Буває, що відчуваєш себе маленькою нещасною дитиною. Здається, що в якийсь момент тебе недолюбили, образили, не захистили. І цей набір проблем перекочував у доросле життя, де не дозволяє насолоджуватися власним самостійним існуванням. Хтось примирюється з цією внутрішньою незахищеністю, когось вона може зламати назавжди.
⠀
Схожі роздуми після прочитання «Маленького життя» Ханья Янагіхари переслідують мене постійно. Ця книжка розбила серце, склеїла його, а потім розбила остаточно💔Вона порушила стільки тем у моєму мозку, скільки жодна інша книга за довгий час. «Маленьке життя» змушувало плакати вдома і стискати цей нестерпний комок у горлі, аби не заплакати в метро. Стримуватися, скажу я вам, виходило так собі🤦🏻‍♀️
⠀
Я навіть не можу рекомендувати цю книжку, бо вона жорстока і нестерпно сумна. І не хочу розповідати сюжет, аби не відкрити одразу всі карти. Але якщо вам захочеться помучити себе і прочитати цю історію людського життя та болю, то вперед. Відірватися точно не вдасться.
⠀
P.S. там є і хороші епізоди, просто то я дуже вразлива🙈