Хороша книга англійського історика Роджера Мурхауза про польську кампанію 1939 року. Хто має змогу читати англійською раджу.
І головне показова щодо нинішніх часів і невивчених уроків, звідки можна виокремити декілька тез.
Не було ніякої "колись" рішучого Заходу і бажання уникнути конфлікту домінувало тоді ще більше, ніж зараз. Чемберлен та Франція до останнього не хотіли оголошувати війну Німеччині. По-суті оголошення війни 3 вересня відбулося через те, що половина кабінету разом з депутатами на чолі з канцлером казначейства сером Джоном Саймоном влаштували бунт і поставили Чемберлену ультиматум: або до півночі буде оголошення війни, або вони його знімають.
Чемберлен та Франція до останнього сподівались на обіцянки Італії "порішати" питання, при цьому італійці обіцянкам організувати чергову "мирну конференцію" лише затягували час для Гітлера, про що вівдерто писав у щоденнику міністр закордонних справ Італії граф Чіано. Франція оголосила війну лише через те, що змушений був Чемберлен, а посол Франції доводив Черчиллю, що оголошення війни не можливе "по технічним причинам", через що Черчилль наорав на нього.
СРСР, до речі, після нападу на Польщу, так ніхто війни і не оголосив.
Навіть оголосивши війну, союзники боялися наступати. Гітлер блефував, переконуючи, що в нього міцна оборонна "лінія Зігфріда" і багато військ на Заході. Їх насправді не було, ті що були, то їх було мало і погано оснащенні, а "лінія Зігфріда" існувала переважно на папері, і керівництво Вермахту молилося, щоб французи не почали наступ. Але французи боялися, тому окрім мілких вилазок нічого не робили, хоча якби вони тоді вдарили, Німеччина могла б загрузнути у війні на два фронти і не було падіння Франції.
Поляки насправді непогано воювали і в них в принципі була висока мотивація. Наприклад на Західному фронті поляки несподівано чинили сильний опір німцям біля міста Млава, або сильно пошматували радянську армію в боях за Гродно (втрати 1 до 10). Проблема була в тому, що в них не було спорядження, багато механізованої техніки, патронів і координації. Атака польської кавалерії на німецькі танки потім використовувалась Німеччиною для пропаганди і висміювалась, але це був радше крок відчаю. Якби добре не билися оборонці Млави чи Гродно, коли закінчились снаряди і патрони треба було відходити, а відхід під постійним обстрілом авіації (німці зуміли швидко знищити польску авіацію) перетворились на тир.
Поляки наївно вірили, що "союзники ось-ось прийдуть". В книзі багато різних документів і спогадів, згадується один щоденник мешканця Варшави, який, коли вже відбувалось оточення Варшави, роздумував на тему, на який аеропорт має прибути британська авіація.
Це сумно читати, але з іншої сторони варто сказати, що зараз Захід і те більш росторопний, ніж він був у 30-ті роки, бо Польщу просто відверто кинули напризволяще (в середині вересня, коли ще трималась Варшава, Чемберлен та Даладьє зустрілись в Британії і зі спільного комюніке вирішили виключити згадку про Польщу, бо "це вже пройдений етап і з обороною Польщі закінчено"). Однак "привид невивчених уроків" досі літає - як не раз казав Черчилль, кожного разу, шанс уникнути катастрофи був тим більший, чим раніше це було б зроблено шляхом жорстких і рішучих дій.
У 1939 році у французів з британцями був шанс хоча б змусити німців загрузнути у Польщі (і не факт, що тоді б совєти вирішили б увійти до Польщі, вони дуже довго відкладали і німці вже нервово почали вимагати, на що совок відповідав, що він увійди, тільки "коли буде чітко видно колапс влади та оборони в Польщі"), але вони ним не скористались. Що власне скінчилось капітуляцією Франції, бомбардуванням Лондона і т.д., і т.п.
І головне показова щодо нинішніх часів і невивчених уроків, звідки можна виокремити декілька тез.
Не було ніякої "колись" рішучого Заходу і бажання уникнути конфлікту домінувало тоді ще більше, ніж зараз. Чемберлен та Франція до останнього не хотіли оголошувати війну Німеччині. По-суті оголошення війни 3 вересня відбулося через те, що половина кабінету разом з депутатами на чолі з канцлером казначейства сером Джоном Саймоном влаштували бунт і поставили Чемберлену ультиматум: або до півночі буде оголошення війни, або вони його знімають.
Чемберлен та Франція до останнього сподівались на обіцянки Італії "порішати" питання, при цьому італійці обіцянкам організувати чергову "мирну конференцію" лише затягували час для Гітлера, про що вівдерто писав у щоденнику міністр закордонних справ Італії граф Чіано. Франція оголосила війну лише через те, що змушений був Чемберлен, а посол Франції доводив Черчиллю, що оголошення війни не можливе "по технічним причинам", через що Черчилль наорав на нього.
СРСР, до речі, після нападу на Польщу, так ніхто війни і не оголосив.
Навіть оголосивши війну, союзники боялися наступати. Гітлер блефував, переконуючи, що в нього міцна оборонна "лінія Зігфріда" і багато військ на Заході. Їх насправді не було, ті що були, то їх було мало і погано оснащенні, а "лінія Зігфріда" існувала переважно на папері, і керівництво Вермахту молилося, щоб французи не почали наступ. Але французи боялися, тому окрім мілких вилазок нічого не робили, хоча якби вони тоді вдарили, Німеччина могла б загрузнути у війні на два фронти і не було падіння Франції.
Поляки насправді непогано воювали і в них в принципі була висока мотивація. Наприклад на Західному фронті поляки несподівано чинили сильний опір німцям біля міста Млава, або сильно пошматували радянську армію в боях за Гродно (втрати 1 до 10). Проблема була в тому, що в них не було спорядження, багато механізованої техніки, патронів і координації. Атака польської кавалерії на німецькі танки потім використовувалась Німеччиною для пропаганди і висміювалась, але це був радше крок відчаю. Якби добре не билися оборонці Млави чи Гродно, коли закінчились снаряди і патрони треба було відходити, а відхід під постійним обстрілом авіації (німці зуміли швидко знищити польску авіацію) перетворились на тир.
Поляки наївно вірили, що "союзники ось-ось прийдуть". В книзі багато різних документів і спогадів, згадується один щоденник мешканця Варшави, який, коли вже відбувалось оточення Варшави, роздумував на тему, на який аеропорт має прибути британська авіація.
Це сумно читати, але з іншої сторони варто сказати, що зараз Захід і те більш росторопний, ніж він був у 30-ті роки, бо Польщу просто відверто кинули напризволяще (в середині вересня, коли ще трималась Варшава, Чемберлен та Даладьє зустрілись в Британії і зі спільного комюніке вирішили виключити згадку про Польщу, бо "це вже пройдений етап і з обороною Польщі закінчено"). Однак "привид невивчених уроків" досі літає - як не раз казав Черчилль, кожного разу, шанс уникнути катастрофи був тим більший, чим раніше це було б зроблено шляхом жорстких і рішучих дій.
У 1939 році у французів з британцями був шанс хоча б змусити німців загрузнути у Польщі (і не факт, що тоді б совєти вирішили б увійти до Польщі, вони дуже довго відкладали і німці вже нервово почали вимагати, на що совок відповідав, що він увійди, тільки "коли буде чітко видно колапс влади та оборони в Польщі"), але вони ним не скористались. Що власне скінчилось капітуляцією Франції, бомбардуванням Лондона і т.д., і т.п.