились, як і багато чого іншого в сучасному світі. Однак зрозуміло, що правдиві відповіді на такі футурологічні передбачення поки надійно сховані у мороці майбутнього, й шлюб як конституційне та соціальне явище «переживе» багатьох з тих, що заперечують його історичну перспективу;
❇️у сьогоденні шлюб продовжує бути підгрунтям природного існування та соціального буття людини. Шлюб для тих, кому в ньому пощастило усупереч економічним та соціальним змінам, війнам і пандеміям, є фортецею для двох, місцем та водночас джерелом їхньої життєвої сили та професійної наснаги, особистим Енфілдом (Anfield), на якому, як відомо, «You'll never walk alone»?.
🖌️На сайті Конституційного Суду України опубліковано окрему думку (збіжну) Первомайського О.О. у справі за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України (конституційність) частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.
📚В окремій думці, зокрема, вказано, що:
🖇️насправді, шлюб - це не стільки про права, скільки про обовʼязки. У разі незгоди з цим судженням людина має кілька разів подумати, чи готова вона до його укладення;
📌одним із віддалених юридичних наслідків укладення шлюбу є обовʼязок одного із подружжя надавати майнову допомогу іншому з подружжя, зокрема й колишньому, якщо останній є економічно слабкішим;
📍чи виглядає цей обовʼязок як юридична аномалія? Звісно, певною мірою - так, але й сам шлюб та передумови його укладення не можуть бути виміряні винятково раціональними міркуваннями. Можливо, філософи та соціологи мають рацію в своїх прогнозах щодо подальшої невідворотної кризи інституту шлюбу в його сучасному розумінні цінностей західної цивілізації;
🌐уявлення про шлюб та його
значення для подружжя і суспільства у цілому змінились, як і багато чого іншого в сучасному світі. Однак зрозуміло, що правдиві відповіді на такі футурологічні передбачення поки надійно сховані у мороці майбутнього, й шлюб як конституційне та соціальне явище «переживе» багатьох з тих, що заперечують його історичну перспективу;
❇️у сьогоденні шлюб продовжує бути підгрунтям природного існування та соціального буття людини. Шлюб для тих, кому в ньому пощастило усупереч економічним та соціальним змінам, війнам і пандеміям, є фортецею для двох, місцем та водночас джерелом їхньої життєвої сили та професійної наснаги, особистим Енфілдом (Anfield), на якому, як відомо, «You'll never walk alone»?.