Тема житла заганяє мене в депресію 🕰️

Невеличка передісторія, а точніше, два факти:
1️⃣Я майже завжди працюю вдома, бо умовні кафе для мене – це територія відпочинку. Тому місце, де я живу, має бути КОМФОРТНИМ і ЕСТЕТИЧНИМ

2️⃣ З моменту, як я переїхала до Києва на перший курс університету, я переїжджала раз на півроку. Спочатку я змінила три гуртожитки, потім переїжджала в різні кімнати, а далі була Франція, життя з чоловіком і постійні переїзди на нові квартири, бо ми хотіли спробувати різні ЖК.

І от єдине місце, де я після 17 прожила цілих півтора року, це була наша остання квартира в Києві. Її вайби – на фотках 🧸
Я не передам вам ніякими словами, як я кайфувала від кожного свого дня тут, і як мені зараз складно жити в Німеччині.

Так, порівняно зі студентським досвідом гуртожитків з тарганами, зараз я живу в люкс-апартаментах, але в цілому, навіть +- новий ремонт тут мене не рятує.

І за цю квартиру ми платимо понад 800 євро в місяць... 😈
А якщо дивитися на якісь +- хороші апартаменти/будинки в Іспанії, ціна одразу виходить за 1000€, і це в маленьких містах.

Про покупку навіть казати не буду – взагалі не бачу в цьому сенсу.

І от в мене питання
ЯК БЛЯХА ЖИТИ В ЦЬОМУ СВІТІ І, ГОЛОВНЕ, ДЕ???????? 🙄

В який момент нерухомість стала настільки дорогою, що мало хто може собі дозволити навіть оренду?

Короче, бісить тема житла дуже сильно. Прям дуже.
Як у вас з цим? 👇