​​#омфк #з_місця_подій
Польська мелодрама, яка стала кульмінацією вчорашнього фестивального дня - це "Холодна війна" Павела Павліковського. Історія двох закоханих, у яких не виходить спокійно насолодитись компанією один одного. На їх шляху вічно стають якісь перешкоди, але врешті-решт, вони знаходять спосіб лишитись разом назавжди...

Хоча багатьох глядачів під час показу фільм вразив, що вони виразили під час сесії "питання-відповіді", але, як на мене, історія була сповнена клішейних елементів у сюжеті.

Знову "у ній є щось особливе", знову "що ж ми наробили", те ж саме "я тебе кохаю понад усе", "я зробила це заради нас". Хоча це не завадило стрічці отримати приз за найкращу режисуру на Канському фестивалі 2018.

Не зважаючи на кліше, фільм пронизаний приємною, дещо спокійною, але водночас напруженою атмосферою, його приємно дивитись, адже, крім співчуття, можливо ще відчути радість, та й навіть щиро посміятись з епізодів, які так схожі на реальне життя.

Тож, якщо ви плануєте приємний тихий вечір, то цей фільм - те, що треба. Особливо він піде з пляшкою вина. Чомусь я у цьому більш, ніж впевнена.
Оцінка: 7,8\10