Ґрати

У жовтні офіцер Збройних сил України, командир взводу 210 Окремого спеціального батальйону «Берлінго» Максим Буткевич повернувся з російського полону.

Правозахисник, який став до зброї напочатку повномасштабного вторгнення, потрапив у полон разом із частиною свого взводу у Мирній Долині на Луганщині у червні 2022 року. Російська пропаганда малювала з Буткевича його антипод — називали «пропагандистом», «нацистом» і «командиром взводу карального загону». А пізніше Слідчий комітет РФ обвинуватив його в обстрілі з гранатомета житлового будинку в Сіверськодонецьку, хоча його там зовсім не було — «Ґрати» знайшли докази цього.

У 2023 році іменем Російської Федерації Буткевича засудили за сфабрикованими обвинуваченнями у воєнному злочині до 13 років позбавлення волі.

Спочатку він обмовив себе під тиском, але під час касації заявив про це і відмовився від своїх зізнань. Два роки й чотири місяці Буткевич провів спочатку в застінках луганського СІЗО у нелюдських умовах, а потім у краснолуцькій колонії. Його піддавали жорстокому поводженню та допитам. Але все ж таки він повернувся додому. 

Він детально розповів про своє рішення піти воювати, про російську пропаганду, виживання у СІЗО та колонії, зустріч у полоні з представником ООН, судовий процес, а ще про такий довгоочікуваний обмін та повернення додому.

У третій і фінальній частині інтерв’ю Максим Буткевич, правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений, змальовує слідчий квазіексперимент із ним, розказує про реальні свідчення потерпілих на тлі фіктивного судового процесу, а також про умови утримання у СІЗО, спілкування зі співкамерниками й випадкові зустрічі у місцях несвободи.

🎧 Слухайте подкаст на зручній для вас платформі або одразу у нашому каналі👇🏻

Верховна Рада змінила умови мобілізації звільнених цивільних заручників та родичів зниклих безвісти.

Законопроєкт №12104, що вносить зміни до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», депутати розглянули та ухвалили в цілому 20 листопада.

Його нормами дозволяється звільненим бранцям Кремля, а також родичам загиблих чи зниклих безвісти під час війни з Росією, служити у війську тільки за їхньою згодою. Таким чином у питанні мобілізації цивільні заручники отримали такі самі гарантії, як і військові, звільнені з російського полону.

Правозахисники загалом підтримали таку ініціативу, оскільки здебільшого цивільні заручники утримуються в таких самих умовах, як і військовополонені, зазнаючи тортур і жорстокого поводження, однак зазначають, що деякі нюанси досі залишаються неврахованими.

Детальніше про зміни у мобілізаційному законодавстві та важливість таких законодавчих актів — читайте у нашому матеріалі.

📸: Стас Юрченко, Ґрати (архівне)

21 листопада ФСБ затримали біля її дому у Криму головну редакторку дитячого кримськотатарського журналу «Арманчикъ» 61-річну Едіє Муслімову.

Півтори доби журналістку тримали в будівлі сімферопольського управління ФСБ без зв’язку і не допускали до неї адвоката. Тільки пізно ввечері 22 листопада, після активних пошуків родичів і реакції міжнародних правозахисних журналістських організацій, жінку відпустили.

Додому Муслімову привезли співробітники спецслужби, перед цим вручивши їй букет троянд. 

«Як мені сказали, було отримано сигнал. Довго розбиралися… Дуже багато запитань було про мою роботу, про журнал. Дуже довго доводила, що, маючи 1485 передплатників, ми ще якось тримаємося. 35 годин не спала. Неприємно», — розповіла вона після звільнення.

Розповідаємо подробиці ситуації, що відбулась із Едіє Муслімовою.

Вищий антикорупційний суд 14 листопада призначив народному депутату, члену антикорупційного комітету Ради Андрію Одарченку 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суддя визнав його винним в тому, що у вересні 2023 року він дав хабар голові Держагентства відновлення інфраструктури Мустафі Найєму. Депутат відправив на криптогаманець чиновнику 0,39 біткойна, а за це хотів, щоб чиновник проголосував за виділення 116 мільйонів гривень на відновлення харківського Державного біологічного університету, який Одарченко раніше очолював і продовжував контролювати. Сам депутат визнав, що дав хабар, але стверджував, що Найєм його спровокував. Наприкінці судового процесу Одарченко втік з України, і суд оголосив йому вирок заочно.

Як саме Одарченко з Найємом домовлялись про хабар, що відбувалось на суді і як правоохоронці збираються ловити депутата за кордоном — читайте у нашій статті.

📸: Стас Юрченко, Ґрати (архівне)

Звільнення судді — це складна і тривала процедура.

Суддів не можуть звільнити за ухвалення рішення, хіба що вони порушили процедуру розгляду справи, права сторін тощо. Навіть затримання суддів на хабарі чи відкриття кримінального провадження проти них не означає автоматичне звільнення. Матеріали такого провадження та й загалом ситуацію розглядає Вища рада правосуддя. Здебільшого, суддів відсторонюють від виконання обов'язків і звільняють у випадку обвинувального вироку. За три квартали 2024 року Вища рада правосуддя звільнила 211 судді. Більшість із них звільнилися за власним бажанням або пішли у відставку. Та 25 суддів рада звільнила за порушення — істотні дисциплінарні проступки.
А ви знаєте, як звільнити суддю? Проходьте нашу гру 👇🏻

⚡️Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою голову Медико-санітарної комісії Хмельницької області Тетяну Крупу, але скоротила їй заставу з 500 до 300 мільйонів гривень.

Крупа підозрюється у незаконному збагаченні. Як заявляє слідство, під час обшуку у неї знайшли активи на суму понад 164 мільйони гривень, в той час як вона задекларувала 23 мільйони. Сама Крупа та її захисники вважають підозру необґрунтованою.

Детальніше про арешт Крупи читайте в нашому попередньому матеріалі.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Від початку вторгнення Росії в Україну у 2014 році щонайменше 112 медійників побували у російському полоні попри те, що міжнародне гуманітарне право визначає журналістів як захищену категорію і не дозволяє сторонам збройних конфліктів їх атакувати чи свавільно ув’язнювати. Такі дані озвучує українська правозахисна організація Інститут масової інформації (ІМІ), що зокрема моніторить злочини проти журналістів. За її підрахунками, нині Росія незаконно утримує 30 медійників.

У середині жовтня цього року батько зниклої влітку 2023-го та утримуваної у Росії української журналістки Вікторії Рощиної отримав листа від російського міністерства оборони про її загибель в ув’язненні та намір репатріювати в рамках обмінів з Україною. З того часу минув понад місяць, але Росія так і не надала йому жодних підтверджень зазначеного у листі та, попри запевнення, не повернула тіло родині для належного поховання.

Українські правозахисники тим часом вказують на системність російських практик викрадень журналістів в окупації, утримання їх без зв’язку із зовнішнім світом, жорстокого поводження з ними та на брак міжнародного тиску для припинення таких дій.

Що відомо про викрадення медійників на окупованих територіях — читайте у нашому матеріалі.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

15 листопада Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді.

Шевченко відомий як симпатик Білорусі та її самопроголошеного президента Олександра Лукашенка. Він заперечував можливість повномасштабного російського вторгнення, однак після 22 лютого 2024 року почав називати російського президента Володимира Путіна «царьком» та навіть «ху#лом».

Тим не менш він не відмовився від критики української влади та антизахідної риторики. Останнім часом Шевченко виступав за початок переговорів з РФ та навіть встиг написати листа обраному президенту США Дональду Трампу, в якому пожалівся на авторитаризм в Україні. 

Слідчі Державного бюро розслідувань стверджують, що Шевченко робив все це не через політичні переконання, а за гроші, і з 2020 року допомагав росіянам у підривній діяльності проти України. Відповідне кримінальне провадження відкрили тільки тиждень тому — 11 листопада. Коли, як і хто завербував нардепа слідство поки не встановило, натомість провело експертизу фільму про його поїздку у Білорусь, який він випустив наприкінці січня 2022 року, двох інтерв’ю, які Шевченко дав цієї осені та трьох постів у телеграмі на початку листопада.

Експертиза підтвердила, що нардеп завдав шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України. Крім того, правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливого незаконного збагачення нардепа. Сам Шевченко стверджує, що ні в чому не винний, і не мав ніякого злого умислу проти України.

Розповідаємо деталі тут.

📸: Макстм Каменєв, Ґрати

Київський апеляційний суд залишив в силі рішення про арешт Сергія Гнезділова —  військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ. Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуці правозахисниця Людмила Янкіна, яка просила взяти Гнезділова на поруки. 

12 жовтня Печерський райсуд Києва арештував Гнезділова на два місяці за підозрою у дезертирстві. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

Військовослужбовець визнає, що вчинив кримінальний злочин та готовий нести відповідальність.

Гнезділов зазначає, що своїм вчинком хоче привернути увагу до проблеми відсутності чітких строків служби, ротації та демобілізації. За його словами, відсутність чітких термінів служби сприяє «чорній демобілізації»: фіктивним шлюбам та розлученням, аби отримати опіку над дітьми, і тд. Військовий закликав владу створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців. 

Військовий добровільно долучився до лав ЗСУ у 19 років наголосив у суді його адвокат Олександр Шадрін. 25 років Сергію буде наступного року — це мінімальний мобілізаційний вік. Його контракт мав закінчитись у березні 2022 року, але після повномасштабного вторгнення в умовах воєнного стану він вважається автоматично продовженим. За цей час у підрозділі Сергія жодного разу не було ротації.

Сергій не погоджується із кваліфікацією своїх дій і вважає, що його справу мають перекваліфікувати з дезертирства на СЗЧ, адже він одразу вказав, що готовий повернутись на службу, за яких умов і коли.

Докладніше про справу Сергія Гнезділова читайте у нашій попередній статті. 

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Після втечі за кордон ексголови Конституційного суду Олександра Тупицького у березні 2022 року Держбюро розслідувань розпочало кримінальне провадження. Розслідували незаконне переправлення через кордон чоловіків призовного віку, провели обшуки. 

Майже два роки потому ДБР оголосило підозри двом прикордонникам, двом поліцейським, митнику та шести цивільним, у тому числі Тупицькому. 

Справа стосується пунктів пропуску «Лужанка» і «Косино» у Закарпатській області. За даними слідства, у березні 2022 року через ці пункти могли незаконно виїхати близько сотні чоловіків.

Розповідаємо, що відомо про справу із рішень суду, опублікованих у судовому реєстрі, а також від прокуратури та адвокатів.

📸: Стас Юрченко, Ґрати

Головне, про що ми писали цього тижня:

▪️Суд в окупованому Мелітополі заарештував експрокурора за обвинуваченням у замаху на суддю з Бердянська, який перейшов на бік Росії.

▪️Прокурор відмовився від касаційної скарги з вимогою посадити електрика з Лиману, який під час окупації очолив службу з відновлення електромереж.

▪️Галицький райсуд Львова продовжив на 2 місяці тримання під вартою Вʼячеславу Зінченку, підозрюваному у вбивстві науковиці і політикині Ірини Фаріон.

▪️Вищий антикорупційний суд заочно призначив народному депутату Андрію Одарченку 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та заборонив займати державні посади протягом 3 роки.

▪️Поліція в Криму під час затримання застосувала силу до незрячого жителя Джанкоя Ігоря Нікітенка, а суд наклав на нього два штрафи.

▪️Печерський райсуд Києва арештував народного депутата Євгена Шевченка на два місяці за підозрою у державній зраді.

▪️Вийшла друга частина інтервʼю з правозахисником, офіцером ЗСУ та колишнім військовополоненим Максимом Буткевичем про його перебування у російському полоні.

У другій частині інтерв’ю правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений Максим Буткевич описує, як він проходив через допити росіян у полоні, як його змушували зізнатися в злочині, якого він не скоїв, та сфабрикували кримінальну справу проти нього. А ще про те, як до луганського СІЗО, де його утримували разом із іншими військовополоненими, навідався представник ООН і розпитував про побутові умови.

🎧 Слухайте подкаст на зручній для вас платформі або одразу у нашому каналі👇🏻