ЮРИСТ ONLINE


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Право


Admin 🧑‍💻 @Jur_online_manager
Зарядити ⚡️https://t.me/boost/jur_online
WhatsApp📲https://whatsapp.com/channel/0029VatMwnCJUM2aqVvQOD2a

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Право
Статистика
Фильтр публикаций




‼️ Українці зможуть подати заяву про репарації за будь-які злочини росії вже наступного року

У 2025-му запустимо всі 45 категорій заяв про відшкодування збитків, завданих рф. Додамо заяви про репарації для тих, хто вимушено покинув дім, кому завдали шкоду життю та здоровʼю, у кого знищили автівки та інші види збитків, – Федоров.

Найпоширеніші причини збитків для подання заяв:
▪️ бойові дії у фронтовій або прифронтовій зоні;
▪️ артилерійський обстріл;
▪️ повітряна атака;
▪️ окупація населеного пункту;
▪️ руйнування Каховської ГЕС.

Якщо ви чи ваші рідні постраждали від дій росії — подавайте заяви до міжнародного Реєстру збитків через портал Дія.

🚀 підписатися ✉️ консультація


‼️Конфіскація автомобілів як додаткового адміністративного стягнення за порушення митних правил – прийнято закон

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект №10257, яким Митний кодекс доповнять окремою нормою про те, що у разі вчинення порушень митних правил конфіскація як додаткове адміністративне стягнення може застосовуватись до автомобіля.

Конфіскація як додаткове адміністративне стягнення може застосовуватись до:
▫️товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу;
▫️товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю;
▫️транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, чи товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

🚀 підписатися ✉️ консультація


‼️🪖 Підприємства, які не оновили статус, також можуть бронювати працівників

Підприємства, які ще не оновили, але ще мають діючий статус критично важливих, можуть забронювати працівників до 28 лютого 2025 року.

Після оновлення критичності за новими обов’язковими критеріями, вони зможуть бронювати працівників на довший строк до — 12 місяців, повідомляє Мінекономіки.

🚀 підписатися


‼️ «Зимова єПідтримка» – це спроба перерахувати населення в Україні, а також виявити тих чоловіків, які ухиляються від мобілізації, – повідомила народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.

Будете брати 1000 ?
Так 👍 Ні 🤣

🚀 підписатися


⚖️ Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину четверту статті 75 Сімейного кодексу України щодо обмеження права одного з подружжя на утримання

Велика палата Конституційного Суду України 29 жовтня 2024 року на пленарному засіданні ухвалила Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду про невідповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.

Згідно з частиною четвертою статті 75 Кодексу "один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом".

Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину четверту статті 75 Кодексу.

Конституційний Суд України наголосив, що нормативне регулювання, яке допускає становище особи, за якого її сукупний дохід (разом із соціальними виплатами і допомогами) є нижчим від прожиткового мінімуму, установленого законом, суперечить частині третій статті 46 Конституції України.

Водночас у Рішенні Суд зазначив, що прожитковий мінімум у контексті частини четвертої статті 75 Кодексу визначено у спосіб, що не враховує у повній мірі і не може враховувати потреби непрацездатних осіб, а тому й не може бути універсальним для визначення рівня витрат на підтримання життєзабезпечення всіх без винятку людей. Зокрема, нужденність одного з подружжя, який є непрацездатним, повинна встановлюватися із урахуванням співвідношення між його заробітною платою, пенсією, іншими доходами та тими потребами, які є важливими для його нормального життєзабезпечення. Частина четверта статті 75 Кодексу викладена у такий спосіб, що позбавляє суд змоги тлумачити зміст цієї категорії та ухвалювати рішення на власне переконання з урахуванням усіх обставин справи, які мають істотне значення.

Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, оскільки таке обмеження не може вважатися об’єктивно оціненим, обумовленим індивідуальними потребами одного з подружжя, що потребує матеріальної допомоги, та є надмірним утручанням (регулюванням) держави у право на отримання матеріальної допомоги та забезпечення її у більшому розмірі, оскільки полягає в обмеженні реалізації такого права (звужує його реалізацію до кола осіб, що потребують матеріальної допомоги).

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що частина четверта статті 75 Кодексу суперечить частині першій статті 8 Конституції України у системному зв’язку з частинами першою, третьою статті 51 Конституції України.

Оспорювані приписи Кодексу, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення

🚀 підписатися ✉️ консультація




Надмірна тривалість досудового розслідування є підставою для стягнення з держави на користь потерпілого моральної шкоди – Верховний Суд.

⚖️  Постанова Верховного Суду у справі №201/7621/17
👨🏼‍⚖️ Головуючий: Луспеник Д.Д.

🚀 підписатися ✉️ консультація


Відповідно до пункту 21.2 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у конкретно визначених законом випадках.

Що стосується пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначає, що контроль за його наявністю здійснюється у двох випадках:

-при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху;
-при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.


Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У межах даної справи, суб'єкт владних повноважень не надав доказів, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху.

У зв'язку з цим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність складення поліцейським постанови про накладення на адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.

⚖️ Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року у справі № 496/1358/24


🚀 підписатися ✉️ консультація


❌👮 Якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення страхового полісу є неправомірними – Верховний Суд.

⚖️ Постанова КАС ВС у справі №161/7068/16-а
⚖️ Постанова КАС ВС у справі №686/11314/17


🚀 підписатися ✉️ консультація


Що робити, якщо пропущені строки для прийняття спадщини?

Прийняття спадщини в Україні регулюється Цивільним кодексом України (далі – Кодекс).
Зокрема, для прийняття спадщини статтею 1270 Кодексу встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (тобто з дня смерті спадкодавця).
Протягом цього строку спадкоємець має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Якщо цього не зроблено, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.

Винятки:
- Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
- Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

На жаль, пропуск строків для прийняття спадщини – досить поширена ситуація. Це може статися через різні обставини:
▪️ перебування спадкоємця на лікуванні з приводу тимчасової непрацездатності;
▪️ перебування спадкоємця у відрядженні;
▪️ приховування факту відкриття спадщини іншими спадкоємцями;
▪️обставини військового часу, які не дозволили спадкоємцю здійснити своє право тощо.

Як діяти, якщо строк для прийняття спадщини пропущений?
1. Звернутися до нотаріуса.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
2. Звернутися до суду.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як уникнути проблем, пов’язаних з пропущенням строку на прийняття спадщини?
Завжди інформуйте нотаріуса про смерть близької людини. Нотаріус зобов’язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

джерело Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ


🚀 підписатися


‼️ Українським студентам-чоловікам та викладачам дозволили виїжджати за кордон – Міносвіти

«Хлопці-студенти мають змогу виїжджати за міжнародними програмами з початку 2024 року. Викладачі університетів також можуть їздити на конференції та програми підвищення кваліфікації. Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист МОН до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону», – заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

🚀 підписатися






Адвокатська діяльність не дає право на відстрочку на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – рішення суду.

«Так, відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Вказана норма є бланкетною і відсилає до інших законодавчих актів.
На думку позивача, таким законодавчим актом є стаття 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка встановлює вимоги щодо несумісності роботи адвоката.
Зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що несумісною з діяльністю адвоката є військова або альтернативна (невійськова) служба.
З цього позивач робить висновок, що у разі несумісності військової служби з діяльністю адвоката, то позивачу, як адвокату передбачена відстрочка.
Суд не погоджується з таким трактуванням позивачем норм права...»


⚖️ Рішення від 14.10.2024 у справі №480/6220/24

🚀 підписатися ✉️ консультація


‼️🪖 Кабінет Міністрів дозволив підприємствам, які вже мають статус критично важливих, але ще не оновили його за новими правилами, бронювати співробітників від мобілізації після 1 грудня, але така відстрочка діятиме лише до 28 лютого 2025 року, – повідомляє Мінекономіки

Забронювати працівника на довший строк можна буде лише після отримання статусу критично важливого підприємства за новими правилами.

З 1 грудня процедура бронювання знову стане доступною через портал «Дія». Для того, щоб бронювати своїх працівників, підприємство повинно до кінця лютого отримати або оновити свою критичну важливість за новими критеріями.

🚀 підписатися ✉️ консультація


‼️🦷 Стоматологи та протезисти отримають бронювання

Кабмін прийняв зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 і від 22 листопада 2024 р. № 1332, повідомляє нардеп Федієнко

Як повідомив нардеп, серед основних змін – «Додали до бронювання фахівців стоматології, протезистів, техніки, тощо».

🚀 підписатися ✉️ консультація


‼️🪖 Визнані непридатними до служби не будуть виключатися з військового обліку – зміни до положення про ВЛК від Міноборони

Міністерство оборони України наказом №686 затвердило значні зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах, повідомляє Судово-юридична газета.

⚠️ Одна з ключових змін – скасування правила про виключення з військового обліку військовозобов'язаних, визнаних непридатними до військової служби. Аналогічно не будуть виключатися з обліку військовослужбовці, визнані непридатними.

🚀 підписатися ✉️ консультація




Неналежне виконання судом обов'язку щодо вручення рішення не може бути підставою для негативних процесуальних наслідків для сторони, яка не отримала це рішення, оскільки це порушує право на апеляційний перегляд, гарантоване Конституцією України – Верховний Суд.

⚖️ Постанова від 02.10.2024 у справі № 260/4277/21

🚀 підписатися ✉️ консультація

Показано 20 последних публикаций.