⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️
Пристрасті - це хвороба душі і найвищим показником цього, є споріднення гріха який не властивий природі людини і самої людини в плані саме душі.
Їж душе, пий душе...
Чи нуждається душа в їжі, питті та іншому? Ні, в цьому має потребу тіло. Потреби душі зовсім інші. Можливо, через відсутність інших прив'язаностей душі багача це місце зайняло багатство. Якщо в притчі про багатія і Лазаря перший згадує про родину, то тут нікого окрім себе. Я і моє багатство, моє багатство і я як синоніми. Ось воно спорідненість пристрасті й душі.
Зібравши врожай мрії прийшла смерть. Навблаганна, немилостива, яка забрала душу від тіла. Безумний, заберуть життя твоє від тебе, а те що зібрав кому буде? Власне це підтверджує що окрім багатства в нього нікого й нічого не було. Парадокс, але при великому багатстві, людина виявилася бідною.
Так буває коли людина не в Бога багатіє. Пішло що нажив по вітру. І якби тільки в цьому була трагедія цієї людини. Хто він без свого багатства? Прийшла смерть, косою розрізала це замкнуте коло (багатство і я) і його Я пропало, а точніше стало ясно видно що його давно вже не було.
Багатіймо в Бога!!!😇👍