«Match Between the System and the Real World».
або Співпадіння між системою та реальним світом.
Продовжую розбирати евристики Нільсена в площині UX райтингу🤟
Ця евристика прямо говорить про те, що у інтерфейсі варто використовувати зрозумілі для ЦА мову, паттерни та компоненти. На простому прикладі: якщо ми в дизайні хочемо зобразити календар, він повинен виглядати +- як реальний календар у реальному світі.
Що це означає для текстів?
- Не вигадуємо нові слова для старих понять.
Якщо людині треба натиснути кнопку – просимо її зробити саме це. Якщо мова про покупку, використовуємо знайоме з реального світу слово «Кошик».
Перший скрін – приклад з ilMolino. У них вся ця історія має кастомну назву «Коробка». З одного боку – крута ідея. З іншого – збиває з пантелику, бо всі звикли додавати щось саме у кошик. Таке)
- Слідкуємо за логікою.
Інформацію викладаємо послідовно і відповідно до логіки речей в реальному світі.
На прикладі другого скріна (застосунок Hedepy) можна побачити, що буває, коли цього не робити. Ну скажіть мені, хто б вибрав собі терапевта, який не підтримує у процесі відкриття важким емоціям і не зосереджується на конкретних цілях?)) Плюс ця дивна шкала, в якій є мінусові бали – як визначити, який саме поставити?
- Послуговуємось лексикою ЦА і загалом не забуваємо бути «ближче до людей».
Варто завжди оцінювати специфіку продукту. Наприклад, для Binance цілком нормально використовувати слово «ордер», позаяк юзери розуміють, що це. Але якщо це слово в українській версії почне юзати Rozetka, буде вже не айс, адже аудиторія ширша і має іншу специфіку.
Наступною розберу евристику «User Control and Freedom» або ж «Користувацький контроль і свобода».
Цього разу постараюсь зробити це раніше, ніж через півтора місяці після попереднього поста в серії😀
або Співпадіння між системою та реальним світом.
Продовжую розбирати евристики Нільсена в площині UX райтингу🤟
Ця евристика прямо говорить про те, що у інтерфейсі варто використовувати зрозумілі для ЦА мову, паттерни та компоненти. На простому прикладі: якщо ми в дизайні хочемо зобразити календар, він повинен виглядати +- як реальний календар у реальному світі.
Що це означає для текстів?
- Не вигадуємо нові слова для старих понять.
Якщо людині треба натиснути кнопку – просимо її зробити саме це. Якщо мова про покупку, використовуємо знайоме з реального світу слово «Кошик».
Перший скрін – приклад з ilMolino. У них вся ця історія має кастомну назву «Коробка». З одного боку – крута ідея. З іншого – збиває з пантелику, бо всі звикли додавати щось саме у кошик. Таке)
- Слідкуємо за логікою.
Інформацію викладаємо послідовно і відповідно до логіки речей в реальному світі.
На прикладі другого скріна (застосунок Hedepy) можна побачити, що буває, коли цього не робити. Ну скажіть мені, хто б вибрав собі терапевта, який не підтримує у процесі відкриття важким емоціям і не зосереджується на конкретних цілях?)) Плюс ця дивна шкала, в якій є мінусові бали – як визначити, який саме поставити?
- Послуговуємось лексикою ЦА і загалом не забуваємо бути «ближче до людей».
Варто завжди оцінювати специфіку продукту. Наприклад, для Binance цілком нормально використовувати слово «ордер», позаяк юзери розуміють, що це. Але якщо це слово в українській версії почне юзати Rozetka, буде вже не айс, адже аудиторія ширша і має іншу специфіку.
Наступною розберу евристику «User Control and Freedom» або ж «Користувацький контроль і свобода».
Цього разу постараюсь зробити це раніше, ніж через півтора місяці після попереднього поста в серії😀