🚧Тривожність - підвищена схильність відчувати занепокоєння та побоювання.
Заголовки у ЗМІ, сюжети новин, розмови в суспільстві та спілкування батьків – з різних сторін діти чують про можливу війну. Все це навіює атмосферу повномасштабного зла. Але фантастична уява дитини створює в її голові різні страшливі картини.
Коли світ починає здаватись дітям насторожливим, в решті це призводить до:
▪️Почуття пригніченості
▪️Відчуття непереборності
▪️Постійна настороженість
▪️Похмурий погляд у майбутнє
▪️Складність у соціалізації
▪️Формування заниженої самооцінки
У випадку, коли очі саме БАЧАТЬ потенційну загрозу у дитини (так і дорослого) є три види реакції;
1️⃣ СТУПОР - дитина завмирає на місці.
2️⃣ ПАНІКА - шок, дитина починає робити безкорисні рухи.
3️⃣ ДІЯТИ - оцінивши всі ризики дитина намагається убезпечити себе.
Але в цій публікації мова не про ситуативну загрозу, а про загальнонаціональну атмосферу. Ми - дорослі, в різний спосіб готуємось до загрози, і тепер маємо навчитись підтримувати психологічну стабільність наших дітей.
Стартери нездорової тривожністі у дітей;
🔻 Занепокоєна атмосфера вдома - дитина відчуває, що батьки чогось постійно бояться.
🔻 Нестача зрозумілої інформації - без пояснення діти схильні робити травмуючі висновки.
🔻 Авторитарний стиль виховання - дитина змушена постійно виправдовувати завішені та часом неадекватні очікування та вимоги.
🔻 Тривожність у батьків - якщо мама чи тато живуть у постійній тривозі, скоріш за все дитина отримає у спадок від них те ж саме.
🔻 Постійне навантаження та швидкий ритм життя - у дитини немає часу відпочити та побути наодинці. Осмислити власний внутрішній стан, зробити висновки.
🚸 Щоб дитина не стала пацієнтом – грайте та обіймайте, спілкуйтесь та пояснюйте. Будьте готові до будь-якого розвитку подій. Запевнюйте дитину у безпеці та підтримці. А головне цінуйте один одним!
А ви пояснюєте / говорите з вашими дітьми про війну❓
Заголовки у ЗМІ, сюжети новин, розмови в суспільстві та спілкування батьків – з різних сторін діти чують про можливу війну. Все це навіює атмосферу повномасштабного зла. Але фантастична уява дитини створює в її голові різні страшливі картини.
Коли світ починає здаватись дітям насторожливим, в решті це призводить до:
▪️Почуття пригніченості
▪️Відчуття непереборності
▪️Постійна настороженість
▪️Похмурий погляд у майбутнє
▪️Складність у соціалізації
▪️Формування заниженої самооцінки
У випадку, коли очі саме БАЧАТЬ потенційну загрозу у дитини (так і дорослого) є три види реакції;
1️⃣ СТУПОР - дитина завмирає на місці.
2️⃣ ПАНІКА - шок, дитина починає робити безкорисні рухи.
3️⃣ ДІЯТИ - оцінивши всі ризики дитина намагається убезпечити себе.
Але в цій публікації мова не про ситуативну загрозу, а про загальнонаціональну атмосферу. Ми - дорослі, в різний спосіб готуємось до загрози, і тепер маємо навчитись підтримувати психологічну стабільність наших дітей.
Стартери нездорової тривожністі у дітей;
🔻 Занепокоєна атмосфера вдома - дитина відчуває, що батьки чогось постійно бояться.
🔻 Нестача зрозумілої інформації - без пояснення діти схильні робити травмуючі висновки.
🔻 Авторитарний стиль виховання - дитина змушена постійно виправдовувати завішені та часом неадекватні очікування та вимоги.
🔻 Тривожність у батьків - якщо мама чи тато живуть у постійній тривозі, скоріш за все дитина отримає у спадок від них те ж саме.
🔻 Постійне навантаження та швидкий ритм життя - у дитини немає часу відпочити та побути наодинці. Осмислити власний внутрішній стан, зробити висновки.
🚸 Щоб дитина не стала пацієнтом – грайте та обіймайте, спілкуйтесь та пояснюйте. Будьте готові до будь-якого розвитку подій. Запевнюйте дитину у безпеці та підтримці. А головне цінуйте один одним!
А ви пояснюєте / говорите з вашими дітьми про війну❓