таки забуваю.

більше не можу уявити, як звучав твій голос, складно пригадати, як виглядали твої очі, без допомоги фотографії. пам'ять фраґментується: тепер не можу скомпонувати цілісну картину твого обличчя із тих образів-уламків, що залишилися. та й ті, здається, все більше тьмяніють.
у тебе більше не залишилось історії життя та виправдань залишатись у моїй пам'яті. вимітайся до біса.

красно прошу.