Сьогодні Боярська громада, Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок тих страшних подій.
Загальнонаціональною хвилиною мовчання та акцією «Запали свічку» вже втретє в умовах повномасштабної війни Росії проти України відзначається день пам’яті жертв комуністичного геноциду.
У боярському парку Перемоги, біля пам’ятного знаку «Жертвам Голодомору та політичних репресій» зібралися представники влади і громади, зокрема, перша заступниця Боярського міського голови Тетяна Кочкова. Пам’ять про замордованих голодом українців вшанували хвилиною мовчання та покладанням символічних колосків.
Поминальну літію відслужили: військовий капелан отець Димитрій, настоятель храму Святого Миколая отець Сергій та настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці отець Діонісій.
У цей час, коли знято всі маски і ми бачимо реальне обличчя споконвічного ворога України, вкотре усвідомлюємо, що пам’ять про трагічне минуле – це гіркі ліки для нашого народу від забуття та слабкодухості.
Жертви Голодомору волають до нас: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені, а жертви – гідно вшановані.
Загальнонаціональною хвилиною мовчання та акцією «Запали свічку» вже втретє в умовах повномасштабної війни Росії проти України відзначається день пам’яті жертв комуністичного геноциду.
У боярському парку Перемоги, біля пам’ятного знаку «Жертвам Голодомору та політичних репресій» зібралися представники влади і громади, зокрема, перша заступниця Боярського міського голови Тетяна Кочкова. Пам’ять про замордованих голодом українців вшанували хвилиною мовчання та покладанням символічних колосків.
Поминальну літію відслужили: військовий капелан отець Димитрій, настоятель храму Святого Миколая отець Сергій та настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці отець Діонісій.
У цей час, коли знято всі маски і ми бачимо реальне обличчя споконвічного ворога України, вкотре усвідомлюємо, що пам’ять про трагічне минуле – це гіркі ліки для нашого народу від забуття та слабкодухості.
Жертви Голодомору волають до нас: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені, а жертви – гідно вшановані.