Моя Україна💙💛


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Искусство


Краса України через призму фото, художнього мистецтва, найкраща українська музика та поезія.
Автор: @garrincha_7

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Искусство
Статистика
Фильтр публикаций


Літа жадань, літа сум’ять і знади!
Усе, усе — водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя ти сладо,
Журись журбою серця і чола.

Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися обжинки навіжені.
Я накосив лиш нервів добрий сніп
Та вимолотив радощів півжмені.

Та ще надія б’ється в голосіннях!
Та ще любов біжить у манівці,
Як та сльоза, підпалена промінням,
По вечоровій стомленій щоці.

✍️ Микола Вінграновський
#поезія #українська_поезія

2.1k 1 17 1 124

Михайло Божій
«Полудень» 1955 рік

2.9k 2 14 1 183

Євдоким Волошинов
«Цибуля» поч. 20 ст.


Киріак Костанді
«Бузок» 1915 рік


Юрій Прядко
«Вулиця з дитинства» поч. 2000-х

6.3k 0 19 1 214

Тадеуш Рибковський
«Передвеликодній ринок у Львові» 1895 рік

4.9k 0 20 2 166

🗺Христос Воскрес. Воскресне Україна. Великдень воїнів УПА 1949-го року.

4.8k 0 21 2 178

Володимир Сидорук
«Натюрморт з бузком» 1989 рік


Тетяна Голембієвська
«Свято» 1965 рік


Весняний вечір. Молоді тумани.
Неон проспектів. Туга ліхтарів.
— Я так тебе любила, мій коханий.
— Пробач мене — я так тебе любив.
І срібляться озерами долини,
шовковий шепт пригашених калюж,
мені ти все життя, немов дружина,
мені ти все життя, неначе муж.
— А пам’ятаєш? — Добре пам’ятаю.
— А не забув? Чи не забув? — О, ні.
— Здається, знову в молодість вертаю,
все наче увижається вві сні.
І першу зустріч? Першу і останню.
— А я лиш першу. Ніби й не було
минулих років нашому коханню,
не вір, що за водою все спливло.
— Не треба, люба. Знаю, що не треба.
Хай давні душі б’ються на ножах.
А єдиніться — предковічне небо
вам спільний шлях покаже по зірках.

✍️ Василь Стус
#поезія #українська_поезія


🗺 Друзі, щиро прошу підтримати терміновий збір для бійців 108-го механізованого батальйону 59-ої ОМПБр ім. Якова Гандзюка.
 
🤝❤️🇺🇦 Козакам потрібно зібрати кошти для купівлі сталевого коня для виконання бойових завдань.
 
На цю мить збір закрито. Дякуємо за підтримку ЗСУ та невтомну працю задля нашої перемоги! ❤️

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6BCNdx4XQL

🏦 Приват: 4149439312960382
🌐 Paypal istoriya.ukrainy@online.ua

Серед всіх доброчинців розіграємо класні подарунки від воїнів ЗСУ. За найбільший одноразовий донат подаруємо тубус від порохового заряду 203мм 2С7 Піон, перетворений у витвір мистецтва, також розіграємо мистецько-патріотичні шедеври у вигляді відстріляних гранатометів РПГ-22 (болгарська модифікація Bullspike-AT) та гільз 30 мм з пушки БТР. Щоб взяти участь у розіграші, після того, як задонатили, поставте + в коментарях за посиланням ТУТ

🇺🇦🗺Слава Україні! Слава Збройним Силам України! Разом переможемо!


Юрій Прядко
«Вулиця з дитинства» поч. 2000-х


Здається, з нами щось уже не те... 
І навіть люди, місто й камні, 
Щось прошепоче – Те усе святе 
У що ти вірив - згинуло з віками 

Пройшло скрізь пальці, 
Як вода, зачерпнута відкритою рукою, 
А на лодоні лиш краплинки сну, 
У сяйві марив, як в полоні. 

І вічність та тяжка завіса, 
Що ми не здатні піднести, 
Роздавить вас, навіщо йти 
Навіщо тратити надію, 
У те усе, що нам святе, 
Скажи мені і я повірю, 
Та все ж із нами щось не те.... 

✍️ Ліна Костенко
#поезія #українська_поезія

5.5k 0 16 3 148

Володимир Маковський
«Запорозький козак» 1884 рік

4.7k 0 13 2 233

Михайло Беркос
«Яблуня цвіте» 1919 рік


В Україні презентували цифровий проєкт про національні традиції

Путівник «Витоки. Путівник українськими звичаями» розробили для бізнесу, щоб інтегрувати українські традиції та звичаї у корпоративну культуру.

Проєкт створювали разом з етнографами, істориками та фольклористами.


Ольга Кваша
«У саду» 2024 рік

4.9k 0 17 2 221

Олександр Августинович
«Гуцулка» поч. 20 ст.


Я люблю твої очі у мрії,
Ті, що глянули в душу колись,
В них мої сподівання й надії
Дивним карбом навік запеклись.

Я узяв тих очей таємницю
І зіниці твої золоті,
Наче воду з ясної криниці,
Щоб разхлюпати людям в житті.

І дивились на мене ті очі,
Як веселки, з-під маєва брів,
Тож диханням твоїм опівночі
Я людей у житті обігрів.

І коли ти повернешся знову,
Прочитаєш ти в людських очах.
Свою душу легку і шовкову
По стежках, по лужках, по ночах!

✍️ Андрій Малишко
#поезія #українська_поезія


Віталій Дубчак
«Сільський двір» 2019 рік

Показано 20 последних публикаций.