Що таке доказова медицина?
частина 1
У наш час термін «доказова медицина» знайомий майже кожному, і подекуди навіть викликає певну втому. Часом доказову медицину звинувачують у відсутності лікування там, де воно нібито потрібне. Деякі ж вважають, що під прикриттям терміну «доказова медицина» працюють усі, кому заманеться, бо це модно й вигідно.
То що ж таке доказова медицина?
У розумінні сучасної медичної спільноти саме такою і має бути наука, що займається лікуванням людей.
‼️Щоб метод діагностики, лікарський засіб або спосіб лікування став доступним для пацієнта, їхню безпеку й ефективність мають довести у клінічних дослідженнях.
Основні принципи доказової медицини:
1️⃣прийняття клінічних рішень на основі наукових фактів
2️⃣інтеграція клінічного досвіду з наявними науковими даними
3️⃣вибір лікування для конкретного пацієнта з урахуванням його вподобань.
Якщо клінічні рішення ухвалюються без урахування результатів наукових досліджень, це вже медицина, заснована на авторитеті, коли лікарі призначають лікування, бо «так сказали старші» у їхній галузі.
Або ж це медицина, заснована на вірі, коли лікарі впевнені у дієвості того чи іншого методу лікування, навіть якщо для цього немає об'єктивних підтверджень.
На жаль, зараз поширені різноманітні «підходи» у медицині, такі як альтернативна, інтегративна, превентивна, народна чи авторська. Чому вони з’явилися? Чому вони досі існують?
🙃Річ у тім, що доказові клінічні методики не завжди забезпечують швидкий і 100% результат.
А альтернативні підходи обіцяють, а іноді й гарантують «швидке та повне одужання» від усіх проблем зі здоров’ям.
При цьому як доказ ефективності наводяться лише досвід окремих експертів, а часом навіть цілителів чи знахарів, а також авторські методики, які нерідко суперечать не лише сучасним уявленням, а й здоровому глузду.
Превентивна медицина, своєю чергою, займається лікуванням здорових людей, тому результати такої «терапії» часто вважають успішними.
частина 1
У наш час термін «доказова медицина» знайомий майже кожному, і подекуди навіть викликає певну втому. Часом доказову медицину звинувачують у відсутності лікування там, де воно нібито потрібне. Деякі ж вважають, що під прикриттям терміну «доказова медицина» працюють усі, кому заманеться, бо це модно й вигідно.
То що ж таке доказова медицина?
У розумінні сучасної медичної спільноти саме такою і має бути наука, що займається лікуванням людей.
‼️Щоб метод діагностики, лікарський засіб або спосіб лікування став доступним для пацієнта, їхню безпеку й ефективність мають довести у клінічних дослідженнях.
Основні принципи доказової медицини:
1️⃣прийняття клінічних рішень на основі наукових фактів
2️⃣інтеграція клінічного досвіду з наявними науковими даними
3️⃣вибір лікування для конкретного пацієнта з урахуванням його вподобань.
Якщо клінічні рішення ухвалюються без урахування результатів наукових досліджень, це вже медицина, заснована на авторитеті, коли лікарі призначають лікування, бо «так сказали старші» у їхній галузі.
Або ж це медицина, заснована на вірі, коли лікарі впевнені у дієвості того чи іншого методу лікування, навіть якщо для цього немає об'єктивних підтверджень.
На жаль, зараз поширені різноманітні «підходи» у медицині, такі як альтернативна, інтегративна, превентивна, народна чи авторська. Чому вони з’явилися? Чому вони досі існують?
🙃Річ у тім, що доказові клінічні методики не завжди забезпечують швидкий і 100% результат.
А альтернативні підходи обіцяють, а іноді й гарантують «швидке та повне одужання» від усіх проблем зі здоров’ям.
При цьому як доказ ефективності наводяться лише досвід окремих експертів, а часом навіть цілителів чи знахарів, а також авторські методики, які нерідко суперечать не лише сучасним уявленням, а й здоровому глузду.
Превентивна медицина, своєю чергою, займається лікуванням здорових людей, тому результати такої «терапії» часто вважають успішними.