Незалежно від того, говорить дитина добре чи погане, у серці батька завжди живе любов до неї.

Можливо, знайдуться люди, які будуть із цим сперечатися, але це лише тому, що вони не здатні побачити душу батька.

Якщо ви жодного разу в житті не намагалися поговорити з батьком від щирого серця, зробіть це зараз.

"Тату, я так думаю. Якщо я помиляюся, навчи мене".
"Тату, мені через це прикро".
"Тату, чому ти не робиш цього для мене?"
"Тату, я дякую тобі за це".

Будь ласка, розмовляйте зі своїм батьком. Можливо, для когось із вас спілкування з батьком здається обтяжливим, і тому, щойно поглянувши на нього, ви одразу опускаєте очі.

Але я впевнений, що якщо ви зробите цей крок, то побачите позитивний результат.