📖🧪Книжкові лаборанти продовжують радити книжки! Сьогодні розпитали нашу дизайн-лаборантку — Олю Нагорну про дві її улюблені наші книжки. За правилами: одна рекомендація — це художка, а інша — нонфік😇

📘З художки Оля однозначно радить «Страшне добро» Джо Браунінг Ро — це роман про людяність у найтемніші часи та про те, як добро може бути і страшним, і рятівним. Книжка розповідає про бальзамувальника, який брав участь у ліквідації наслідків катастрофи в Аберфані, і про те, як це вплинуло на нього в майбутньому.

Я не очікувала нічого особливого від цієї книжки, а отримала дуже багато рефлексії. Вона точно відправляється у топ-5 прочитаного мною за рік! Мені дуже важливо читати і розмовляти про горе і те, як воно на нас впливає. Як сильно нам потрібні люди поруч, які відверто говоритимуть нам правду про нас же. Тут без слів, просто в серденько❤️‍🩹

📗Другою книжкою стала — «Нікого немає в лісі» Христини Шалак. Це збірка художніх репортажів про історію сучасної психіатрії. Авторка через свідчення окремих людей торкається табуйованих тем у лікуванні психічних розладів, історій з життів медиків та пацієнтів.

Знову ж таки: дізнаватись про людину і її емоції — моє все. «Чи чути звук дерева, що падає у лісі, якщо нікого немає поруч?» — авторка прирівнює цю цитату до навмисного ігнорування суспільством людей з психічними захворюваннями, і коли я прочитала передмову, зрозуміла, що воно мені треба. Книжка зачіпає тему психіатрії з різних сторін: від архітектурних нюансів психіатричних лікарень до каральної психіатрії і стану справ на сьогодні. Одним словом, must-read для людей, яких цікавить ця тема. І для тих, хто встиг або тільки планує переглянути «БожеВільних».

Ось такі щемкі рекомендації вийшли від нашої Олі. Як вам? Читали вже щось?

P.S. Оля дуже старалась, каже, що:

Намагалась нормально виразити свої емоції «ааоаоа це прекрасно, вам воно точно треба!!!!!» в слова)))) сподіваюсь, вийшло😅