Maison Levchynska


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Мода и красота


Тут мода, життя в Лондоні, навчання в Central Saint Martins та відвертий погляд на індустрію.
Для зв’язку — @katelevchynska

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Мода и красота
Статистика
Фильтр публикаций


Мода — це комунікація. Я люблю говорити мовою моди або просто мовчати, спостерігаючи, як образ говорить сам за себе. Мені також подобається піднімати цікаві теми та важливі питання, пов’язані з модною індустрією, особливо в контексті людей, які розділяють мої думки та погляди.

#maisontalks — це нова рубрика, у якій я хочу розповідати про цікавих та стильних людей. Перша гостя — Даша Шендєрєва, неймовірно розумна та розкішна дівчина, з якою ми познайомилися в Instagram. Ми називаємо одна одну онлайн-подругами, адже ніколи не зустрічалися в реальному житті, але переписуємося 24/7 🫦

1. Опиши себе одним реченням, не згадуючи про свою діяльність.
Я дуже щира (інколи занадто, і з тими, з ким не треба цього робити) та чутлива людина, яка любить аналізувати себе і світ. У мені сильно розвинуте відчуття справедливості, яке мені заважає. Працюю над цим. Я не люблю навіть найменшу брехню, і мені важко пробачати людей за неї. Я дуже ціную правду, мені легко її сприймати і прямо комунікувати. Я сильно розгублююся, коли треба грати в якісь ігри в комунікації, тому правда і щирість для мене — основний і головний інструмент комунікації зі світом. Мені важко з людьми, які обирають солодкі слова замість щирості, бо я не розумію, які вони справжні і яке їх ставлення до мене.

2. У якій сфері ти працюєш, і як це впливає на твій стиль?
Я працюю у сфері фешен, що дає мені свободу у виборі одягу, адже я не маю уніформи, а моє оточення розуміє, що табі — не копита.

3. Чи пам’ятаєш момент, коли тебе вперше почав цікавити одяг?
Конкретного моменту не пам’ятаю, бо я з самого дитинства мала свою думку про те, що з чим хочу вдягнути сьогодні.

4. Яку роль одяг відіграє у твоєму житті?
Одяг — це я. Він транслює мій настрій, психологічний стан, світогляд, навіть бажання спілкуватися або залишитися непоміченою.

5. Як твій стиль відображає твою особистість?
Ніяк конкретно. Просто є речі мої, а є речі не мої. Все інтуїтивно. Намагаюся більше не прив’язувати себе до чогось конкретного. Думаю, це дає мені свободу бути різною.

6. Чи є у твоєму гардеробі речі з унікальною історією або емоційною цінністю?
Майже всі мої речі мають емоційну цінність, адже для мене шопінг — це ритуал. Я шукаю одяг, інколи полюю на нього. Буває, це імпульс, але майже завжди — сумнів. Усе це емоції. Я запам’ятовую кожну з них.

7. Яка остання річ у твоєму гардеробі стала для тебе справжньою знахідкою?
Лілова сумка Maison Margiela. Це момент мого життя, коли я зрозуміла, що вперше хочу купувати кольорові сумки. Адже до цього це були стримані, мінімалістичні чорні або білі сумки.

8. У якому одязі ти почуваєшся найбільш комфортно та впевнено?
Такого немає, бо сьогодні мені комфортно в чорних широких брюках і сорочці, а завтра — у золотій спідниці з лелітками і корсеті. Усе за настроєм та відчуттями.

9. Уяви, що маєш безмежний бюджет: які 7 речей ти б придбала, щоб носити їх усе життя?
Вау, яке питання. Буде важко відповісти, бо я завжди дивлюся на річ і намагаюся зрозуміти, чи носитиму її все життя і з усім, що в мене є. За покупкою завжди стоїть багато вагань. Також я не люблю сильно думати про те, що поки що не можу собі дозволити. Але, відповідаючи на запитання, наразі це були б: Сумка Maison Margiela 5AC Mini Tote Bag у гарному блакитному кольорі, високі шкіряні ботильйони Maison Margiela Tabi, сукня Prada Jellyfish Dress у ніжно-блакитному кольорі, спідниця Maison Margiela Denim, пальто Maison Margiela, сукня Maison Margiela, сумка Rabanne 1969 у сріблі.

10. Якби твій гардероб міг розповісти історію, якою вона була б?
Мій гардероб — про різні стани. Кожен образ, який я збираю щодня, — про цей день: як я себе почуваю, як комунікую з зовнішнім світом, чи я сьогодні смілива та відкрита до світу, чи я у спокійному, сумному настрої й хочу побути наодинці. Чи мій одяг зібраний для зйомки, щоб на роботі було комфортно і зайвий раз не думати про нього. Думаю, він про кожну рису мого характеру. Тут є і Comme des Garçons, і Йоджі Ямамото, і Loewe з Bottega Veneta. Чорний мінімалістичний одяг і яскравий принтований.

653 0 11 6 31

Одна з найпрекрасніших мелодій для мене — це музика з серіалу. Рекомендую включити.


Геній кінематографа, а особливо легендарного серіалу Twin Peaks, Девід Лінч помер у віці 78 років.


Коли японські дизайнери моди прибули до Парижа, вони створили справжню «революцію», порушивши всі можливі правила — не лише щодо одягу, але й щодо способу їхнього представлення на подіумі. Моделі виглядали відчужено та стримано; використовувалися інноваційні матеріали, які застосовувалися по-новому; але найголовніше — японські дизайнери майстерно переплітали традиції своєї культури з європейською високою модою. Усе це створило Gesamtkunstwerk (синтетичний твір мистецтва), подібного до якого в Європі не бачили з часів зародження стилю ар-нуво, який, своєю чергою, був значною мірою натхненний японізмом кінця XIX століття. Японські дизайнери, такі як Рей Кавакубо (народилася 1942 року) для Comme des Garçons, Іссей Міяке (народився 1938 року) та Йоджі Ямамото (народився 1943 року), здобули визнання у 1970-х роках. Попри відсутність спільної програми, усі вони ставили під сумнів євроцентричні уявлення про моду та красу. Японці змінили західний акцент на симетрії та впорядкованості, натомість використовуючи аспекти японської естетики, як-от застосування Ямамото чорного кольору в поєднанні з червоним, пурпуровим, темно-синім, коричневим та яскраво-рожевим.

«Японське вторгнення» в Європу на початку 1980-х років, яке стало другою хвилею японізму, має чітку точку відліку: лютий 1982 року. Саме тоді редакторка престижного міжнародного арт-журналу Artforum Інгрід Січі вирішила використати образ від Іссея Міяке для обкладинки. Чорне вбрання, створене в колаборації між Іссеєм Міяке та ремісником Кошіге Сьочікудо, який створив вражаючий ротанговий корсет, що нагадував обладунки самурая, було сфотографоване для журналу Елічіро Сака. Радикальний жест Січі не лише став вирішальним моментом, але й запровадив новий підхід до моди завдяки внеску японських дизайнерів та їхньому зв’язку з ремісництвом.


Трохи про бібліотеку Central Saint Martins — вона вражаюча! Про книжкові магазини можна забути, адже тут є всі необхідні книги для вдосконалення знань, доступу до архівів і здобуття нової інформації. Звісно, я одразу натрапила на стелаж із книгами про Maison Margiela. Треба буде дізнатись чи можна переглянути їх. Також, оскільки вже з першого навчального тижня нам потрібно взяти неформальне інтерв’ю у одногрупника та розпочати великий проєкт першого триместру, я вирішила взяти дві книги: Fashion Writing & Criticism та Communication.


Пам’ятаєте, я писала, що 27 січня відбудеться аукціон робіт Мартіна Маржели, які він створював у період з 1988 по 1994 роки? За посиланням можна ознайомитися з усіма лотами, а ціни варіюються від 200 євро за сорочку до 5000 євро за пальто. Хоча, відверто кажучи, я не зовсім зрозуміла, чи це вже фінальна ціна, чи це стартова. Я вже зареєструвалася, щоб спостерігати за цим дійством.


Якщо говорити про книгарні Лондона, то мені дуже подобається Waterstones. Тут великий вибір, усе гарно організовано та структуровано, і продавці зовсім не тиснуть на тебе. У цьому місці можна провести цілий день у пошуках ідеальної книги, і ніхто не буде тобі заважати. Сьогодні я забігла туди й сфотографувала три книги про моду, які планую прочитати: The Beautiful Fall, Bring No Clothes та Inside Vogue.

The Beautiful Fall — це захопливий погляд на Париж 1970-х, час свободи, гедонізму та творчого вибуху в моді. У центрі розповіді — історія двох легендарних дизайнерів, Іва Сен-Лорана та Карла Лагерфельда, чиє суперництво й кар’єри стали символом цієї епохи. Авторка досліджує складні стосунки між двома геніями, їхню боротьбу за вплив і контекст, у якому вони творили: світ модних показів, інтриг, зрад і залежностей. Книга не лише розкриває їхні життя, а й пропонує глибокий аналіз модної індустрії, яка в ті роки стала сценою для культурних і соціальних змін. The Beautiful Fall — це водночас портрет епохи, історія культових постатей і дослідження сили моди як мистецтва й способу життя.

Bring No Clothes Чарлі Портера досліджує взаємозв’язок між модою, свободою і самовираженням через життя шести членів групи Блумсбері — відомої спільноти митців і мислителів початку XX століття. Автор аналізує їхній стиль як спосіб протесту проти соціальних норм: від строгих костюмів до ексцентричних суконь і сміливих експериментів із наготою. Для цих людей одяг ставав не лише модною заявою, а й засобом художнього, інтелектуального та сексуального звільнення. Досліджуючи архіви та створюючи власний одяг, Портер розмірковує про те, як одяг впливає на мислення, поведінку й культуру. У підсумку книга закликає до нової філософії життя, яка об’єднує наші думки, дії та стиль.

Inside Vogue — мемуари Олександри Шульман, яка понад 25 років очолювала британський Vogue. У цій книзі вона розповідає про закулісне життя журналу в рік святкування його 100-річного ювілею. Шульман поєднує спогади про роботу над культовими обкладинками, підготовку масштабних подій і взаємодію зі знаменитостями з особистими роздумами про кар’єру, родину та виклики, які постали перед нею як перед однією з найвпливовіших жінок у світі моди. Inside Vogue — це відвертий, місцями іронічний погляд на модну індустрію, її блискучу зовнішність і складні реалії, що ховаються за лаштунками.


Кампус Central Saint Martins досить великий. Тут навчаються всі студенти, які звʼязані з модою — бакалаври та магістри. Мій факультет називається MA in Fashion Communication та поділяється на три напрями: Fashion Journalism (для тих, хто хоче навчатися на журналіста), Fashion Image (артдиректори, фотографи, продюсери тощо) та Fashion Histories and Theories (для тих, хто прагне досліджувати історію моди, займатися аналізом, писати репорти тощо). Загалом нас 52 людини, з них на моєму напрямку — 15. Навчання передбачає дуже багато самостійної та практичної роботи. Основним проєктом першого триместру буде Shadowing: потрібно спостерігати за студентом магістратури Fashion Design, який створює власну колекцію та написати статтю в довільній формі на мінімум 2000 слів. Фотографувати речі заборонено — мої слова, а ваша уява. Нелегко, але цікаво.



Показано 9 последних публикаций.