♻️Трохи про дострокове припинення прав на торговельну марку
Ухвала КГС ВС від 07.11.2024 у справі № 910/8781/23
📖У цій справі одним із ключових питань, яке постало перед Верховним Судом, є питання щодо застосування пункту 4 статті 18 Закону та частини першої статті 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) у контексті підстав для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку (повністю або частково), та, відповідно обчислення передбаченого п`ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення дії свідоцтва повністю або частково.
📍І Закон, і Угода про асоціацію встановлюють вимогу щодо безперервного використання саме торговельної марки, а не щодо безперервного використання торговельної марки конкретним власником, який може періодично змінюватись. Чинне законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку у залежність від зміни особи власника свідоцтва, у той час як відповідач-1 мав оцінити наявний ризик при укладенні договору з попереднім власником стосовно передачі прав та одразу з 25.08.2020 та здійснювати власні заходи, спрямовані на використання спірної торговельної марки в Україні.
📌Водночас позиція колегії суддів у справі № 910/8781/23 щодо перебігу п`ятирічного строку невикористання торговельної марки незалежно від факту відчуження прав на таку торговельну марку новому власнику є протилежною висновку щодо застосування норм права, зокрема пункту 4 статті 18 Закону та частини першої статті 198 Угоди про асоціацію у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні (постанові) Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 зі справи № 757/34959/18-ц, відповідно до якого (висновку) перебіг цього строку має здійснюватися від дати отримання особою прав на використання спірного знаку для товарів і послуг від попереднього власника. З огляду на викладене вище, від зазначеного висновку колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити.
🖌Колегія суддів також зазначає, що застосування передбаченого статтею 18 Закону та статтею 19 Угоди про асоціацію п`ятирічного періоду у залежності від зміни/не зміни власника свідоцтва на торговельну марку нівелює саму суть дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку і, в кінцевому рахунку, можливість реалізації дострокового припинення як таку. Вказане суперечить також принципу правової визначеності у застосуванні цих правових норм. Отже, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.
✂️Враховуючи наведене вище, клопотання Організації про передачу справи на розгляд ВП ВС підлягає задоволенню, справа № 910/8781/23 - передачі на розгляд ВП ВС. При цьому підставою для передачі справи на розгляд ВП ВС колегія суддів визначає необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВС (у справі № 757/34959/18-ц) у складі колегії суддів іншого касаційного суду.
Ухвала КГС ВС від 07.11.2024 у справі № 910/8781/23
📖У цій справі одним із ключових питань, яке постало перед Верховним Судом, є питання щодо застосування пункту 4 статті 18 Закону та частини першої статті 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) у контексті підстав для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку (повністю або частково), та, відповідно обчислення передбаченого п`ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення дії свідоцтва повністю або частково.
📍І Закон, і Угода про асоціацію встановлюють вимогу щодо безперервного використання саме торговельної марки, а не щодо безперервного використання торговельної марки конкретним власником, який може періодично змінюватись. Чинне законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку у залежність від зміни особи власника свідоцтва, у той час як відповідач-1 мав оцінити наявний ризик при укладенні договору з попереднім власником стосовно передачі прав та одразу з 25.08.2020 та здійснювати власні заходи, спрямовані на використання спірної торговельної марки в Україні.
📌Водночас позиція колегії суддів у справі № 910/8781/23 щодо перебігу п`ятирічного строку невикористання торговельної марки незалежно від факту відчуження прав на таку торговельну марку новому власнику є протилежною висновку щодо застосування норм права, зокрема пункту 4 статті 18 Закону та частини першої статті 198 Угоди про асоціацію у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні (постанові) Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 зі справи № 757/34959/18-ц, відповідно до якого (висновку) перебіг цього строку має здійснюватися від дати отримання особою прав на використання спірного знаку для товарів і послуг від попереднього власника. З огляду на викладене вище, від зазначеного висновку колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити.
🖌Колегія суддів також зазначає, що застосування передбаченого статтею 18 Закону та статтею 19 Угоди про асоціацію п`ятирічного періоду у залежності від зміни/не зміни власника свідоцтва на торговельну марку нівелює саму суть дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку і, в кінцевому рахунку, можливість реалізації дострокового припинення як таку. Вказане суперечить також принципу правової визначеності у застосуванні цих правових норм. Отже, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.
✂️Враховуючи наведене вище, клопотання Організації про передачу справи на розгляд ВП ВС підлягає задоволенню, справа № 910/8781/23 - передачі на розгляд ВП ВС. При цьому підставою для передачі справи на розгляд ВП ВС колегія суддів визначає необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВС (у справі № 757/34959/18-ц) у складі колегії суддів іншого касаційного суду.